Календар медицини

Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність.

Під синьо-жовтим прапором відбулися три проголошення Української державності: 1917, 1941 та 1990 року та три сучасні революції: “Революція на Граніті”, “Помаранчева Революція” та “Революція Гідності”. Сьогодні під синьо-жовтим прапором ми захищаємо нашу Батьківщину від рашиської навали.

Колірна символіка нашого прапору позначає не лише поле і небо. Приміром, в релігії золотий колір символізує вищі духовні сили, а синій – свободу. З психологічної точки зору жовтий колір символізує радість, а синій колір символізує спокій.

Величезна кількість людей у різних куточках світу прикріпили наш прапор до своїх облікових записів у соціальних мережах, а уряди багатьох країн прикрасили офіційні будівлі синім і жовтим кольорами.

Наш синьо-жовтий прапор невдовзі стане світовим символом перемоги над рашизмом.

БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!

Наш народ укорінений у свою землю. Неперервність тисячолітньої долі України фіксують літописи, географічні, етнічні, лінгвістичні карти. Наші пращури завжди жили на цій землі і не покидали за будь-яких найтяжчих випробувань, боронили її впродовж віків.

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу…» – вкотре ці слова викарбовуються червоно-кривавими літерами на нашій землі. Триває боротьба за Незалежність нашої держави, за неподільну суверенну Україну, за рух до тих ідеалів, що їх виборювало не одне покоління українців.

«Ми – люди незламної волі,
Ми знаєм бажання свої
Ми прагнемо кращої долі
І миру на власній землі!»

Федір Тишко, д-р мед. н., професор кафедри оториноларингології НМУ ім. О. О. Богомольця.

Бажаємо Світлої віри усім у Перемогу та нездоланність нашого народу!
Все буде Україна!

Голота Владислав Якович (1934) акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1974), професор (1976), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989).

Закінчив Київський медичний інститут (1959). Працював старшим науковим співробітником Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології (1964-1971); доцент Київського інституту удосконалення лікарів (1971-1976); завідувач кафедри акушерства та гінекології Полтавського медичного стоматологічного інституту (1976-1979); завідувач кафедри акушерства та гінекології № 3 (від 1982), одночасно – декан педіатричного факультету (від 1990) Національного медичного університету (Київ). Головний акушер-гінеколог Києва (1979–95). Віце-президент Асоціації акушерів-гінекологів України (від 1997). Член Європейської та Всесвітньої асоціацій акушерів-гінекологів.

Вивчає проблеми антенатальної охорони плода та профілактики втрати дітей; розробляє немедикаментозні методи профілактики та терапії гнійно-септичних захворювань вагітних груп ризику, заходи з обмеження дії радіонуклідного забруднення на організм матері та плода, методи профілактики та лікування перинатальних ускладнень при невиношуванні вагітних і профілактики непланової вагітності.

Наукові праці: “Женская консультация” (1983); “Преждевременные роды” (1986); “Кесарево сечение в современном акушерстве” (1990); “НЕLLР-синдром в акушерстве” (1993); “Дитяча та підліткова гінекологія” (1998); “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології” (1998); “Епонімний довідник термінів з акушерської та гінекологічної справи” (1998); “Сучасні методи планування сім’ї” (1998); “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології” (1998, 2000).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат В. Я. Голота:

Рациональное питание беременных женщин (1972). Шифр зберігання: Р9653

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Акушерские щипцы и вакуум-экстракция плода (1985). Шифр зберігання: Б-49368
2. Акушерский фантом: Пособие для студентов высш. учеб. мед. учреждений ІІІ-ІV уровня аккредитации, а также врачей-интернов акушеров-гинекологов (2004). Шифр зберігання: Б-84186
3. Гінекологія: Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищ. мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІVрівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2004). Шифр зберігання: В-6308
4. Жіноча консультація : Підруч. для акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищих мед. навч. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, організаторів охорони здоров’я (2003). Шифр зберігання: В-6344
5. Преждевременные роды (1986). Шифр зберігання: Б-53588

Матюшко Ростислав Павлович (1934-2008) радіолог, доктор медичних наук (1990), професор (1992).

Закінчив Качинське військово-авіаційне училище льотчиків (м. Сталінград, нині Волгоград, РФ, 1957) та Київський медичний інститут (1966). Перебував на військовій службі. У 1978-2008 працював у Національному медичному університеті (Київ): від 1991 – завідувач курсу радіаційної медицини, професор кафедри медичної радіології; водночас від 1993 – засновник і завідувач кафедри променевої діагностики та променевої терапії з курсом радіаційної медицини Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Наукові дослідження були присвячені розробленню методів радіонуклідної діагностики та вивченню впливу іонізуючого випромінювання на організм людини та тварин.

Наукові праці: “Гаммасцинтиграфическая оценка кровоснабжения тазобедренного сустава при болезни Петерса” (1989); “Радионуклидная диагностика (оценка эффективности лечения некоторых заболеваний)” (1991); “Вивчення можливості використання металсилікатних сполук для дезактивації” (1993); “Радіофармацевтичні препарати” (1997); “Основи радіа­ційної медицини” (2002, 2003).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат Р. П. Матюшка:

Влияние различных доз облучения инкорпорированным йодом-131 на белки сыворотки крови и сульфгидрильные группы тканей животных разного возраста (1970). Шифр зберігання: Р-388

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Основи радіаційної медицини: Навч. посібник (2006). Шифр зберігання: Б-85813
2. Основи радіонуклідної діагностики: Навч. посібник для студ. вищ. мед. навч. закл. ІV рівня акредитації (2007). Шифр зберігання: Б-86891

8 вересня – Всесвітній день фізичного терапевта (фахівця з фізичної реабілітації). Цей день дає можливість фахівцям даної сфери підвищити обізнаність широких мас населення про ключову роль реабілітації в підтримці здоров’я та відновлення незалежності людей, які втратили рухові функції внаслідок травм або хвороб.

Цей день стали відзначати за ініціативою Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів (WCPT) у 1996 році. WCPT – всесвітня організація, що об’єднує майже сімсот тисяч професіоналів з фізичної реабілітації з 125 країн.

Емма Стокс, президентка Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів, зробила 28 лютого 2022 наступну заяву на підтримку України:

“Всесвітня конфедерація засмучена й обурена нападом Росії на Україну. Наші думки разом з нашими колегами з України та з усією світовою Спільнотою Фізіотерапевтів, зачеплених цими подіями. Ми будемо й надалі підтримувати наших колег і друзів з Української асоціації фізичної терапії і реабілітаційних працівників в Україні всіма можливими способами.”

Лупальцов Володимир Іванович (1939) хірург, доктор медичних наук (1982), професор (1985), член-кореспондент НАМН України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (1995). Закінчив Харківський медичний інститут (1964). Працював лікарем. Від 1970 – у Харківському медичному університеті: від 1983 – завідувач кафедри хірургії № 3.

Вивчає питання хірургічного лікування хвороб підшлункової залози, жовчного міхура та позапечінкових жовчних шляхів, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої киш­ки, кишкової непрохідності, захворювань судин нижніх кінцівок, гнійної хірургічної інфекції, опікового шоку; етіологію та патогенез гострого післяопераційного панкреатиту.

Наукові праці: “Послеоперационный панкреатит” (1988); “Неотложная хирургия брюшной полости” (1989); “Пер­форативная гастродуоденальная язва” (2003); “Раны, раневая инфекция и особенности течения раневого процесса в условиях радиации” (2004); “Осложнения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки: хирургическое лечение” (2009); “Ме­тоды и способы оказания неотложной хирургической помощи при острой хи­рургической патологии органов брю­шной полости и забрюшинного пространства” (2012).