Календар медицини

Криштаб Сергій Йосипович (1924-1984) стоматолог, доктор медичних наук (1969), професор (1971). Закінчив Київський стоматологічний інститут (1949). Працював лікарем. Від 1953 – у Київському медичному інституті: 1969-1984 – завідувач кафедри ортопедичної стоматології.

Наукові до­слідження були присвячені внутрішньо-кістковій імплантації штучних опор для фіксації зубних протезів, ортопедичному лікуванню пародонтиту, механізмам адаптації до ортопедичних конструкцій.

Наукові праці: “Ортопедическое лечение несращений неба” (1973); “Аномалии нижней челюсти” (1975); “Ортопедическое лечение пародонта” (1979); “Лечение зубочелюстных де­формаций” (1982); “Ортопедия и протезирование в детском возрасте” (1987).

Сергієнко Микола Маркович (1934-2017) офтальмолог, член-кореспондент НАМН України (1993), член-кореспондент НАН України (1991), доктор медичних наук (1972), професор (1974), заслужений діяч науки і техніки України (1995), головний офтальмолог МОЗ України (1978-2005), завідувач кафедри офтальмології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л Шупика МОЗ України (1978-2008), професор тієї ж кафедри (з 2009).

Провідний фахівець у галузі фізіологічної оптики та мікрохірургії ока. Основні напрями наукової діяльності: офтальмологічна оптика, мікрохірургія переднього відділу ока, рефракційна хірургія. Ним розроблена концепція рефракції ока, виходячи з фізіологічних оптичних аберацій, що дозволило по-новому інтерпретувати багато феноменів клінічної офтальмології щодо акомодації, корекції короткозорості, астигматизму. Розробив нові моделі інтраокулярних лінз, оригінальну технологію в галузі рефракційної хірургії, брав участь у створенні першого у світі аберометра, що впроваджено в Україні та за її межами. З його ініціативи в 1988 була заснована Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня “Центр мікрохірургії ока”.

Наукові праці: “Офтальмологическая оптика” (1988); “Интраокулярная коррекция” (1990); “Три патенти на акомодуючі штучні кришталики” (2000); “Accommodative function of eyes in persons exposed to ionizing radiation” (2002); “Model of IOL with changeable optical power” (2004); “Depth of focus: clinical manifestation” (2007); “Dosimetry for a study of low-dose radiation cataracts among Chernobyl clean-up workers” (2007); “Evaluation of the Synchrony dualoptic accomodating intraoculary” (2008); “Depth of focus in pseudophakic eyes” (2008); “Determining corneal hysteresis and pre-existing intraocular pressure” (2009); “The scleral rigidity of the eyes with different refractions” (2012); “Офтальмологическая оптика” (2015); “Evaluation of the risk of corneal ectasia” (2016).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій М. М. Сергієнка:

1. Влияние качества изображения на глазном дне на остроту зрения (1963). Шифр зберігання: 617.7 С 323
2. Исследования к теории клинической рефракции человеческого глаза (1971). Шифр зберігання: Р-2507

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені М. М. Сергієнком одноосібно або у співавторстві:

1. Бактерійні ендофтальміти (2007). Шифр зберігання: Б-86638
2. Интраокулярная коррекция (1990). Шифр зберігання: Б-66592
3. Как уберечь зрение при глаукоме (1985). Шифр зберігання: Б-51380
4. Офтальмологическая оптика (2015). Шифр зберігання: В-9277
5. Очні хвороби (1999). Шифр зберігання: Б-77391

Товстуха Євген Степанович (1934) український науковець, лікар-фітотерапевт, письменник. Закінчив Київський медичний інститут (1959). Понад 50 років працює лікарем. Академік Української міжнародної академії оригінальних ідей. Член Національної спілки письменників України.

Опублікував 15 фундаментальних праць з української народної медицини та фітотерапії. За його участю та сценаріями створено кілька десятків хроніко-докуметальних фільмів, теле- та радіопередач, що повертають українській народній медицині, фітотерапії та фітоетнології світовий престиж глибинної науки та високої культури тисячоліть. У 1990 під егідою НДІ фармакології і токсикології вперше у світовій практиці (офіційно) був створений “Фітоцентр” — амбулаторна установа для надання лікувальної та профілактичної допомоги засобами фітотерапії.

У фонді ННМБУ зберігаються праці Товстуха Є. С., підготовлені одноосібно:

1. Золоті рецепти української народної медицини. (2010). Шифр зберігання: В-7619
2. Лікувальна магія українців. (1996). Шифр зберігання: Б-75401
3. Новітня фітотерапія (2003). Шифр зберігання: Б-82128
4. Ужиткова культура етносу і здоров’я. (2004). Шифр зберігання: Б-88341
5. Українська народна медицина: 1000 унікальних авторських рецептів. (1994). Шифр зберігання: Б-73263
6. Фітоетнологія українців. (2002). Шифр зберігання: Б-81248
7. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. (1992). Шифр зберігання: Б-71581
8. Фітотерапія. (2000). Шифр зберігання: Б-79211

Грандо Олександр Абрамович (1919-2004) фахівець у галузі соціальної медицини й організації охорони здоров’я, історії медицини, доктор медичних наук (1968), професор (1970), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди.

Закінчив Київський медичний інститут (1941). Працював у Казанському університеті (РФ, 1945-1947); Київському інституті удосконалення лікарів (1948-1959); НДІ загальної та комунальної гігієни (Київ, 1959-1961); Київському медичному інституті (1961-1990): завідувач кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я (від 1972). Заснував (1982) і відтоді очолював Центральний (нині Національний) музей медицини України. Засновник (1994) і головний редактор журналу “Агапіт”. Голова (1970-і рр.), почесний голова (1980-і рр.) Українського, почесний член Російського та Болгарського наукових товариств істориків медицини.

Вивчав розвиток медико-санітарної справи в ХІХ ст., земської медицини в Україні, проблеми лікарської етики, медичної деонтології, організації охорони здоров’я.

Наукові праці: “Развитие гигиены в Украинской ССР” (1975); “Участковый врач” (1975); “Врачебная этика и медицинская деонтология” (1982, 1988, 1994); “Медицина в зеркале истории: О Музее медицины УССР” (1990); “Врачебная этика” (1994); “Очима художників. Медицина в українському образотворчому мистецтві” (1994); “Путешествие в прошлое медицины” (1995); “Визначні імена в історії української медицини” (1997); “Сховище медичної історії України (До 25-ліття Центрального музею медицини України)” (1998); “Визначні імена у світовій медицині” (2001).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати О. А. Грандо:

1. Сергей Николаевич Игумнов – выдающийся деятель общественной медицины (1952). Шифр зберігання: 61(09) Г 77
2. Развитие гигиены и санитарной деятельности в Украинской ССР (1967). Шифр зберігання: 613 Г 77

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці О. А. Грандо, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Визначні імена в історії української медицини (1997). Шифр зберігання: А-2974
2. Подорож у минуле медицини (1995). Шифр зберігання: Б-74846
3. Історія гігієни та санітарії на Україні (1964). Шифр зберігання: 016:61 Г 77
4. Очима художників : медицина в українському образотворчому мистецтві (1994). Шифр зберігання: В-4193
5. Визначні імена у світовій медицині (2001). Шифр зберігання: В-5705
6. Центральний музей медицини України (1996). Шифр зберігання: В-4458
7. Врачебная этика (1994). Шифр зберігання: Б-73516
8. Врачебная этика и медицинская деонтология (1988). Шифр зберігання: Б-59163

Томашевський Сергій Петрович (1854-1916) дерматовенеролог, доктор медицини (1883), професор, керівник кафедри сифілідології Університету св. Володимира (1897-1916), один з організаторів і керівник медичного відділу Вищих жіночих курсів у Києві (1906-1916).

Леонтович Олександр Васильович (1869-1943) фізіолог, нейро­гістолог, доктор медицини (1900), біологічних наук (1937), професор (1913), академік АН УРСР (1929), заслужений діяч науки УРСР (1939).

Олександр Васильович закінчив Університет св. Володимира в Києві (1893), де й працював від 1895: помічником прозектора гістологічної лабораторії, від 1899 – прозектором кафедри фізіології, від 1900 – приват-доцентом. Водночас у 1899–1913 викладав фізіологію тварин у Київському політехнічному інституті.

У 1906 перебував у науковому відрядженні за кордоном, зокрема у Відні. У 1913-1937 – професор, завідувач кафедри фізіології сільськогосподарських тварин Московської сільськогосподарської академії, у 1930-1935 – Московського зоотехнічного інституту; водночас від 1936 – завідувач відділу нормальної фізіології Інституту клінічної фізіології АН УРСР (Київ). Член Президії АН УРСР (1939-1943).

Вивчав фізіологію та гістологію вегетативної нервової сис­теми, питання фізіологічної дегенерації та регенерації елементів нервової тканини, що відбуваються протягом життя організму (назвав це явище постійною нервовою ре­ституцією), проблеми передчасного старіння організму людини.

Встановив подвій­ну іннервацію шкіри людини цереброспінальними та симпатичними нервовими волокнами; запропонував теорію нейрона як апарата змінного струму, метод фар­бування та фіксації нервових структур метиленовою синню, за допомогою якого виявив автономне периферичне нервове сплетіння (сплетіння Леонтовича). Дослідив гістологічну структуру й іннервацію вим’я в корів, став одним із засновників сучасної теорії нейрогумо­ральної регуляції молокоутворення.

Наукові праці: “Новые данные об иннервации кожи человека” (1900); “Эле­ментарное пособие к применению ме­тодов Gauss’a и Pearson’a при оценке ошибок в статистике и биологии” (1909-1911); “Неврон як апарат змінного струму” (1932); “Вариационная статистика” (1935); “Анатомия и физиология сельскохозяйствен­ных животных” (1937); “Физиология домашних животных” (1938); “Сучасна методика зажиттєвого фарбування нервів метиленовою синькою і іншими фарбниками” (1939).

У фонді ННМБУ зберігаються праці Леонтовича О. В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Новые данные об иннервации кожи человека (1900 рік ) Шифр зберігання: 615.5. Л – 477
2. Элементарное пособие к применению методов Gauss’a и Pearson’a при оценке ошибок в статистике и биологии.( 1909 рiк). Шифр зберігання: 57. Л – 477.
3. Анатомия и физиология сельскохозяйственных животных. ( 1946 рiк). Шифр зберігання: 619. Г- 49
4. Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин. Підручник для районних колгоспних шкіл . ( 1941 рік). Шифр зберігання: 619. Л – 477
5. Закон Weber – Fechner’s при раздражении кожи человека индукционными токами (1907 рік). Шифр зберігання: 612. Л – 477
6. Сучасна методика зажиттєвого фарбування нервів метиленовою синькою і іншими фарбниками (1939 рік). Шифр зберігання: 611.018. Л -477
7. Синцеллий, как доминирующая клеточная структура животного организма (1912 рік) Шифр зберігання: 611.018. Л – 477