Календар медицини

Кириленко Вадим Арсенійович (1930) — лікар-інфекціоніст, доктор медичних наук, професор, науковець у галузі дитячих інфекційних хвороб.

Народився в місті Жмеринка Вінницької області. У 1950–1956 роках навчався у Вінницькому медичному інституті імені М. І. Пирогова. 1956–1957 — працював лікарем дільничної лікарні села Сутиски. 1957–1959 — навчався в клінічній ординатурі.

Професійна діяльність
Вінницький медичний інститут імені М. І. Пирогова (нині — Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова):

• 1959–1970 — асистент кафедри дитячих інфекційних хвороб.
• 1970–1989 — доцент.
• 1989–2006 — завідувач кафедри.
• З 2006 р. — професор кафедри.
• З 2017 р. — професор кафедри інфекційних хвороб.

Наукова діяльність

• 1965 — захистив кандидатську дисертацію:
«Алергічні внутрішньошкірні проби при інфекційному гепатиті (хворобі Боткіна)».
• 1989 — захистив докторську дисертацію:
«Клініко-епідеміологічні аспекти посттрансфузійного вірусного гепатиту В».
• 1991 — присвоєне вчене звання професора.
  Член-кореспондент Міжнародної академії інтегративної антропології.

Наукові публікації та дослідження

Автор близько 200 наукових праць.

Основні напрями наукової діяльності:

• Інфекційні хвороби у дітей.
• Удосконалення методів діагностики, лікування та профілактики:
• ВІЛ-інфекцій.
• Гострих респіраторних вірусних інфекцій.
• Менінгококової інфекції.
• Сальмонельозу.
• Вірусних гепатитів.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Кириленко В. А.:

Аллергические внутрикожные пробы при инфекционном гепатите (болезни Боткина) (1965). Шифр зберігання: 616.3 К-431

Клинико-эпидемиологические аспекты посттрансфузионного вирусного гепатита В (1987). Шифр зберігання: Р-33369

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Кириленко В. А.

Посттрансфузионный вирусный гепатит (1981). Шифр зберігання: Б-36033

ВИЧ/СПИД у детей (2002). Шифр зберігання: Б-81880

У 2010 році на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було вирішено встановити та відзначати щорічно 28-го липня Всесвітній день боротьби з гепатитом.

Всесвітній Альянс боротьби з гепатитом за підтримки ВООЗ щорічно 28 липня проводить заходи з популяризації знань про вірусні гепатити для профілактики нових заражень серед населення.

Мета цих заходів – підвищення обізнаності світової громадськості про симптоми, методи діагностики, профілактики та лікування гепатитів, особливо групи В і С, а також привернення уваги урядів і неурядових організацій до необхідності надання підтримки людям, які живуть з гепатитом В і С.

Статистика невблаганна – в середньому кожна дванадцята людина у світі є носієм вірусу гепатиту В або C. Ця статистика перевищує показники ВІЛ-інфікованих або хворих на рак, проте рівень обізнаності людей про гепатит вкрай низький. Вірусні гепатити – це група дуже розповсюджених небезпечних захворювань, що вражають печінку людини. Захворювання починається поступово, перебігає без симптомів і не проявляється тривалий час, тому гепатит ще називають “ласкавий вбивця”. Саме гепатит є основною причиною цирозу та раку печінки.

Стратегію з гепатиту було розроблено вперше в історії та в ній встановлені глобальні цілі боротьби проти вірусного гепатиту. Зокрема, до 2020 року пропонується знизити кількість нових випадків захворювання гепатитом В і С на 30 %, скоротити смертність на 10 %. Стратегія спирається на такі ключові підходи, як розширення програм вакцинації від гепатиту А і В; запобігання передачі гепатиту В від матері до дитини; підвищення безпеки ін’єкцій, крові та хірургічних втручань; зниження шкоди  для уживачів ін’єкційних наркотиків; розширення доступу до лікування гепатиту В і С.

Лікування гострих вірусних гепатитів у місті Києві здійснюють інфекційні відділення міських клінічних лікарень. Кваліфіковану медичну допомогу хворим на хронічні вірусні гепатити в Києві надає гепатологічний центр на базі Київської міської клінічної лікарні № 15 та  інфекційне відділення для хворих на вірусний гепатит Київської міської клінічної лікарні № 5.

Бертенсон Лев Бернардович (1850 — 1929) терапевт, гігієніст, бальнеолог

Народився в місті Одеса. Закінчив Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію (1872). Починав професійну діяльність лікарем у клініках Екка та Ейхвальда, а також у:

• Санкт-Петербурзькій Різдвяній міській лікарні,
• Миколаївському військовому шпиталі.

Професійна діяльність

• З 1876 року — викладав у медичних училищах для лікарських помічниць і фельдшериць.
• З 1890 року — член Гірничого вченого комітету.
• З 1898 року — член Медичної ради, а з 1903 року — дорадчий член Військово-медичної ради.
• Один із перших викладачів першої допомоги та професійної гігієни в Гірничому інституті та училищах.
• Лейб-медик, член численних медичних наукових товариств.

Громадська діяльність і досягнення

• Ініціатор створення Всеросійської ліги боротьби з туберкульозом.
• Організатор першого в Російській імперії музею професійної гігієни.
• Мав широку популярність як лікар — серед його пацієнтів були:
• Іван Тургенєв, Лев Толстой, Модест Мусоргський, Микола Лєсков, Дмитро Григорович.
• Очолював медичну групу, яка лікувала Петра Чайковського під час його останньої хвороби.

Наукова діяльність

• Після 1913 року практикував в Одесі, де:
• Досліджував вплив Бузьких, Липецьких, Кавказьких мінеральних вод на організм людини.
• Автор близько 80 наукових публікацій.
• Його праця «Минеральные воды, грязи и морские купания в России и за границей» (перше видання — 1873, 4-те видання — 1901) вважається класичною в галузі бальнеології.

У фонді ННМБУ зберігаються праці, Бертенсона Л. Б. підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Лечебные воды, грязи и морские купанья в России и за границей. Классификация, химический состав, действие и показания к употреблению. Путеводитель по лечебным местностям (1901). Шифр зберігання: 615.839 Б-521
2. Радиоактивность в лечебных водах и грязях (1914). Шифр зберігання: 615.84 Б-521
3. Санитарно-врачебное дело на горных промыслах царства Польского (1893). Шифр зберігання: 610.2 Б-521

Верещагін Ігор Олександрович (1930 р.) — педіатр, інфекціоніст, доктор медичних наук, професор, науковець і клініцист у галузі дитячих інфекційних хвороб.

Освіта та професійна діяльність

Народився в місті Великий Устюг Вологодської області.

1948–1954 — навчався в Ленінградському педіатричному медичному інституті.

1954–1958 — проходив клінічну ординатуру при кафедрі госпітальної педіатрії того ж інституту.

Професійна кар’єра:

• 1958–1961 — головний педіатр МСЧ-81 МОЗ СРСР (м. Томськ).
• 1961–1964 — старший науковий співробітник відділу дитячих інфекцій Ленінградського НДІ антибіотиків.
• 1964–1965 — завідувач відділення Ленінградської міської дитячої лікарні №2.
• 1965–1999 — завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Донецького медичного інституту.
• 1999–2004 — професор тієї ж кафедри.

Наукові ступені та звання

• 1958 — кандидат медичних наук
(тема дисертації: «Морфологічні особливості хроматину нейтрофілів новонароджених дітей, дорослих людей (у тому числі й вагітних жінок)»).
• 1971 — доктор медичних наук
(тема дисертації: «Патогенетична терапія в комплексі з мономіцином при дизентерії у дітей (клінічні, бактеріологічні, імунологічні дослідження)»).
• Професор.
• Головний позаштатний інфекціоніст Донецького обласного управління охорони здоров’я.

Наукова діяльність

Автор близько 400 наукових публікацій, серед яких:

• 7 монографій,
• 8 навчальних посібників,
• 1 довідник,
• 1 керівництво,
• 6 винаходів.

Основні напрями досліджень:

• Вивчення статевого хроматину в клітинах крові.
• Генетичні дослідження клітин крові.
• Вивчення дії антибіотиків на дитячий організм в умовах інфекційних захворювань.
• Практична участь у ліквідації спалахів холери, дизентерії, ентероколітів серед грудних дітей в Україні.

Наукове керівництво

Консультант і керівник 3 докторських і 8 кандидатських дисертацій.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати дисертацій Верещагіна І. О.:

1. Морфологические особенности хроматина нейтрофилов новорожденных детей и взрослыхь людей (в том числе и беременных женщин) (1957). Шифр зберігання: 612.6 В-317
2. Патогенетическая терапия в комплексе с мономицином при дизентерии у детей. Клиническое биохимическое, бактериологическое, иммунологическое исследования (1968). Шифр зберігання: 1968 В-317

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві Верещагіна І. О.:

1. Гострі респіраторні захворювання у дітей (1979). Шифр зберігання: А-1244
2. Организация стационара на дому при инфекционных заболеваниях и лечение детей в домашних условиях: Учебное пособие (1994). Шифр зберігання: Б-73461
3. Постантибіотиковий дисбіоз кишечника у дітей раннього віку: Методичні рекомендації (2003). Шифр зберігання: Б-83456

Щорічна літня акція “Тиждень підтримки грудного вигодовування” в усьому світі проводиться, починаючи з 1-го серпня. Дата проведення була обрана невипадково, цього дня в 1990 р. була прийнята Декларація про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування. Цю Декларацію підписали 32 країни та 10 агентств ЮНІСЕФ.

Проходить ця акція під егідою WABA – Міжнародного Союзу, що об’єднує організації та приватних осіб, які вірять у право матері на годування дитини грудьми та право дитини харчуватися материнським молоком. Ця організація присвячує свою роботу захисту, освіті та підтримці цих прав. WABA працює в тісному співробітництві з ЮНІСЕФ.

Всесвітня акція “Тижня підтримки грудного вигодовування” була задумана як один зі стратегічних методів популяризації та підтримки природного вигодовування дітей, для пожвавлення та відновлення, в умовах втраченої традиції – годувати діток грудьми.

Різні організації, що підтримують традиційне природне грудне вигодовування, проводять різні заходи для привернення уваги широкої громадськості до даної проблеми. Проводяться роз’яснювальні лекції для вагітних жінок, матерів-годувальниць, для персоналу медичних закладів, що надають допомогу матерям і дітям. За участю засобів масової інформації з’являються репортажі, замітки про користь і необхідність природного вигодовування.

Лисенков Микола Костянтинович
(1865—1941)
видатний анатом, професор, дослідник мозкових гриж, педагог.
Народився в м. Москві в родині службовця.

Медичну освіту здобув на медичному факультеті Московського університету, який закінчив у 1893 році. Після завершення навчання працював у цьому ж університеті: понадштатний помічник прозектора (1893–1897), приват-доцент кафедри оперативної хірургії та оперативної анатомії (1897–1902).

У 1896 році захистив докторську дисертацію на тему: «Мозговые грижи и их лечение».
З 1902 року — професор кафедри топографічної анатомії медичного факультету Новоросійського університету (згодом — Одеський медичний інститут). У 1917 році очолив кафедру нормальної анатомії, якою керував у 1917–1923 та 1930–1941 роках. У період 1923–1930 рр. — завідувач науково-дослідної кафедри морфології та фізіології.

З 1924 року читав курс пластичної анатомії в Одеському політехнікумі образотворчих мистецтв (нині — Одеське художнє училище імені М. Б. Грекова).

Член: Одеського хірургічного товариства, Одеського товариства художників імені К.К. Костанді.

Автор 57 наукових праць, присвячених вивченню мозкових гриж, оперативній хірургії, нормальній та топографічній анатомії.

Наукові досягнення:

• Першим розробив теорію походження мозкових гриж.
• На основі анатомічних досліджень створив оригінальний метод хірургічного лікування мозкових гриж, за що був нагороджений премією Московського хірургічного товариства.
• Розробив низку нових оперативних підходів.
• Запропонував метод консервування анатомічних препаратів — відомий як «метод Лисенкова».
• Автор підручників з оперативної хірургії, нормальної та топографічної анатомії.

У фонді бібліотеки зберігаються праці Лисенкова М. К., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Краткое руководство по анатомии человека. (1912). Шифр зберігання: 611 Л-886
2. Краткий курс военно-хирургических операций. (1915). Шифр зберігання: 617.99 Л-886
3. Общая анатомия органов движения. (1923). Шифр зберігання: 611 Л-886
4. Пластическая анатомия. Руководство для художников. (без року). 611(02) Л 886
5. Топографическая анатомия. (1925. 611.9 Г-583
6. Краткое руководство по анатомии и гистологии человека. (1940). Шифр зберігання: 611(02) Л-886
7. Нормальна анатомия человека. (1940). Шифр зберігання: 611(02). Л-886.