Календар медицини

Глобальна ініціатива відзначати World Lymphoma Awareness Day (WLAD) була запропонована у 2004 році Коаліцією з лікування лімфоми, що об’єднує пацієнтів із 41 країни. Мета заходів, які проводяться 15 вересня, підвищення обізнаності громадськості щодо симптом різних видів лімфом, необхідності ранньої діагностики та підвищення доступу до лікування.

Лімфома – це різновид злоякісних пухлин клітин імунної системи, що вражають лімфатичну систему – лімфатичні вузли (невеликі закриті скупчення лімфоцитів), селезінку, вилочкову залозу, кістковий мозок. Всі види лімфоми поділяють на два типи: лімфома Ходжкіна та неходжкінські лімфоми (близько 80 видів).

У світі більше одного мільйона людей живе з цим діагнозом. Щодня патологію виявляють у близько тисячі пацієнтів. В Україні на неходжкінські лімфоми і хронічний лімфолейкоз страждають 15 тис. людей. Лише у 6% наших пацієнтів пухлину виявляють на першій стадії. А кожен п’ятий хворий дізнається про свій діагноз, коли лімфома вже на ІІІ або ІV стадії. Разом із тим, лімфома – один із небагатьох видів раку, який успішно піддається лікуванню. Так лімфому Ходжкіна можна вилікувати у 85–95 % пацієнтів, а неходжкінського типу – на ранніх стадіях (в залежності від різновида) лікуються у 70 %. Тож важливим є поширення інформації про лімфоми і своєчасна діагностика захворювання.

Шевченко Олена Олександрівна (1956) — анатом, доктор медичних наук, професор (2005), фахівець у галузі морфології та анатомії людини.

Освіта

У 1979 році закінчила санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця.

Професійна діяльність

Професійну діяльність розпочала на кафедрі нормальної анатомії Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, де працювала:

• асистентом кафедри нормальної анатомії — 1982–1991;
  доцентом кафедри нормальної анатомії — 1991–1992.
• У 1992–1994 роках обіймала посаду завідувача кафедри нормальної анатомії, гістології та топографічної анатомії медичного факультету Сумського університету.
• У 1994–2003 роках працювала доцентом кафедри нормальної анатомії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
• З 2003 року — професор кафедри нормальної анатомії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, а також професор кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії цього університету.
• З 2006 року — завідувач кафедри анатомії та фізіології Національного університету фізичного виховання та спорту України.

Науковий ступінь і вчене звання

Доктор медичних наук — 1989 рік.
Професор — 2005 рік.

Наукова діяльність

Наукова діяльність Олени Олександрівни Шевченко пов’язана з дослідженнями в галузі анатомії та морфології людини, зокрема з вивченням особливостей розвитку мікроциркуляторного русла в процесі онтогенезу.

Основний напрям наукових досліджень

Структурні аспекти розвитку мікроциркуляторного русла в пренатальному періоді онтогенезу.

72-а Всесвітня асамблея охорони здоров’я (2019 р.) визнала безпеку пацієнтів як одну з пріоритетних задач і головних принципів надання медичної допомоги. Кожен вид, форма і умови її надання супроводжуються певними ризиками. Навіть за умови правильного надання медичної допомоги не можна виключити ймовірність несприятливих реакцій. А от серед найбільш поширених помилок відмічають неправильну діагностику, призначення чи використання лікарських засобів та медичних виробів. Крім того, значної шкоди пацієнтам можуть заподіяти лікарняні інфекції, ускладнення після хірургічних операцій. Потенційно небезпечними практиками є ін’єкції та переливання крові (існує ризик передачі ВІЛ-інфекції, гепатиту В та С) тощо. За оцінками ВООЗ, щороку в лікарнях трапляється понад 134 млн потенційно небезпечних для життя і здоров’я людей випадків, що обумовлює близько 2,6 млн смертей. Водночас 80 % таких випадків можна запобігти.

Якість та безпека — ключові аспекти, що визначають рівень охорони здоров’я країни. На разі українські лікарі можуть мінімізувати ризики, базуючи свої рекомендації на сучасних міжнародних настановах. Це убезпечує від надмірного призначення ліків сумнівної ефективності чи застарілих способів лікування.

Дроботун Володимир Якович (1936–1993) – ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1981), професор (1983), фахівець у галузі ортопедії та травматології.

Освіта

У 1960 році закінчив Київський медичний інститут.

Професійна діяльність

• У 1960–1968 роках працював у Київському науково-дослідному інституті ортопедії, з 1964 року — старший науковий співробітник.
• З 1968 року працював в Українському медичному університеті (Київ).
• З 1982 року — професор кафедри ортопедії і травматології.
• З 1990 року — декан факультету підвищення кваліфікації викладачів.

Науковий ступінь і вчене звання

Доктор медичних наук — 1981 рік.
Професор — 1983 рік.
Наукова діяльність

Наукові дослідження Володимира Яковича Дроботуна були присвячені проблемам ортопедії та травматології.

Основні напрями наукових досліджень

• ушкодження опорно-рухового апарату;
• дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів;
• запальні захворювання суглобів;
• лікування переломів;
• лікування несправжніх суглобів і дефектів кісток;
• кісткова пластика в лікуванні деформуючого артрозу колінних суглобів.

Наукові праці

«Отдаленные результаты лечения ложных суставов и дефектов костей голени чрескостным компрессионно-дистракционным остеосинтезом» (1986).
«Костная пластика при хирургии деформирующего артроза коленных суставов» (1990).
«Консервативное лечение переломов диафиза плечевой кости» (1991).

Фармацевтична галузь є стратегічною. Вона не лише впливає на розвиток національної економіки, а й на соціальні і навіть політичні аспекти життя суспільства. На разі у фармації України працює близько 300 тисяч людей, тобто лише 0,15 % від загальної кількості зайнятих. Але вони створюють близько 1 % ВВП країни, забезпечуючи 24 млрд грн доданої вартості.

До фармацевтичних працівників відноситься широкий перелік спеціальностей. Передовсім це провізори і фармацевти, які виконують свої фахові обов’язки в аптеках, оптових складах, на виробництві та дистриб’юції лікарських засобів. До цієї професії належать працівники національної та територіальних Держлікслужб, лабораторій з контролю якості лікарських засобів, реєстрації ліків, фармацевтичні представники вітчизняних і зарубіжних фірм, науковці і освітяни, співробітники фахових фармацевтичних видань.

На знак визнання внеску працівників фармацевтичної галузі в охорону здоров’я населення Указом Президента України № 1128/99 від 07.09.1999 р. встановлено День фармацевтичного працівника. Професійне свято відзначається щорічно в третю суботу вересня.

Ініціатива заснування цього дня належить організаціям, які вивчають причини виникнення хвороби задля сповільнення її розвитку. Глобальна проблема полягає в тому, що двоє з трьох людей у всьому світі мало або зовсім не розуміють проблеми пацієнтів із хворобою Альцгеймера та пов’язану з нею деменцію. Відсутність інформації призводить до стигматизації симптомів.Вперше кампанію із поширення інформації про цю патологію було проведено у 1994 році.

Хвороба Альцгеймера – нейродегенеративне захворювання, клінічні ознаки якого вперше були описані у 1906 році Алоїсом Альцгеймером. На разі не відомо, що спричиняє захворювання. Ліків для радикальної боротьби із ним не знайдено, доступні лише методи, які частково можуть скоригувати стан хворого, сповільнити прогресування деменції та пом’якшити симптоми.

На сьогоднішній день деменцію діагностують у майже 50 млн людей у світі. Кожні три секунди фіксують новий випадок захворювання на вказану патологію. За прогнозами фахівців, якщо ефективні стратегії зменшення ризиків не будуть реалізовані на світовому рівні, то до 2050 року кількість пацієнтів із деменцією сягатиме близько 152 млн. Крім того, витрати, асоційовані з деменцією, визначають на рівні трильйона доларів США, що перевищує ринкову вартість таких компаній як Apple і Microsoft.

11 ознак хвороби Альцгеймера :

• Дезорієнтація в часі та просторі;
• Труднощі із виконанням повсякденних справ;
• Повторення одних і тих самих питань, постійне уточнення відомої інформації;
• Проблеми із веденням діалогу, порушення мовлення;
• Проблеми із запам’ятовуванням, зокрема розташуванням речей;
• Проблеми із рахуванням, веденням розрахунків;
• Зміна настрою та поведінки;
• Проблеми із здатністю мислити раціонально та ухвалювати рішення;
• Порушення зорових відчуттів (проблема із розрізненням кольорів та контрастністю, сприйманням простору);
• Проблеми з читанням та керуванням автомобілем;
• Припинення трудової та соціальної активності.