Оздоблювати одяг вишивкою люди почали ще у кам’яну добу. В багатьох країнах стародавнього світу — Вавилон, Китай, Індія, Іран, Греція, Рим, Візантія — вона досягла високого художнього рівня. Але саме в Україні вишивка стала не просто видом декоративного мистецтва. Вона зберігає код нашої нації. Українська вишиванка — це символ свободи та нескореності духу нашого народу!
Різноманіття орнаментів — геометричний, квітковий, зооморфний, їх композиції, колористика та техніки вирізняють українську вишивку серед інших. Вдягаючи вишиванку на свята і в повсякденному житті, ми не тільки сприймаємо її як оберег, відчуваючи захист минулих поколінь, але й стаємо провідниками українського духу для майбутніх поколінь наших громадян.
І як у День вишиванки не згадати улюблені вірші Дмитра Павличка:
Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба