До 105 –ї річниці Василя Дмитровича Братуся

Василь Дмитрович Братусь – лікар–хірург, вчений, організатор охорони здоров′я, державний і суспільний діяч, член–кореспондент НАН України, член–кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор, лауреат премії ім. 0.0. Богомольця НАН України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України, заслужений діяч науки і техніки.

З метою стимулювати вивчення наукових біографій та оприлюднення праць про вітчизняних корифеїв медичної науки, у ННМБ України розгорнуто книжкову виставку до 105 –ї річниці від дня народження Василя Дмитровича Братуся – вченого і практика, мудреця і стоїка, патріарха і альтруїста, міністра без міністерського німбу. Василь Дмитрович Братусь увійшов до історії ННМБ України, як видатний медик, читач і патріот, щирий друг, поціновувач книги і бібліотеки з читацьким квитком №1. У фондах бібліотеки зберігається оригінал автобіографії подарований і підписаний рукою вченого 22 вересня 2008 року. Дружба з Василем Дмитровичем розпочалась з п′ятдесятих років. Протягом багатьох років поспіль він був почесним гостем на ювілейних заходах бібліотеки. Його виступи в бібліотеці, думки про книгу як свідчення лікарської освіченості, закарбувалися в пам′яті багатьох поколінь читачів.

Братусь Василь Дмитрович народився 26 грудня 1916 року у селищі Дашковське Актюбинського повіту, Казахстану. 1911 року, батьки Василя Дмитровича, разом з декількома українськими сім′ями переїхали до Казахстану. 1922 року сім′я повернулася до України. Дитинство минуло в Україні у селі Рогозів Бориспільського району. 1932 року, в рідному селі, Василь Братусь закінчив сім класів і вступив до Київського медичного технікуму. Це були страшні роки Голодомору, але попри все, юнаку вдається 1936 року вступити до Київського медичного інституту. Після четвертого курсу, 1940 року його переведено до військово–медичної академії міста Куйбишів. Василю Дмитровичу Братусю пощастило вижити відразу в двох війнах: у фінській та в Другій світовій, яку пройшов від перших днів аж до самої Перемоги в якості фронтового хірурга. Його тяжкий, ратний і славетний шлях, до деталей описаний у чудовій книзі «Путь на вершины хирургии», яка створена за ініціативи та підтримки його учня і послідовника Петра Дмитровича Фоміна.

1947 року Братусь Василь Дмитрович успішно захистив кандидатську дисертацію, 1962 року захистив докторську дисертацію «Хірургічне лікування термічних опіків». Талант науковця, педагога й організатора не залишився не поміченим. Василя Дмитровича запросили на роботу до МОЗ УРСР, на посаду начальника управління навчальних медичних закладів, згодом його призначено заступником міністра, а впродовж 1954–1956 та 1969–1975 років, Братусь Василь Дмитрович двічі призначався на посаду міністра охорони здоров’я УРСР. Василь Братусь учень відомих професорів М.Н. Ахутіна, М.С. Коломійченка. Василь Дмитрович Братусь автор понад 200 наукових праць, у тому числі 7 монографій, присвячених хірургічному лікуванню захворювань органів травлення, особливо виразкової хвороби і холециститів, опіків, історії розвитку медичної науки й охорони здоров’я в Україні. Василь Дмитрович був земляком знаного вченого і поета, автора тексту українського гімну, Павла Чубинського.

Воістину, щедра київська земля на талановитих від Бога людей! Колеги та учні називали його другим батьком, що подарував життя в улюбленій професії, взірцем людини криштальної чистоти, толерантності і людяності, честі в служінні справі.

Світла, вічна пам’ять…

Запрошуємо до Бібліотеки

Читачі нашої бібліотеки мають доступ до найбільшої в Україні колекції медичних книг та періодичних видань. Отримавши читацький квиток, Ви зможете працювати у стінах прекрасної історичної будівлі, в центрі Києва. Наші читачі, серед яких відомі імена у медицині, вважають ресурси Бібліотеки безцінними. Ми хочемо, щоб ви приєдналися до них.