До бібліотеки надійшла нова книга, подарована автором

Ісаак Михайлович Трахтенберг – відомий український гігієніст, професор, доктор медичних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Національної академії медичних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Ісаак Михайлович є прикладом інтелігента, якому притаманні дивовижні людські та професійні якості. Він ніколи не зупиняється, йому болить душа за розтерзані життя людей, що загинули у Бабиному Ярі. Його книга має назву: «Бабин Яр. Минуле і сьогодення». Автор передмови академік НАН України Іван Дзюба так говорить про книгу: «…взаємонаповнення всіх цих пережитостей і рівнів досвіду зумовило особливість нової книги Ісаака Михайловича Трахтенберга. У ній про Бабин Яр говорить він сам, говорить він сам, говорять його друзі, говорять поети, філософи, історики, політики, говорять документи».

Осіння, пам`ятна, в жалобі чорна ніч,
У Бабинім Яру палають сотні свіч.
Сльозами сліпить зір незримий дим гіркий.
Від жаху в небесах поблідли всі зірки.

(Абрам Кацнельсон «У Бабинім Яру»)

Публікації на цю тему

Ісаак Михайлович Трахтенберг – відомий український гігієніст, професор, доктор медичних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Національної академії медичних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Ісаак Михайлович є прикладом інтелігента, якому притаманні дивовижні людські та професійні якості. Він ніколи не зупиняється, йому болить душа за розтерзані життя людей, що загинули у Бабиному Ярі. Його книга має назву: «Бабин Яр. Минуле і сьогодення». Автор передмови академік НАН України Іван Дзюба так говорить про книгу: «…взаємонаповнення всіх цих пережитостей і рівнів досвіду зумовило особливість нової книги Ісаака Михайловича Трахтенберга. У ній про Бабин Яр говорить він сам, говорить він сам, говорять його друзі, говорять поети, філософи, історики, політики, говорять документи».
Осіння, пам`ятна, в жалобі чорна ніч, У Бабинім Яру палають сотні свіч. Сльозами сліпить зір незримий дим гіркий. Від жаху в небесах поблідли всі зірки.
(Абрам Кацнельсон «У Бабинім Яру»)