Бродський Андрій Фаустович (1900 – 1990) ортопед-травматолог, доктор медичних наук, професор. Представник української школи реконструктивної ортопедії XX століття, фахівець у галузі відновного лікування, протезування та трансплантації біологічних тканин.
Андрій Фаустович народився у селі Зозів (нині — Липовецький район, Вінницька область). Медичну освіту здобув у Київському медичному інституті, який закінчив у 1926 р.
Після завершення навчання працював лікарем у с. Вороньків Бориспільського району Київської області (1926–1929). У 1930–1941 рр. — асистент кафедри соціальної гігієни Київського медичного інституту, а одночасно (1931–1941) — лікар Українського інституту травматології та дитячої ортопедії (з 1934 р. — Український НДІ ортопедії і травматології).
Під час німецько-радянської війни обіймав посади провідного та головного хірурга шпиталів військового округу, брав участь у наданні допомоги пораненим військовослужбовцям.
Післявоєнна діяльність
У 1945–1950 рр. — заступник директора з наукової роботи, а згодом директор Саратовського НДІ травматології та ортопедії.
У 1950–1954 рр. — завідувач організаційно-методичного відділу Українського НДІ травматології та ортопедії;
у 1957–1959 рр. — керівник відділення відновного лікування та складного протезування;
у 1959–1969 рр. — керівник лабораторії консервування і трансплантації біологічних тканин цього ж інституту.
Наукові здобутки
У 1967 р. захистив докторську дисертацію на тему «Биологическая пленка и гомологическая кожа в эксперименте и клинике», у 1969 р. отримав звання професора.
Автор близько 60 наукових публікацій, зокрема двох монографій.
Основні напрями наукових досліджень:
- удосконалення методів створення функціонально повноцінних кукс після ампутацій;
- розроблення технологій заготівлі, консервування та трансплантації кісткових гомотрансплантатів;
- створення та клінічне застосування біологічних плівок для лікування опіків і трофічних виразок;
- розробка операції за Бродським — методики з’єднання дистальних кінців кісток гомілки шляхом аутопластики та стяжки кетгутом, що усувала потребу в укороченні сегмента.
Його напрацювання заклали підґрунтя для розвитку сучасних методів реконструктивної хірургії, протезування та біологічного відновлення тканин.
Внесок у медичну науку
Бродський належить до покоління лікарів-дослідників, які сформували наукові основи української травматології середини XX століття. Його підходи до відновного лікування та біотрансплантації стали базовими для подальшого розвитку галузі.
Помер 25 липня 1990 р. Ім’я Андрія Фаустовича Бродського асоціюється з розвитком наукових засад ортопедії, зокрема напрямів протезування, трансплантації біотканин та удосконалення технік реконструкції кісток.