Коршинський Іван Юрійович (1928)

Дата:
05.06.2023 день
2023-06-05T00:00:00+03:00
2023-06-06T00:00:00+03:00

Коршинський Іван Юрійович (1928)Коршинський Іван Юрійович (1928) хірург, кандидат медичних наук, доцент (1969). Заступник голови Закарпатської спілки лікарів-християн, заступник голови Закарпатської крайової організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, був засуджений за «контрреволюційну агітацію і пропаганду» (1948-56). Працював над проблемами хірургічної гастроентерології. Своє перебування в таборах ГУЛАГу описав у спогадах «Мої табірні університети та їх наслідки»

Іван Юрійович народився в с. Буштине (тепер – смт. Тячівського району Закарпатської обл.; медичну освіту здобув на медичному факультеті Ужгородського університету (1947–1961); у 1945 та 1948 рр. заарештовувався за звинуваченням в контрреволюційній агітації та пропаганді; з 1948 по 1955 р. перебував в ув’язненні; у 1961-1963 рр.- лікар-хірург Ужгородської клінічної лікарні.

Навчався в аспірантурі (1963-1966), працював на посадах асистента (1966– 1969), доцента (1969–1975) кафедри шпитальної хірургії, завідувача курсу дитячої хірургії (з 1975 р.) Ужгородського університету.

У 1963 р. захистив кандидатську дисертацію; доцент (1969); Народний депутат України 2-го скликання (1994-1998); заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров’я; Заслужений лікар України (1997); автор понад 100 наукових публікацій.

Коршинський Іван Юрійович (1928) хірург, кандидат медичних наук, доцент (1969). Заступник голови Закарпатської спілки лікарів-християн, заступник голови Закарпатської крайової організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, був засуджений за «контрреволюційну агітацію і пропаганду» (1948-56). Працював над проблемами хірургічної гастроентерології. Своє перебування в таборах ГУЛАГу описав у спогадах «Мої табірні університети та їх наслідки» Іван Юрійович народився в с. Буштине (тепер - смт. Тячівського району Закарпатської обл.; медичну освіту здобув на медичному факультеті Ужгородського університету (1947–1961); у 1945 та 1948 рр. заарештовувався за звинуваченням в контрреволюційній агітації та пропаганді; з 1948 по 1955 р. перебував в ув'язненні; у 1961-1963 рр.- лікар-хірург Ужгородської клінічної лікарні. Навчався в аспірантурі (1963-1966), працював на посадах асистента (1966– 1969), доцента (1969–1975) кафедри шпитальної хірургії, завідувача курсу дитячої хірургії (з 1975 р.) Ужгородського університету. У 1963 р. захистив кандидатську дисертацію; доцент (1969); Народний депутат України 2-го скликання (1994-1998); заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань охорони здоров'я; Заслужений лікар України (1997); автор понад 100 наукових публікацій.