Кульчицький Микола Костянтинович (1856 – 1925) — гістолог, учений, педагог, державний діяч.
Микола Костянтинович народився в місті Кронштадт. Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету, який закінчив у 1879 році.
Після завершення навчання працював у Харківському університеті на посадах:
- приват-доцента та прозектора (1883–1889);
- екстраординарного професора (1889);
- ординарного професора кафедри гістології (1889–1912).
У 1897–1900 роках обіймав посаду декана медичного факультету Харківського університету.
Наукові ступені та службова діяльність
- 1883 рік — захистив докторську дисертацію «О строении телец Grandry»;
- 1912 рік — призначений попечителем Казанського навчального округу;
- згодом переведений на аналогічну посаду до Санкт-Петербурга;
- у 1916–1917 роках — міністр народної освіти;
- у 1914 році отримав чин таємного радника.
Після Жовтневого перевороту у 1921 році емігрував за кордон. Оселився в Лондоні (Велика Британія), де продовжив наукову діяльність і викладав в Оксфордському університеті.
Наукова діяльність і внесок у гістологію
Основними напрямами наукової діяльності М. К. Кульчицького були:
- дослідження будови центральної нервової системи;
- вивчення нервових закінчень;
- розвиток теорії мікроскопічної техніки;
- удосконалення гістологічних методик.
У 1882 році він указав на існування особливого типу клітин слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, які згодом отримали назву «клітини Кульчицького» (ентерохромафінні клітини).