Народилася Зоя Федорівна Веселовська

Дата:
04.05.2020 день
2020-05-04T00:00:00+03:00
2020-05-05T00:00:00+03:00

70 років від дня народження офтальмолога, доктора медичних наук, професора Зої Федорівни Веселовської (1950)

Офтальмолог, доктор медичних наук (1989), професор (1990). Закінчила Харківський медичний інститут (1973). Працювала лікарем (1974-1975); в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини АН УРСР (Харків, 1975-1979); від 1979 – у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині Інститут хірургії та трансплантології АМНУ): від 1981 – завідувач відділу мікрохірургії ока; від 1991 – у Національному медичному університеті (Київ): завідувач відділу клінічної та експериментальної офтальмології (до 1995), професор кафедри очних хвороб; одночасно від 1995 – директор Київського міського центру судинно-ендокринних захворювань органа зору, завідувач кафедри очних хвороб Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини; від 2003 – провідний науковий співробітник Міжнародного центру молекулярної фізіології Інституту фізіології НАНУ.

Основні напрями наукової діяльності: розроблення та впровадження сучасних методів мікрохірургічного лікування катаракти, глаукоми, вітреоретинальних захворювань, центральної сенільної макулярної дегенерації сітківки та ін.

Наукові праці: “Роль заднего эпителия в приживлении криоконсервированной и нативной роговицы после сквозной кератопластики” (1979); “Прогнозирование и предупреждение развития воспалительной реакции глаза после экстракции катаракты с имплантацией искусственного хрусталика” (1989); “Современные аспекты офтальмоэндокринологии” (2000); “Патологічні зміни органа зору при деяких загальних захворюваннях дитячого віку” (2001).

70 років від дня народження офтальмолога, доктора медичних наук, професора Зої Федорівни Веселовської (1950) Офтальмолог, доктор медичних наук (1989), професор (1990). Закінчила Харківський медичний інститут (1973). Працювала лікарем (1974-1975); в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини АН УРСР (Харків, 1975-1979); від 1979 – у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині Інститут хірургії та трансплантології АМНУ): від 1981 – завідувач відділу мікрохірургії ока; від 1991 – у Національному медичному університеті (Київ): завідувач відділу клінічної та експериментальної офтальмології (до 1995), професор кафедри очних хвороб; одночасно від 1995 – директор Київського міського центру судинно-ендокринних захворювань органа зору, завідувач кафедри очних хвороб Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини; від 2003 – провідний науковий співробітник Міжнародного центру молекулярної фізіології Інституту фізіології НАНУ. Основні напрями наукової діяльності: розроблення та впровадження сучасних методів мікрохірургічного лікування катаракти, глаукоми, вітреоретинальних захворювань, центральної сенільної макулярної дегенерації сітківки та ін. Наукові праці: "Роль заднего эпителия в приживлении криоконсервированной и нативной роговицы после сквозной кератопластики" (1979); "Прогнозирование и предупреждение развития воспалительной реакции глаза после экстракции катаракты с имплантацией искусственного хрусталика" (1989); "Современные аспекты офтальмоэндокринологии" (2000); "Патологічні зміни органа зору при деяких загальних захворюваннях дитячого віку" (2001).