135 років від дня народження українського військового лікаря, письменника, громадського діяча Василя Наливайка (1887-1938)
Військовий лікар, письменник, громадський діяч. Закінчив духовну семінарію в Кам’янці-Подільському, медицину студіював у Томському університеті та Новоросійському університеті в Одесі (закінчив 1918). Один з організаторів (1917) та активний учасник Спілки українських лікарів у Києві, співзасновник (1918), член головної управи, керуючий санітарного відділу Українського Червоного хреста. Під час Визвольних змагань 1917-1921 був головним лікарем 3-го Херсонського корпусу, 12-ї Полтавської дивізії, 8-ї Запорозької дивізії та військового шпиталю Армії УНР. Двічі потрапляв у більшовицький полон, звідки тікав. 1920 інтернований у Польщі, де брав участь у роботі курсів для медсестер. 1923 переїхав до Чехословаччини, працював в університетських клініках. Разом з Б. Матюшенком 1926 у Празі опублікував “Латинсько-український медичний словник”. 1926-1929 був хірургом у м. Шкодер (Албанія). 1933 подорожував Палестиною й Єгиптом, свої враження виклав у книзі “По Святій Землі” з додатком “Жиди в Палестині” (1937).