Народився Христіан Якович Гюббенет

Дата:
15.05.2022 день
2022-05-15T00:00:00+03:00
2022-05-16T00:00:00+03:00

200 років від дня народження лікаря широкого профілю (хірурга, окуліста, венеролога), доктора медицини Христіана Яковича Гюббенета (1822-1873)

Лікар широкого профілю (хірург, окуліст, венеролог), доктор медицини (1847), професор кафедри державного лікарознавства (1847), кафедри теоретичної хірургії з офтальмологією (1850-1870) Київського університету св. Володимира. Голова Товариства київських лікарів (1860-1869). Автор першої в Росії оригінальної праці з сифілідології. Закінчив медичний факультет Дерптського університету (1844). З 1844 працював лікарем в окружному управлінні Міністерства шляхів сполучення в Казані, де почав займатися науковими дослідженнями в галузі судової медицини. У 1847 отримав посаду ад’юнкт-професора, а з 1848 очолював кафедру державного лікарнянознавства (так називалася заснована в 1844 кафедра судової медицини) в університеті св. Володимира в Києві. Одночасно почав викладання практичної судової медицини на базі Київського військового шпиталю. У 1847-1848 в Києві вибухнула жорстока епідемія холери. Кілька місяців Х.Я. Гюббенет займався лікуванням холери, завідуючи холерним відділенням Київського військового шпиталю. У 1850 відкрилася вакансія з теоретичної хірургії з офтальмології в новій госпітальній хірургічній клініці, на яку він був визначений спочатку екстраординарним, а в 1851 ординарним професором, очоливши клініку військового шпиталю. У 1852 був відряджений за кордон терміном на один рік для ознайомлення з новими відкриттями в галузі хірургії. У 1854 призначений начальником Військово-польового хірургічного госпіталю та головним хірургом Севастопольського гарнізону. У 1870-1871 добровільно брав участь у франко-пруській війні, де надавав хірургічну допомогу пораненим. У 1870 після звільнення з Ун-ту св. Володимира переїхав до Санкт-Петербурга, де продовжив свою науково-медичну й адміністративну діяльність.

Наукові праці: “Наблюдения над холерной эпидемией в Киевском военном госпитале” (1850); “О значении гимнастики в жизни человека и народов” (1854); “Офталмиатрия или учение о глазных болезнях” (1858); “Очерк медицинской госпитальной части русских войск в Крыму в 1854-1856 гг.” (1870).