Зайченко Ілля Леонтійович (1896-1964)

Дата:
7 Березень 2021 день
2021-03-07T00:00:00+02:00
2021-03-08T00:00:00+02:00

Зайченко Ілля Леонтійович (1896-1964)Зайченко Ілля Леонтійович (1896-1964) український ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1938), професор (1949), фахівець у галузі ортопедії, травматології та військово-польової хірургії.

Народився у 1896 році. Брав участь у Першій світовій війні. У 1924 році закінчив Київський медичний інститут, де працював до 1927 року.

У 1927–1935 роках працював в Українському науково-дослідному інституті ортопедії та травматології в Харкові (нині — Інститут патології хребта та суглобів НАМН України).

У 1935–1941 роках був старшим науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту ортопедії в Києві (нині — Інститут травматології та ортопедії НАМН України), а також керівником клініки ортопедії, травматології та польової хірургії 2-го Київського медичного інституту.

Під час Другої світової війни працював військовим лікарем.

У 1944–1946 роках очолював кафедру військово-польової хірургії, ортопедії та травматології Одеського медичного інституту, а також працював в Одеському інституті удосконалення лікарів.

У 1946–1951 роках був завідувачем клініки дитячої хірургії, ортопедії та травматології й заступником директора з наукової роботи Інституту охорони материнства і дитинства в місті Мукачеве. Одночасно у 1946–1948 роках очолював кафедру анатомії людини, а у 1948 році — кафедру загальної хірургії Ужгородського університету.

З 1951 року працював у Львівському медичному інституті. У 1955 році організував кафедру ортопедії, травматології та дитячої хірургії і очолював її.

Наукова діяльність

Наукові дослідження Іллі Леонтійовича Зайченка були присвячені:

регенерації травмованих кісткової та хрящової тканин;

вивченню структури травматизму та його профілактиці у працівників нафтовидобувної, нафтопереробної, сільськогосподарської та деревообробної промисловостей;

лікуванню переломів і вивихів хребта;

лікуванню вроджених деформацій стопи;

терапії туберкульозних уражень суглобів (кокситів, гонітів, спондилітів).

Основні наукові праці

«Трансплантация эпифизарного хряща и регенерация костной и хрящевой ткани» (1957)

«Элементы к построению управления регенеративным процессом костной ткани и вообще тканей» (1958)

«Пластика костных дефектов в свете стадийного развития регенеративного процесса» (1958)