Народився Іван Тодосійович Шевченко

Дата:
22.03.2020 день
2020-03-22T00:00:00+02:00
2020-03-23T00:00:00+02:00

115 років від дня народження онколога, доктора медичних наук, професора Івана Тодосійовича Шевченка (1905-1993)

Онколог, доктор медичних наук (1950), професор (1952). Закінчив Харківський медичний інститут (1930). У 1931-1934 – хірург і головний лікар управління санаторіями та будинками відпочинку України; 1934-1937 – завідувач хірургічного відділення та головний лікар Слодібського медкомбінату в Києві; 1938-1941 – начальник лікарсько-санітарної служби Південно-Західної залізниці, завідувач онкологічного відділення Центральної дорожньої лікарні; 1941-1943 – провідний хірург евакогоспіталю 6-ї загальновійськової армії, а також лікар 1-го рангу у фронтових евакогоспіталях; з 1943 – провідний хірург госпіталю та всієї госпітальної бази армії; з 1945 – директор Київського рентгено-радіологічного та онкологічного інституту; надалі працював на посадах доцента (1946-1952), завідувача (1952-1959, 1971-1975) кафедри онкології Київського інституту удосконалення лікарів; у 1951-1971 – головний онколог МОЗ України.

Наукові праці присвячені питанням передракових станів, профілактики злоякісних пухлин, раку стравоходу тощо; запропонована методика операції на прямій кишці зі збереженням слизової оболонки сфінктера, створені метод операції накладення фістули шлунка на зразок “хоботка завитка”, метод закриття пневмотораксу, розроблений новий метод рентгено-радіумхірургії раку різних локалізацій.

115 років від дня народження онколога, доктора медичних наук, професора Івана Тодосійовича Шевченка (1905-1993) Онколог, доктор медичних наук (1950), професор (1952). Закінчив Харківський медичний інститут (1930). У 1931-1934 - хірург і головний лікар управління санаторіями та будинками відпочинку України; 1934-1937 - завідувач хірургічного відділення та головний лікар Слодібського медкомбінату в Києві; 1938-1941 - начальник лікарсько-санітарної служби Південно-Західної залізниці, завідувач онкологічного відділення Центральної дорожньої лікарні; 1941-1943 - провідний хірург евакогоспіталю 6-ї загальновійськової армії, а також лікар 1-го рангу у фронтових евакогоспіталях; з 1943 - провідний хірург госпіталю та всієї госпітальної бази армії; з 1945 - директор Київського рентгено-радіологічного та онкологічного інституту; надалі працював на посадах доцента (1946-1952), завідувача (1952-1959, 1971-1975) кафедри онкології Київського інституту удосконалення лікарів; у 1951-1971 - головний онколог МОЗ України. Наукові праці присвячені питанням передракових станів, профілактики злоякісних пухлин, раку стравоходу тощо; запропонована методика операції на прямій кишці зі збереженням слизової оболонки сфінктера, створені метод операції накладення фістули шлунка на зразок "хоботка завитка", метод закриття пневмотораксу, розроблений новий метод рентгено-радіумхірургії раку різних локалізацій.