Народився Леонід Георгійович Розенфельд

Дата:
03.06.2020 день
2020-06-03T00:00:00+03:00
2020-06-04T00:00:00+03:00

90 років від дня народження вченого в галузі медичної радіології, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, доктора медичних наук, професора Леоніда Георгійовича Розенфельда (1930-2016)

Вчений у галузі медичної радіології, академік НАМН України (2000), член-кореспондент НАН України (1991), доктор медичних наук (1973), професор (1988), заслужений діяч науки та техніки (1989), віце-президент НАМН України (2007-2011), начальник науково-координаційного управління НАМН України (1994-2007), заступник директора Інституту отоларингології НАМН України з наукової роботи (з 1994).

Визначний учений у галузі медичної радіології, рентгенодіагностики захворювань стравоходу, шлунка, вуха, горла та носа. Зробив значний внесок у розвиток радіологічної науки в Україні. Ним вперше систематизовані рентгенологічні ознаки хвороби оперованого та штучного стравоходу, розвинуті основи рентгенодіагностики хвороб голови та шиї. Був одним із засновників нового напряму променевої діагностики – неіонізуючого, абсолютно не шкідливого, екологічно безпечного методу – дистанційної термографії, розробив його теоретичні та практичні аспекти. За його ініціативою та за його участі вперше в Україні створені Центр клінічної термодіагностики, школа термодіагностики, служби термографії. Він був одним з авторів принципово нових напрямів у сучасній клінічній онкології – інтегративної радіомодифікованої терапії злоякісних пухлин області голови та шиї, неіонізуючої діагностики на принципово нових основах – подвійного електронно-ядерного резонансу. Також активно займався питаннями збільшення можливостей використання магнітно-резонансної томографії та спіральної компьютерної томографії в діагностиці пухлин спинного мозку та краніо-орбіто-синусоназальних новоутворень, діагностичного зображення в отоларингології. Розробляв нові підходи до вивчення проблем демінералізації кісток людини при космічних польотах, що грунтуються на методах електронного, парамагнітного, ядерно-магнітного та подвійного електронно-ядерного резонансу, що мають велике значення не тільки для космічної медицини, але й сприятимуть більш успішному застосуванню резорбуючих імплантантів у ортопедії, травматології та стоматології.

Наукові праці: “Принципи пошуку рішень медичних проблем” (1990); “Клінічна термодіагностика” (1991); “Радіологічна термінологія” (1999); “Протоколи променевої терапії” (2000); “Магніторезонансні зображення” (2003); “Сучасний стан та перспективи інноваційного розвитку медичної галузі” (2004); “Bone demineralization mechanisms at level of free radicals and nanoscale subsystems of bone tissue” (2005); “Наукова та інноваційна діяльність, інтелектуальна власність” (2007).

90 років від дня народження вченого в галузі медичної радіології, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, доктора медичних наук, професора Леоніда Георгійовича Розенфельда (1930-2016) Вчений у галузі медичної радіології, академік НАМН України (2000), член-кореспондент НАН України (1991), доктор медичних наук (1973), професор (1988), заслужений діяч науки та техніки (1989), віце-президент НАМН України (2007-2011), начальник науково-координаційного управління НАМН України (1994-2007), заступник директора Інституту отоларингології НАМН України з наукової роботи (з 1994). Визначний учений у галузі медичної радіології, рентгенодіагностики захворювань стравоходу, шлунка, вуха, горла та носа. Зробив значний внесок у розвиток радіологічної науки в Україні. Ним вперше систематизовані рентгенологічні ознаки хвороби оперованого та штучного стравоходу, розвинуті основи рентгенодіагностики хвороб голови та шиї. Був одним із засновників нового напряму променевої діагностики – неіонізуючого, абсолютно не шкідливого, екологічно безпечного методу – дистанційної термографії, розробив його теоретичні та практичні аспекти. За його ініціативою та за його участі вперше в Україні створені Центр клінічної термодіагностики, школа термодіагностики, служби термографії. Він був одним з авторів принципово нових напрямів у сучасній клінічній онкології – інтегративної радіомодифікованої терапії злоякісних пухлин області голови та шиї, неіонізуючої діагностики на принципово нових основах – подвійного електронно-ядерного резонансу. Також активно займався питаннями збільшення можливостей використання магнітно-резонансної томографії та спіральної компьютерної томографії в діагностиці пухлин спинного мозку та краніо-орбіто-синусоназальних новоутворень, діагностичного зображення в отоларингології. Розробляв нові підходи до вивчення проблем демінералізації кісток людини при космічних польотах, що грунтуються на методах електронного, парамагнітного, ядерно-магнітного та подвійного електронно-ядерного резонансу, що мають велике значення не тільки для космічної медицини, але й сприятимуть більш успішному застосуванню резорбуючих імплантантів у ортопедії, травматології та стоматології. Наукові праці: "Принципи пошуку рішень медичних проблем" (1990); "Клінічна термодіагностика" (1991); "Радіологічна термінологія" (1999); "Протоколи променевої терапії" (2000); "Магніторезонансні зображення" (2003); "Сучасний стан та перспективи інноваційного розвитку медичної галузі" (2004); "Bone demineralization mechanisms at level of free radicals and nanoscale subsystems of bone tissue" (2005); "Наукова та інноваційна діяльність, інтелектуальна власність" (2007).