160 років від дня народження мікробіолога, епідеміолога, почесного академіка АН СРСР, АМН СРСР Миколи Федоровича Гамалії (1859-1949)
Фахівець у галузі мікробіології й епідеміології, доктор медицини, почесний академік АН СРСР (1940), академік АМН СРСР (1945). Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1880) та Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі (1883). У 1886 разом з І. Мечниковим організував в Одесі першу в Росії бактеріологічну станцію. У 1929-1938 – директор Центрального інституту епідеміології та мікробіології в Москві; від 1938 – професор кафедри мікробіології 2-го Московського медичного інституту.
Засновник вітчизняної медичної мікробіології. Вивчав засоби запобігання сказу, чумі, холері, сибірці, висипному тифу, туберкульозу; описав паралітичну форму сказу, вдосконалив вакцину проти цієї хвороби; відкрив холероподібний вібріон і речовини, що викликають руйнування бактерій – бактеріолізини; удосконалив пастерівський метод щеплень і впровадив у практику охорони здоров’я обов’язкове віспощеплення; довів вірусну природу чуми рогатої худоби та інфекційної анемії коней; заклав основи вчення про бактеріофаги. Підготував низку праць, присвячених проблемам мінливості мікроорганізмів і питанням імунітету.
Наукові праці: “Собрание сочинений” (1951-1964).