110 років від дня народження психіатра, доктора медичних наук, професора Петра Вікторовича Бірюковича (1909-1985)
Психіатр-психоневролог, доктор медичних наук (1961), професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Харківській медичний інститут (1936). Працював н. с. Українського психоневрологічного інституту (Харків, 1940-1941); від 1946 – в Інституті фізіології АН УРСР: м. н. с., ст. н. с., завідувач відділу психіатрії і патології вищої нервової діяльності (1951-1978), ст. н. с.-консультант (1971-1985). За сумісництвом у 1951-1954 – асистент кафедри вищої нервової діяльності в Київському інституті вдосконалення лікарів.
Наукові дослідження в галузі психіатрії та патології вищої нервової діяльності: патофізіологія дефекту в деяких психічних захворюваннях, патофізіологія афективних станів, ендокринні порушення при ендогенних психозах, вплив антидепресивних фармакологічних речовин на церебральні та соматичні процеси в психічно хворих, патогенний вплив розумового перенапруження та перевтоми. Досліджував патофізіологічні механізми депресивних станів, шизофренії, епілепсії. Був головою Української республіканської комісії “Основні психічні захворювання”.
Наукові праці: “Патофізіологічна характеристика хворих на маніакально-депресивний психоз і шляхи профілактики його приступів” (1958); “О патологии высшей нервной деятельности маниакального состояния” (1967); “Эндокринные нарушения при эндогенных психозах” (1969); “Проблеми патофізіології психозів” (1969); “К патофизиологии дефекта при некоторых психических заболеваниях” (1970); “Циркулярная депрессия (патологическая характеристика)” (1979).