Саєнко Валерій Феодосійович (1941) – видатний український хірург, доктор медичних наук (1980), професор (1984), член-кореспондент НАН України (1991) та НАМН України (1993), заслужений діяч науки і техніки України (1992).
Освіта та професійний шлях
У 1964 році закінчив Харківський медичний інститут.
- науковий співробітник Київського НДІ гематології і переливання крові (1970–1972);
- з 1972 року — керівник відділу хірургії шлунково-кишкового тракту Київського НДІ клінічної та експериментальної хірургії;
- директор цього інституту (1988–2007);
- головний трансплантолог МОЗ України.
Основні напрями наукової діяльності
Наукові дослідження Валерія Саєнка охоплювали ключові проблеми сучасної хірургії, зокрема:
- вивчення патогенезу виразкової хвороби;
- розробка та впровадження органозберігаючих операцій на основі ваготомії при
- виразковій хворобі дванадцятипалої кишки;
- хірургічне лікування післярезекційних синдромів і пухлин органів травлення;
- дослідження патогенезу та лікування хірургічного сепсису;
- впровадження принципів антибіотикопрофілактики в хірургії;
- розвиток трансплантології в Україні;
- розробка і впровадження малоінвазивних методів (лапароскопічних, ендоскопічних, ендоваскулярних) у лікуванні захворювань органів травлення та судин.