Орлов Володимир Дмитрович (1856-1915)

Дата:
26 Травень 2026 день
2026-05-26T00:00:00+03:00
2026-05-27T00:00:00+03:00

Орлов Володимир Дмитрович (1856-1915)Володимир Дмитрович Орлов (1856-1915) – гігієніст, доктор медицини, заслужений ординарний професор, один із провідних фахівців у галузі гігієни та громадської медицини кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Основні віхи життя та діяльності

  • 1856 — народився.
  • 1878 — закінчив медичний факультет Казанського університету.
  • З 1878 року — понадштатний асистент гігієнічного кабінету Казанського університету.
  • 1886 — здобув ступінь доктора медицини.
  • У 1894–1895 роках удосконалював знання з гігієни в Харківському університеті під керівництвом професора О. І. Якобі.
  • У квітні 1895 року призначений понадштатним лаборантом гігієнічного кабінету Казанського університету.
  • У жовтні 1895 року став приват-доцентом кафедри гігієни Казанського університету.
  • У 1893–1914 роках — завідувач кафедри гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики Університету святого Володимира.
  • 1894 — організував лабораторні заняття для студентів.
  • 1903 — запровадив доцентський курс з епідеміології, медичної статистики та суспільної медицини.
  • Неодноразово проходив стажування з хімії та бактеріології у закордонних університетах.
  • Мав звання заслуженого ординарного професора.
  • 1915 — помер.

Наукова діяльність

Наукові дослідження Володимира Орлова охоплювали широкий спектр питань громадської гігієни та санітарії.

Ранні наукові праці:

  • дослідження нічліжних притулків міста Казані;
  • вивчення проблеми так званого «голодного хліба».

Київський період діяльності:

  • проблеми гігієни води;
  • питання водопостачання;
  • санітарно-епідеміологічні аспекти громадського здоров’я.

Значення діяльності

Володимир Дмитрович Орлов зробив вагомий внесок у розвиток:

  • університетської медичної освіти;
  • гігієнічної науки;
  • епідеміології;
  • медичної статистики;
  • громадської медицини в Україні та тогочасній Російській імперії.

Його діяльність сприяла впровадженню практичної підготовки студентів-медиків і розвитку наукових підходів до питань санітарії та охорони здоров’я населення.