Мамолат Олександр Самійлович (1910 – 1991)

Дата:
12 Вересень 2025 день
2025-09-12T00:00:00+03:00
2025-09-13T00:00:00+03:00

Мамолат Олександр Самійлович (1910 – 1991)Олександр Самійлович Мамолат (1910 – 1991) фтизіатр. Наукові дослідження присвячені епідеміології та статистиці туберкульозу, організації боротьби з туберкульозом на селі.
Народився в с. Калніболот, Кіровоградщина.

Освіта і становлення

  • 1930 – закінчив Уманський медичний технікум.
  • 1930–1933 – фельдшер Ольховатського цукрового заводу (Київщина).
  • 1936 – закінчив Київський медичний інститут (з відзнакою).

Професійна діяльність

  • 1936–1979 – директор Українського інституту туберкульозу (згодом Київський НДІ фтизіатрії та грудної хірургії імені Ф. Г. Яновського).
  • 1940 – старший лікар Київського лижного батальйону (радянсько-фінська війна).
  • 1941 – поранений, в оточенні; учасник партизанського підпілля на Черкащині (організував підпільну типографію, диверсії).
  • 1944–1945 – у складі діючої армії звільняв Румунію, Угорщину, Югославію, Австрію.
  • Після війни – наукова та організаційна робота в інституті.

Академічна кар’єра

  • Кандидатська дисертація – патогенез і морфологія туберкульозу кишківника.
  • 1970 – доктор медичних наук (за сукупністю праць: «Методика та організація лікування хворих на деструктивний туберкульоз легенів»).
  • Професор.
  • Науковий консультант і керівник 5 докторських і 15 кандидатських дисертацій.

Громадська та організаційна діяльність

  • З 1949 – головний фтизіатр МОЗ УРСР.
  • Голова правління Товариства фтизіатрів України.
  • Голова проблемної комісії МОЗ УРСР «Туберкульоз та патологія органів дихання».
  • Заступник голови правління Всесоюзного товариства фтизіатрів.
  • Депутат Київської міської ради, заступник голови комісії з охорони здоров’я.

Науковий внесок

Автор понад 160 наукових праць, з них 3 монографії.

Основні напрями:

  • клініка та лікування туберкульозу легень;
  • епідеміологія та профілактика;
  • організація боротьби з туберкульозом.

Запровадив:

  • пневмотораксні пункти у сільських лікарнях;
  • сільські туберкульозні лікарні, районні та міжрайонні диспансери;
  • посаду районних фтизіатрів;
  • масову вакцинацію й ревакцинацію дітей і молоді;
  • базові стаціонари для вперше виявлених хворих.
  • Інститут, яким керував, став одним із найбільших центрів фтизіатрії, пульмонології та торакальної хірургії в СРСР.

Відзнаки

Заслужений діяч науки УРСР (1975).

У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Мамолата О. С.:

Патогенез и морфология туберкулеза кишечника в послепервичном периоде (1956). Шифр зберігання: 616.3 М 225а.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені Мамолатом О. С. одноосібно або у співавторстві:

  1. Методика и организация лечения больных деструктивным туберкулезом легких (1970). Шифр зберігання: Р-134.
  2. Побочные реакции при антибактериальной терапии больных туберкулезом (1975). Шифр зберігання: Б-14880.
  3. Современные вопросы лечения туберкулеза у детей (1959). Шифр зберігання: 616.002.5 С 568.
  4. Туберкулез : учеб. пособие (1971). Шифр зберігання: Б-1539.