Всесвітній день боротьби з енцефалітом

Дата:
22.02.2023 день
2023-02-22T00:00:00+02:00
2023-02-23T00:00:00+02:00
Всесвітній день боротьби з енцефалітом

Відзначати Всесвітній день боротьби з енцефалітом було запропоновано Encephalitis Society у 2013 року. Encephalitis Society – це Група підтримки пацієнтів з енцефалітом, яка є благодійною організацією. Всесвітній день боротьби з енцефалітом був створений з метою інформування суспільства про небезпеку захворювання та залучення до його профілактики. Задля цього пропонують використовувати специфічні методи – планові щеплення проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, вітряної віспи, грипу, поліомієліту, сказу тощо. Та неспецифічні методи – уникання контакту з дикими звірями та бродячими собаками і котами; заходи охорони від кліщів (захисний одяг і використання спеціальні засобів проти кліщів, огляд тіла після прогулянок в лісі).

Енцефаліт – запалення головного мозку, яке характеризується клінічними ознаками порушення роботи центральної нервової системи. Поширеність захворювання складає 0,7-13,8 випадків на 100 тисяч населення. У дітей ці показники є вищими – від 10,5 до 13,8 на 100 тисяч населення щорічно.

Причиною захворювання можуть бути:

  1. Віруси простого герпесу, вітряної віспи, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барра, ВІЧ, аденовіруси, грип А, ентеровіруси, віруси кору, паротиту та краснухи, сказ та інші.
  2. Бактерії (Мycobacteria tuberculosis, Mycoplasma pneumoniae, Listeria monocytogenes, Borrelia burgdorferi, лептоспіри, бруцели, легіонелла).
  3. Грибки (криптокок, аспергільоз, кандидоз, кокцидіомікоз, гістоплазмоз, північноамериканський бластомікоз).
  4. Паразити (африканський трипаносомоз людини, церебральна малярія, Toxoplasma gondii, Echinococcus granulosus, шистосомоз).
  5. Рикетсії (Rickettsia rickettsiae, Rickettsia typhi, Rickettsia prowazeki , Coxiella burnetti, Ehrlichia chaffeensis).

Найпоширенішим носієм енцефаліту є кліщ. Відомо, що близько 13% цих тварин заражені інфекціями, здатними викликати запалення головного мозку.

Розрізняють первинний енцефаліт (самостійне захворювання, яке спричинили нейротропні збудники) та вторинний (патологія, що розвинулась на фоні основного захворювання).

У багатьох випадках першими симптоми є грипоподібний стан, діарея, лихоманка, лімфаденопатія або симптоми основного захворювання (до прикладу, кору, епідемічного паротиту, вітряної віспи). У гострій фазі – епілептичний статус, психотичні порушення, порушення пам’яті, деменція, афазія. Якщо лікування не розпочато вчасно, прогноз захворювання поганий, летальність особливо висока при інфікуванні ВІЧ (без специфічного лікування 70–80%; якщо лікування розпочато швидко, перед втратою свідомості – 30%).

У фонді ННМБУ ви зможете знайти літературу по цій темі:

  1. Інфекційні хвороби: підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів. Київ : Медицина , 2018.
  2. Клінічне обстеження дитини: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця : Нова кн., 2019
  3. Імунопрофілактика інфекційних хвороб: навчально-методичний посібник. Київ: Медицина, 2018.
  4. Атлас дитячих інфекційних хвороб. Червона Книга = Red Book Atlas of Pediatric Infectious Diseases: для студентів медичних закладів вищої освіти, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, дитячих інфекціоністів і лікарів-практиків: двомовне вид. / ред. К. Дж. Бейкер. Київ: Медицина, 2019.
  5. Неврологія: національний підручник для студентів медичних закладів вищої освіти. Київ : Медицина, 2020.
  6. Маркданте К. Дж. Основи педіатрії за Нельсоном: переклад 8-го англійського видання: у 2 томах. – Київ: Медицина, 2020.
  7. Епідеміологія: протиепідемічні заходи. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти IV рівня акредитації та лікарів. Вінниця: Нова кн., 2020.
  8. Літовченко Т.А. Роль вірусних енцефалітів у розвитку епілептичних нападів і епілепсії// Міжнародний неврологічний журнал. – 2021. – Т. 17, № 2. – С. 73-80.
  9. Щербатюк Н. Ю. Особливості перебігу вірусних енцефалітів у дітей старшого віку// Дитячий лікар: видання для лікаря-практика.- 2021- № 4 – С.12-15.
  10. Філюк І. О. Геморагічний енцефаліт внаслідок перенесеної хвороби COVID-19 (Клінічний випадок)// Український журнал медицини, біології та спорту : наук.-практ. журнал. -2021р. – т.6 № 6(34) – С.152-157.
  11. Стеценко Т. І. Випадок аутоімунного енцефаліту з ураженням мозочка, асоційований з антитілами до глютаматдекарбоксилази (анти-GAD65) у дитини// Український вісник психоневрології: Наук.- практ. Журн.- 2019 – т.27, Вип. 3 – С.102-103.
  12. Сухоручкин Ю. О. Енцефаліт Расмуссена//Нейроnews: Наук.-практ. Журн. – 2020 – № 3 – С.52-55.
Відзначати Всесвітній день боротьби з енцефалітом було запропоновано Encephalitis Society у 2013 року. Encephalitis Society – це Група підтримки пацієнтів з енцефалітом, яка є благодійною організацією. Всесвітній день боротьби з енцефалітом був створений з метою інформування суспільства про небезпеку захворювання та залучення до його профілактики. Задля цього пропонують використовувати специфічні методи – планові щеплення проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, вітряної віспи, грипу, поліомієліту, сказу тощо. Та неспецифічні методи – уникання контакту з дикими звірями та бродячими собаками і котами; заходи охорони від кліщів (захисний одяг і використання спеціальні засобів проти кліщів, огляд тіла після прогулянок в лісі). Енцефаліт – запалення головного мозку, яке характеризується клінічними ознаками порушення роботи центральної нервової системи. Поширеність захворювання складає 0,7-13,8 випадків на 100 тисяч населення. У дітей ці показники є вищими – від 10,5 до 13,8 на 100 тисяч населення щорічно. Причиною захворювання можуть бути:
  1. Віруси простого герпесу, вітряної віспи, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барра, ВІЧ, аденовіруси, грип А, ентеровіруси, віруси кору, паротиту та краснухи, сказ та інші.
  2. Бактерії (Мycobacteria tuberculosis, Mycoplasma pneumoniae, Listeria monocytogenes, Borrelia burgdorferi, лептоспіри, бруцели, легіонелла).
  3. Грибки (криптокок, аспергільоз, кандидоз, кокцидіомікоз, гістоплазмоз, північноамериканський бластомікоз).
  4. Паразити (африканський трипаносомоз людини, церебральна малярія, Toxoplasma gondii, Echinococcus granulosus, шистосомоз).
  5. Рикетсії (Rickettsia rickettsiae, Rickettsia typhi, Rickettsia prowazeki , Coxiella burnetti, Ehrlichia chaffeensis).
Найпоширенішим носієм енцефаліту є кліщ. Відомо, що близько 13% цих тварин заражені інфекціями, здатними викликати запалення головного мозку. Розрізняють первинний енцефаліт (самостійне захворювання, яке спричинили нейротропні збудники) та вторинний (патологія, що розвинулась на фоні основного захворювання). У багатьох випадках першими симптоми є грипоподібний стан, діарея, лихоманка, лімфаденопатія або симптоми основного захворювання (до прикладу, кору, епідемічного паротиту, вітряної віспи). У гострій фазі – епілептичний статус, психотичні порушення, порушення пам’яті, деменція, афазія. Якщо лікування не розпочато вчасно, прогноз захворювання поганий, летальність особливо висока при інфікуванні ВІЧ (без специфічного лікування 70–80%; якщо лікування розпочато швидко, перед втратою свідомості – 30%). У фонді ННМБУ ви зможете знайти літературу по цій темі:
  1. Інфекційні хвороби: підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів. Київ : Медицина , 2018.
  2. Клінічне обстеження дитини: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця : Нова кн., 2019
  3. Імунопрофілактика інфекційних хвороб: навчально-методичний посібник. Київ: Медицина, 2018.
  4. Атлас дитячих інфекційних хвороб. Червона Книга = Red Book Atlas of Pediatric Infectious Diseases: для студентів медичних закладів вищої освіти, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, дитячих інфекціоністів і лікарів-практиків: двомовне вид. / ред. К. Дж. Бейкер. Київ: Медицина, 2019.
  5. Неврологія: національний підручник для студентів медичних закладів вищої освіти. Київ : Медицина, 2020.
  6. Маркданте К. Дж. Основи педіатрії за Нельсоном: переклад 8-го англійського видання: у 2 томах. - Київ: Медицина, 2020.
  7. Епідеміологія: протиепідемічні заходи. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти IV рівня акредитації та лікарів. Вінниця: Нова кн., 2020.
  8. Літовченко Т.А. Роль вірусних енцефалітів у розвитку епілептичних нападів і епілепсії// Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 73-80.
  9. Щербатюк Н. Ю. Особливості перебігу вірусних енцефалітів у дітей старшого віку// Дитячий лікар: видання для лікаря-практика.- 2021- № 4 - С.12-15.
  10. Філюк І. О. Геморагічний енцефаліт внаслідок перенесеної хвороби COVID-19 (Клінічний випадок)// Український журнал медицини, біології та спорту : наук.-практ. журнал. -2021р. - т.6 № 6(34) - С.152-157.
  11. Стеценко Т. І. Випадок аутоімунного енцефаліту з ураженням мозочка, асоційований з антитілами до глютаматдекарбоксилази (анти-GAD65) у дитини// Український вісник психоневрології: Наук.- практ. Журн.- 2019 - т.27, Вип. 3 - С.102-103.
  12. Сухоручкин Ю. О. Енцефаліт Расмуссена//Нейроnews: Наук.-практ. Журн. – 2020 - № 3 - С.52-55.