Гетерохромія: дивитись на світ різними очима

Гетерохромія – це відмінність кольорів райдужної оболонки правого і лівого ока або різнокольорове забарвлення окремих ділянок райдужки ока 

Від чого залежить колір очей?

Райдужна оболонка і циліарне тіло ока містять меланін-продукуючи клітини (меланоцити), які і відповідають за формування пігменту. Основними двома типами пігменту є еумеланін (відповідає за колір від коричневого до чорного) і феомеланін (від червоного до жовтого). Обидва вони утворюються з L-тирозину. Що стосується пігменту ліпофусцин (жовтого на вигляд), то він може накопичуватися з віком та/або при захворюваннях очей. Відносна кількість різних типів пігменту визначає не тільки колір райдужки, але й волосся.

У процесі формування кольору очей задіяно до 150 генів, зокрема ген EYCL1 відповідає за зелений і синій алель, а EYCL3 – коричневий і синій. Слід зазначити, що коричневий алель домінує над зеленим, а обидва вони домінують над синім. Оскільки багато інших генів також впливають на формування кольору очей, це іноді створює несподіване забарвлення райдужної оболонки.

Як правило, колір очей змінюється від світлішого до темнішого протягом першого року життя. Більшість змін відбувається у віці від 3 до 6 місяців. Майже завжди з віком колір очей тьмяніє, але іноді він може зберігатись. Це рідкісне явище, проте частіше зустрічається при повній гетерохромії.

Вроджена гетерохромія може передаватися у спадок. Однак у багатьох випадках генетичний мозаїцизм виникає, коли під час мітозу (поділу ядр клітин) відбувається мутація, утворюючи у організмі генетично різні клітини.

Які бувають види гетерохромії?

Розрізняють три види гетерохромії:

  • Повна (heterochromia iridis), при якій райдужка одного ока має інший колір, ніж інша.
  • Сегментарна (heterochromia iridium), при якій різні частини райдужної оболонки одного ока мають різні кольори.
  • Центральна, при якій зовнішнє кільце райдужки відрізняється кольором від решти.

Гетерохромія може бути вродженою, як ми казали вище. Як правило вона успадковується за аутосомно-домінантною ознакою. Також гетерохромія може бути набутою.

Які причини гетерохромії?

У більшості випадків діти, народжені з гетерохромією, не мають інших симптомів і проблем із зором чи загальним здоров’ям. Однак у деяких випадках гетерохромія може бути симптомом захворювання.

Зазвичай при вродженій гетерохромії із аномальним затемненням райдужної оболонки, варто перевірити на наявність:

  • нейрофіброматозу;
  • увеальної меланоми;
  • синдрому пігментної дисперсії;
  • хвороби Стерджа-Вебера.

Аномальне освітленні райдужної оболонки може бути ознакою:

  • доброякісної гетерохромії;
  • синдрому Ваарденбурга;
  • синдрому Горнера;
  • пієбальдизму (вроджені білі, повністю позбавлені меланоцитів плями на шкірі кінцівок, обличчя тощо);
  • хвороби Гіршпрунга;
  • синдрому Блоха-Сульцбергера;
  • хвороби Паррі-Ромберга.

Набута гетерохромія, як правило, може виникнути в наслідок травми, запалення, доброякісних та злоякісних новоутворень райдужної оболонки ока (наприклад, меланома), цукрового діабету, оклюзії центральної вени сітківки тощо. Крім того, проявитися гетерохромія може при використанні очних крапель, зокрема тих, що призначаються при глаукомі (біматопрост, латанопрост).

Чи потрібно лікувати гетерохромію?

При наявності вродженої чи набутої гетерохромії необхідно обов’язково пройти огляд у офтальмолога. Лікар підтвердить її наявність та проведе аналізи щодо виключення можливих патологій. Лікування зосереджено на терапії основного захворювання. Якщо патологій не виявлено, лікування може не знадобитись.

Та, яка відкрила кішкам двері мечетей

Гетерохромія більш властива тваринам, ніж людям. Часто очі різного кольору можна побачити у кішок білої масті та у їх родичів таких порід, як ванська, турецька ангора та као-мані. Зазвичай одне око в них блакитного кольору, а друге – жовтого або зеленого. Повна або секторальна гетерохромія властива і собакам породи хаски, австралійська вівчарка та бордер-коллі. Притаманна вона також коням, коровам та азійським буйволам.

Можливо найвідомішою тваринкою із різнокольоровими очима була Муїзза, улюблена кішка пророка Мухаммеда. Згідно переказів, вона була абісинської породи і мала біле хутро. За легендами, якщо кішка спала на одязі Мухаммеда, то він обирав щось інше, щоб не будити її. А під час проповідей пророка Муїзза полюбляла лежати в нього на колінах. Можливо, все це тільки легенди, але кішкам завжди було дозволено входити до мечетей, на противагу від християнських храмів, де їх вважали супутницями диявола. Говорять, що це на згадку про Муїззу…

Матеріал підготовлено на основі наукових джерел:

  1. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34662013/
  2. https://www.webmd.com/eye-health/heterochromia-iridis
  3. https://www.aao.org/eye-health/diseases/what-is-heterochromia

Запрошуємо до Бібліотеки

Читачі нашої бібліотеки мають доступ до найбільшої в Україні колекції медичних книг та періодичних видань. Отримавши читацький квиток, Ви зможете працювати у стінах прекрасної історичної будівлі, в центрі Києва. Наші читачі, серед яких відомі імена у медицині, вважають ресурси Бібліотеки безцінними. Ми хочемо, щоб ви приєдналися до них.

Гетерохромія - це відмінність кольорів райдужної оболонки правого і лівого ока або різнокольорове забарвлення окремих ділянок райдужки ока 

Від чого залежить колір очей?

Райдужна оболонка і циліарне тіло ока містять меланін-продукуючи клітини (меланоцити), які і відповідають за формування пігменту. Основними двома типами пігменту є еумеланін (відповідає за колір від коричневого до чорного) і феомеланін (від червоного до жовтого). Обидва вони утворюються з L-тирозину. Що стосується пігменту ліпофусцин (жовтого на вигляд), то він може накопичуватися з віком та/або при захворюваннях очей. Відносна кількість різних типів пігменту визначає не тільки колір райдужки, але й волосся. У процесі формування кольору очей задіяно до 150 генів, зокрема ген EYCL1 відповідає за зелений і синій алель, а EYCL3 – коричневий і синій. Слід зазначити, що коричневий алель домінує над зеленим, а обидва вони домінують над синім. Оскільки багато інших генів також впливають на формування кольору очей, це іноді створює несподіване забарвлення райдужної оболонки. Як правило, колір очей змінюється від світлішого до темнішого протягом першого року життя. Більшість змін відбувається у віці від 3 до 6 місяців. Майже завжди з віком колір очей тьмяніє, але іноді він може зберігатись. Це рідкісне явище, проте частіше зустрічається при повній гетерохромії. Вроджена гетерохромія може передаватися у спадок. Однак у багатьох випадках генетичний мозаїцизм виникає, коли під час мітозу (поділу ядр клітин) відбувається мутація, утворюючи у організмі генетично різні клітини.

Які бувають види гетерохромії?

Розрізняють три види гетерохромії:
  • Повна (heterochromia iridis), при якій райдужка одного ока має інший колір, ніж інша.
  • Сегментарна (heterochromia iridium), при якій різні частини райдужної оболонки одного ока мають різні кольори.
  • Центральна, при якій зовнішнє кільце райдужки відрізняється кольором від решти.
Гетерохромія може бути вродженою, як ми казали вище. Як правило вона успадковується за аутосомно-домінантною ознакою. Також гетерохромія може бути набутою.

Які причини гетерохромії?

У більшості випадків діти, народжені з гетерохромією, не мають інших симптомів і проблем із зором чи загальним здоров’ям. Однак у деяких випадках гетерохромія може бути симптомом захворювання. Зазвичай при вродженій гетерохромії із аномальним затемненням райдужної оболонки, варто перевірити на наявність:
  • нейрофіброматозу;
  • увеальної меланоми;
  • синдрому пігментної дисперсії;
  • хвороби Стерджа-Вебера.
Аномальне освітленні райдужної оболонки може бути ознакою:
  • доброякісної гетерохромії;
  • синдрому Ваарденбурга;
  • синдрому Горнера;
  • пієбальдизму (вроджені білі, повністю позбавлені меланоцитів плями на шкірі кінцівок, обличчя тощо);
  • хвороби Гіршпрунга;
  • синдрому Блоха-Сульцбергера;
  • хвороби Паррі-Ромберга.
Набута гетерохромія, як правило, може виникнути в наслідок травми, запалення, доброякісних та злоякісних новоутворень райдужної оболонки ока (наприклад, меланома), цукрового діабету, оклюзії центральної вени сітківки тощо. Крім того, проявитися гетерохромія може при використанні очних крапель, зокрема тих, що призначаються при глаукомі (біматопрост, латанопрост).

Чи потрібно лікувати гетерохромію?

При наявності вродженої чи набутої гетерохромії необхідно обов’язково пройти огляд у офтальмолога. Лікар підтвердить її наявність та проведе аналізи щодо виключення можливих патологій. Лікування зосереджено на терапії основного захворювання. Якщо патологій не виявлено, лікування може не знадобитись.

Та, яка відкрила кішкам двері мечетей

Гетерохромія більш властива тваринам, ніж людям. Часто очі різного кольору можна побачити у кішок білої масті та у їх родичів таких порід, як ванська, турецька ангора та као-мані. Зазвичай одне око в них блакитного кольору, а друге – жовтого або зеленого. Повна або секторальна гетерохромія властива і собакам породи хаски, австралійська вівчарка та бордер-коллі. Притаманна вона також коням, коровам та азійським буйволам. Можливо найвідомішою тваринкою із різнокольоровими очима була Муїзза, улюблена кішка пророка Мухаммеда. Згідно переказів, вона була абісинської породи і мала біле хутро. За легендами, якщо кішка спала на одязі Мухаммеда, то він обирав щось інше, щоб не будити її. А під час проповідей пророка Муїзза полюбляла лежати в нього на колінах. Можливо, все це тільки легенди, але кішкам завжди було дозволено входити до мечетей, на противагу від християнських храмів, де їх вважали супутницями диявола. Говорять, що це на згадку про Муїззу… Матеріал підготовлено на основі наукових джерел:
  1. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34662013/
  2. https://www.webmd.com/eye-health/heterochromia-iridis
  3. https://www.aao.org/eye-health/diseases/what-is-heterochromia