200 років від дня народження Фрідріха Августа фон Есмарха
Фрідріх Есмарх походив зі старовинної родини пасторів і юристів землі Шлезвіг–Гольштейн. Його батько продовжив сімейну справу юриста, але отримав ще й освіту лікаря. З дитинства Фридриха цікавила лише медицина, тому він не вагався при виборі професії. Освіту отримав в університетах Кіля та Геттінгену. Під час навчання став асистентом видатного хірурга Бернарда фон Лангенбека. Але отримати ступінь доктора зміг тільки після Першої визвольної війни Шлезвіг-Гольштейну, яка перервала його навчання.
Забігаючи наперед, скажемо, що Есмарх брав участь у кількох війнах, під час яких опікувався наданням медичної допомоги пораненим, працював у військових шпиталях і лазаретах Кіля, Фленсбурга, Зундевітта, Гамбурга та Берліна. Він зробив значний внесок у вдосконалення лазаретної справи й розвиток військово-польової хірургії.
Під час дансько-пруської війни (1848–1850 рр.) доля звела його з видатним хірургом – Луї Штромейєром. Есмарх став не тільки помічником, але й зятем свого вчителя, одружившись на його донці – Анні Штромайєр. У шлюбі, який тривав 17 років, народилося троє дітей. Передчасна смерть дружини від туберкульозу стала трагедією для сім’ї.
Фрідріх Есмарх був наступником Луї Штромейєра в хірургічній клініці в Кіля. Вступивши на прусську службу, лікар прийняв управління хірургічною частиною в берлінських лазаретах. А згодом був призначений головним лікарем та хірургом-консультантом діючої армії.
Фрідріх Есмарх був одним з найвидатніших військових хірургів ХІХ ст. та визнаним авторитетом у галузі управління лікарнями. Його Підручник з військової хірургічної техніки отримав нагороду Віденської виставки 1877 року, за найкращий посібник із застосування хірургічних приладів та проведення операцій. Деякими винаходами лікаря користуються до наших днів – кровоспинний джгут з гумової стрічки, транспортна шина для іммобілізації кінцівки, еластичний бинт тощо. Есмарх вдосконалив (кружка Есмарха) і винайшов (ніж Есмарха) багато медичних приладів і хірургічних інструментів. Лікар був одним з розробників операції з ампутації плеча та автором «штучного знекровлення». Намагаючись зменшити больовий синдром, він застосовував «звеселяючий газ» під час проведення операцій. Для кращого його використання придумав спеціальну наркозну маску. Крім того, лікар був прихильником впровадження антисептиків у медицині.
Перебуваючи на Міжнародному гігієнічному конгресі в Лондоні (1881 р.) Фрідріх Есмарх ознайомився з роботою організації швидкої допомоги Св. Іоанна. Завдяки цій рятувальній організації, заснованій у 1877 р., по всій Великій Британії були відкриті медичні школи з підготовки волонтерів для рятувальної та медичної служби.
Після повернення Есмарх почав підготовку до організації курсу німецьких самаритян. Він видав книгу «Перша допомога при раптових нещасних випадках», що стала найвідомішим посібником з надання першої допомоги перекладеним майже 30 мовами.
Життя подарувало Есмарху і особисте щастя. В нього закохалася його пацієнтка – принцеса Генрієтта Шлезвіг-Голштейн-Зондербург-Августенбургська (тітка майбутньої німецької імператриці Августи Вікторії). Лікар і принцеса одружилися.
Фрідріх Август фон Есмарх – генерал-майор медичного корпусу, таємний медичний радник, почесний член багатьох професійних асоціацій у країні та за її межами. Заслуги лікаря були відзначені не тільки професійними нагородами. Так кайзер Вільгельм І у 1887 р. посвятив Есмарха в лицарі.
З літературою по історії медицини ви можете ознайомитись в ННМБУ.
ННМБУ забезпечує доступ до світових інформаційних ресурсів задля забезпечення інформаційних потреб всіх категорій спеціалістів галузі охорони здоров’я та спеціалістів суміжних галузей знань. На нашому сайті ви завжди зможете замовити інформаційну довідку: