Творець науки про радіоактивність

«У житті немає нічого, чого варто було б боятися, є лише те, що потрібно зрозуміти». – Марія Склодовська-Кюрі

7 листопада 2017 року виповнилося 150 років від дня народження Марії Склодовської-Кюрі – видатного фізика, хіміка, двічі лауреата Нобелівської премії. За цими досягненнями – десятиліття наполегливої, невтомної, аскетичної праці, величезна духовна сила найвидатнішої жінки в історії світової науки.
Марія народилася 7 листопада 1867 року в Варшаві і була п’ятою дитиною у сім’ї польських інтелігентів Склодовських. Сім’я була дуже дружною, всі її члени прагнули до знань, кожен був готовий пожертвувати комусь іншому, у всіх було дуже розвинене почуття обов’язку. Зовсім юною Марія блискуче навчалася у гімназії, працювала лаборантом у хімічній лабораторії свого двоюрідного брата і вже тоді стала виявляти великий інтерес до наукових досліджень. Великий російський хімік Дмитро Іванович Менделєєв, творець періодичної таблиці хімічних елементів (який був знайомий з батьком Марії), побачивши дівчинку за роботою в лабораторії, пророкував їй велике майбутнє, якщо вона продовжить свої заняття хімією. Проте на шляху до здійснення своєї мрії Марія зустріла одразу дві перешкоди − не тільки бідність сім’ї, але й заборону жінкам бути студентками Варшавського університету.

У 1883 році, закінчивши із золотою медаллю Варшавську гімназію, Марія Склодовська поїхала до Парижа, де в 1891 році вступила на факультет природознавчих наук університету Сорбонни. Вона відрізнялася надзвичайною старанністю та працьовитістю часто за рахунок сну й регулярного харчування. Закінчивши університет, одержала два дипломи – з фізики і математики. Ще у студентські роки Марія одержала замовлення на роботу з вивчення магнітних властивостей різних марок сталі. Спочатку цю роботу вона виконувала в лабораторії професора Ліппмана, а у 1894 році Марія Склодовська почала працювати з фізиком П’єром Кюрі, який був керівником лабораторії у Муніципальній школі промислової фізики і хімії. Саме тоді розпочався її шлях у науці й розкрився талант дослідника. Познайомившись на ґрунті захоплення фізикою, Марія і П’єр через рік одружилися. Працюючи в лабораторії чоловіка, вона вивчала явища магнетизму, над розробкою яких він тоді працював. У 1897 році Марія завершила роботу про магнітні властивості загартованих сталей. У цьому ж році у них народилася дочка Ірен. До цього часу Марія Склодовська-Кюрі вже отримала звання викладача і стала першою в історії університету Сорбонни жінкою-викладачем.Творець науки про радіоактивність
У 1896 році Анрі Беккерель зробив відкриття випромінювання урану, і Склодовська-Кюрі серйозно зацікавилася новою проблемою радіоактивності. Ідея вивчити відкриті Беккерелем промені і розгадати оточуючі їх загадки захопила Марію. Вона починає дослідження відходів смоляної уранової руди, до неї приєднується і П’єр, залишивши свої дослідження з магнетизму. Переробивши кілька тонн уранової руди й використовуючи як носії барій і вісмут, вони одержали два дуже радіоактивних осади: гідроксид бісмуту й барій сульфат. У першому осаді було виявлено раніше невідомий елемент.

У 1898 році, після того, як була доведена його хімічна індивідуальність, він був названий на честь батьківщини Марії Склодовської-Кюрі Полонієм. У барій сульфаті було знайдено другий новий хімічний елемент. За колосальну активність і величезну проникаючу здатність його променів новий елемент подружжя Кюрі назвало радієм від латинського слова radius – промінь.
Кюрі проводили свої дослідження в дуже несприятливих умовах – у вологому і холодному приміщенні. У той час не було відомо про шкідливий вплив на організм радіоактивного випромінення, тому робота проводилася без будь-якого захисту й у вчених розвинулося променеве ураження шкіри рук.
Марія і П’єр поклали початок промисловому видобутку радію. Запаси цього елемента, що вони одержали у роки спільної праці, склали базу для наукових досліджень цілого покоління вчених.
Дослідження Марії Склодовської-Кюрі мали велике значення і для медицини – збагатили новим лікувальним методом – радіотерапією.
У червні 1903 року Марія Склодовська-Кюрі блискуче захистила в Сорбонні докторську дисертацію на тему «Дослідження радіоактивних речовин».

У грудні 1903 року Марії і П’єру Кюрі та Анрі Беккерелю була присуджена Нобелівська премія з фізики за спільні дослідження явищ радіації. Того ж року Лондонське Королівське товариство нагородило подружжя Кюрі медаллю Деві.Творець науки про радіоактивність

Докторська дисертація Марії Склодовської-Кюрі вийшла друком у Росії в 1904 році окремим виданням. Тоді ж були видані її монографії в російському перекладі «Радий и радиоактивные вещества» (1904 р.) та «Радий и радиоактивность» (1903 р.), низка інших праць вийшла друком у журналі Російського фізико-хімічного товариства (1900 – 1909) рр. У 1912 році в російському перекладі частково вийшла її капітальна праця «Радиоактивность» і тільки в 1947 році монографія Марії Склодовської-Кюрі була видана російською мовою в повному обсязі. У монографії вона докладно описує біологічну дію випромінення; наводить також деякі дані про використання радіоактивних речовин у медицині; підкреслює необхідність захисту персоналу, що працює з джерелами йонізувального випромінення.
19 квітня 1906 року трагічно загинув П’єр Кюрі. Незважаючи на величезне горе, вона знайшла в собі сили продовжувати їх спільні дослідження. 13 травня 1906 року Марію Кюрі призначили професором факультету природознавства Сорбонни – вперше в історії французької вищої школи жінка отримала професорську кафедру.
У своїй лабораторії Марія створює відділ дозиметрії для контролю радіоактивності речовин і мінералів. Тоді ж учена виготовила перший міжнародний еталон радію, який нині зберігається в Бюро мір та вагів у Севрі, під Парижем (у скляній трубці вона власноруч запаяла 21 мг. чистого хлористого радію).
У 1910 році вона визначила разом з французьким хіміком А. Дебьерном – металевий радій, його атомну вагу та місце в періодичній таблиці Менделєєва.
У 1911 році Марія Кюрі «за відкриття Радію й Полонію, одержання Радію в металічному стані й здійснення експериментів, пов’язаних із Радієм» була удостоєна другої Нобелівської премії за визначні заслуги в розвитку хімії. Своїм талісманом вона обрала ампулу з радієм, яку незмінно носила на грудях. Марія Кюрі першою серед Нобелівських лауреатів отримала найвищу у світі наукову відзнаку двічі. І до цього часу залишається єдиним науковцем в історії, відзначеним Нобелівською премією у двох різних галузях природничих наук: фізики та хімії.
На честь Марії Склодовської-Кюрі одиницю радіоактивності названо – кюрі. Більшість препаратів радію, які існували в Росії до 1917 року, були сертифіковані за підписом Марії Склодовської-Кюрі.

У роки першої світової війни Марія Склодовська-Кюрі організовувала рентгенологічну допомогу пораненим. Вона створила 200 рентгенівських кабінетів на автомобілях і сама, як і її дочка Ірен Кюрі, працювала в них. Досвід військової рентгенології виклала у монографії «Радіологія і війна».
Після закінчення війни, з 1919 року, Марія Склодовська-Кюрі, незважаючи на погіршення стану здоров’я, активно працювала в Інституті радію. Під її керівництвом тут же працювали її дочка Ірен та зять Фредерік Жоліо-Кюрі, яким належить відкриття явища штучної радіоактивності.
Марія Склодовська-Кюрі була членом академій багатьох країн, а 1907 року обрана член-кореспондентом Петербурзької Академії наук. У 1911 році Варшавське наукове товариство обрало її своїм почесним членом. У 1914 р. Склодовська-Кюрі стала почесним членом Московського фізико-медичного товариства, в 1926 р. – почесним членом Академії наук СРСР.
Діяльність Марії Склодовської-Кюрі кілька разів пов’язувалася з Львівською політехнікою. У липні 1912 року вона відвідала Львівську політехнічну школу (тодішня назва Національного університету «Львівська політехніка»). Вчена Рада Політехніки того ж дня удостоїла її званням почесного доктора технічних наук. Її ім’я увічнено на дошці почесних докторів «honoris causa» Львівської політехніки. У листі, датованому 1922 роком, Склодовська-Кюрі повідомила про можливість сприяння через Лігу Націй надання фінансової допомоги Політехніці. Всесвітньо відомий фізик Мар’ян Смолуховський згадував про те, що вона допомагала в організації стажувань перспективних учених Львова у провідних європейських наукових установах.
У 1921 році Кюрі відвідала Сполучені Штати, щоб прийняти в дарунок один грам радію для продовження дослідів. Під час свого другого візиту до США у 1929 вона отримала пожертвування, на яке придбала ще грам радію для терапевтичного використання в одному з варшавських госпіталів.
Марія Кюрі опублікувала низку наукових робіт з радіоактивності. За 15 років було опубліковано 483 наукових праць, з яких перу Марії Склодовської-Кюрі належало 31 надруковане дослідження. Радій став об’єктом дослідження найвидатніших учених світу.

Відкриття полонію та радію, а також розробка методу отримання радіоактивного радію зіграли ключову роль у розвитку ядерної медицини, яка сьогодні є основою променевої терапії. Завдяки цьому в усьому світі виникли численні Інститути радію, відомі як інститути Кюрі. У Варшаві Інститут радію був відкритий за активної участі Марії Кюрі у 1932 році, почесним директором якого була велика вчена. Відомо, що перші рентгенапарати для лікування захворювань шкіри і пухлин та контактні методи радієвої терапії активно впроваджувала сама Склодовська-Кюрі.
Наприкінці 1933 року Марія Склодовська-Кюрі захворіла. Незважаючи на погіршення самопочуття вона продовжувала працювати. Весною 1934 року стан її здоров’я погіршився, був поставлений діагноз гострого злоякісного малокрів’я, пов’язаного з постійним променевим впливом. Хвороба прогресувала і 4 липня 1934 року Марії Склодовської-Кюрі не стало.
Марія Склодовська-Кюрі − високообдарований вчений і засновник науки про радіоактивність, яка і донині залишається унікальним взірцем в історії світової наукової думки, якій вона присвятила все своє життя.

У 2009 р. журнал «New Scientist» визнав Марію Склодовську-Кюрі найвидатнішою жінкою-науковцем усіх часів. У Польщі 2011 рік оголошено Роком Марії Склодовської-Кюрі. У 2017 році виповнюється 150 років від дня народження геніальної дослідниці Марії Склодовської-Кюрі. До цієї визначної дати у Польській медичній бібліотеці в Києві розгорнута широка книжкова експозиція, присвячена постаті Марії Склодовської-Кюрі в контексті сучасних наукових досягнень в Україні та Польщі. На виставці представлені наукові праці з фондів Національної наукової медичної бібліотеки України, що знайомлять з дослідженнями та відкриттями Марії Склодовської-Кюрі та ілюстрації дипломів Лауреата Нобелівської премії з фізики та хімії. Показані також авторські книги: монографія «Радиоактивность», 1960 р., «Пьер Кюри», 1926 р. і твори про славетну вчену, видані французькою, англійською, українською, російською мовами. Серед них: «Мария Кюри: биография», написана дочкою Євою Кюрі, 1977 р. Біографія вченої побудована на великій кількості документальних джерел, цитат із щоденників і листів Марії Склодовської-Кюрі. На виставці представлені також книги про життя і великі наукові відкриття родини Кюрі – дочки Ірени та зятя Фредеріка Жоліо-Кюрі. У 1935 році подружжя за відкриття штучної радіоактивності і синтез нових радіоактивних елементів були вшановані Нобелівською премією з хімії.

Публікації на цю тему

«У житті немає нічого, чого варто було б боятися, є лише те, що потрібно зрозуміти». - Марія Склодовська-Кюрі 7 листопада 2017 року виповнилося 150 років від дня народження Марії Склодовської-Кюрі – видатного фізика, хіміка, двічі лауреата Нобелівської премії. За цими досягненнями – десятиліття наполегливої, невтомної, аскетичної праці, величезна духовна сила найвидатнішої жінки в історії світової науки. Марія народилася 7 листопада 1867 року в Варшаві і була п'ятою дитиною у сім'ї польських інтелігентів Склодовських. Сім'я була дуже дружною, всі її члени прагнули до знань, кожен був готовий пожертвувати комусь іншому, у всіх було дуже розвинене почуття обов'язку. Зовсім юною Марія блискуче навчалася у гімназії, працювала лаборантом у хімічній лабораторії свого двоюрідного брата і вже тоді стала виявляти великий інтерес до наукових досліджень. Великий російський хімік Дмитро Іванович Менделєєв, творець періодичної таблиці хімічних елементів (який був знайомий з батьком Марії), побачивши дівчинку за роботою в лабораторії, пророкував їй велике майбутнє, якщо вона продовжить свої заняття хімією. Проте на шляху до здійснення своєї мрії Марія зустріла одразу дві перешкоди − не тільки бідність сім’ї, але й заборону жінкам бути студентками Варшавського університету. У 1883 році, закінчивши із золотою медаллю Варшавську гімназію, Марія Склодовська поїхала до Парижа, де в 1891 році вступила на факультет природознавчих наук університету Сорбонни. Вона відрізнялася надзвичайною старанністю та працьовитістю часто за рахунок сну й регулярного харчування. Закінчивши університет, одержала два дипломи – з фізики і математики. Ще у студентські роки Марія одержала замовлення на роботу з вивчення магнітних властивостей різних марок сталі. Спочатку цю роботу вона виконувала в лабораторії професора Ліппмана, а у 1894 році Марія Склодовська почала працювати з фізиком П’єром Кюрі, який був керівником лабораторії у Муніципальній школі промислової фізики і хімії. Саме тоді розпочався її шлях у науці й розкрився талант дослідника. Познайомившись на ґрунті захоплення фізикою, Марія і П'єр через рік одружилися. Працюючи в лабораторії чоловіка, вона вивчала явища магнетизму, над розробкою яких він тоді працював. У 1897 році Марія завершила роботу про магнітні властивості загартованих сталей. У цьому ж році у них народилася дочка Ірен. До цього часу Марія Склодовська-Кюрі вже отримала звання викладача і стала першою в історії університету Сорбонни жінкою-викладачем. У 1896 році Анрі Беккерель зробив відкриття випромінювання урану, і Склодовська-Кюрі серйозно зацікавилася новою проблемою радіоактивності. Ідея вивчити відкриті Беккерелем промені і розгадати оточуючі їх загадки захопила Марію. Вона починає дослідження відходів смоляної уранової руди, до неї приєднується і П'єр, залишивши свої дослідження з магнетизму. Переробивши кілька тонн уранової руди й використовуючи як носії барій і вісмут, вони одержали два дуже радіоактивних осади: гідроксид бісмуту й барій сульфат. У першому осаді було виявлено раніше невідомий елемент. У 1898 році, після того, як була доведена його хімічна індивідуальність, він був названий на честь батьківщини Марії Склодовської-Кюрі Полонієм. У барій сульфаті було знайдено другий новий хімічний елемент. За колосальну активність і величезну проникаючу здатність його променів новий елемент подружжя Кюрі назвало радієм від латинського слова radius – промінь. Кюрі проводили свої дослідження в дуже несприятливих умовах – у вологому і холодному приміщенні. У той час не було відомо про шкідливий вплив на організм радіоактивного випромінення, тому робота проводилася без будь-якого захисту й у вчених розвинулося променеве ураження шкіри рук. Марія і П'єр поклали початок промисловому видобутку радію. Запаси цього елемента, що вони одержали у роки спільної праці, склали базу для наукових досліджень цілого покоління вчених. Дослідження Марії Склодовської-Кюрі мали велике значення і для медицини – збагатили новим лікувальним методом – радіотерапією. У червні 1903 року Марія Склодовська-Кюрі блискуче захистила в Сорбонні докторську дисертацію на тему «Дослідження радіоактивних речовин». У грудні 1903 року Марії і П'єру Кюрі та Анрі Беккерелю була присуджена Нобелівська премія з фізики за спільні дослідження явищ радіації. Того ж року Лондонське Королівське товариство нагородило подружжя Кюрі медаллю Деві. Докторська дисертація Марії Склодовської-Кюрі вийшла друком у Росії в 1904 році окремим виданням. Тоді ж були видані її монографії в російському перекладі «Радий и радиоактивные вещества» (1904 р.) та «Радий и радиоактивность» (1903 р.), низка інших праць вийшла друком у журналі Російського фізико-хімічного товариства (1900 – 1909) рр. У 1912 році в російському перекладі частково вийшла її капітальна праця «Радиоактивность» і тільки в 1947 році монографія Марії Склодовської-Кюрі була видана російською мовою в повному обсязі. У монографії вона докладно описує біологічну дію випромінення; наводить також деякі дані про використання радіоактивних речовин у медицині; підкреслює необхідність захисту персоналу, що працює з джерелами йонізувального випромінення. 19 квітня 1906 року трагічно загинув П'єр Кюрі. Незважаючи на величезне горе, вона знайшла в собі сили продовжувати їх спільні дослідження. 13 травня 1906 року Марію Кюрі призначили професором факультету природознавства Сорбонни – вперше в історії французької вищої школи жінка отримала професорську кафедру. У своїй лабораторії Марія створює відділ дозиметрії для контролю радіоактивності речовин і мінералів. Тоді ж учена виготовила перший міжнародний еталон радію, який нині зберігається в Бюро мір та вагів у Севрі, під Парижем (у скляній трубці вона власноруч запаяла 21 мг. чистого хлористого радію). У 1910 році вона визначила разом з французьким хіміком А. Дебьерном - металевий радій, його атомну вагу та місце в періодичній таблиці Менделєєва. У 1911 році Марія Кюрі «за відкриття Радію й Полонію, одержання Радію в металічному стані й здійснення експериментів, пов’язаних із Радієм» була удостоєна другої Нобелівської премії за визначні заслуги в розвитку хімії. Своїм талісманом вона обрала ампулу з радієм, яку незмінно носила на грудях. Марія Кюрі першою серед Нобелівських лауреатів отримала найвищу у світі наукову відзнаку двічі. І до цього часу залишається єдиним науковцем в історії, відзначеним Нобелівською премією у двох різних галузях природничих наук: фізики та хімії. На честь Марії Склодовської-Кюрі одиницю радіоактивності названо – кюрі. Більшість препаратів радію, які існували в Росії до 1917 року, були сертифіковані за підписом Марії Склодовської-Кюрі. У роки першої світової війни Марія Склодовська-Кюрі організовувала рентгенологічну допомогу пораненим. Вона створила 200 рентгенівських кабінетів на автомобілях і сама, як і її дочка Ірен Кюрі, працювала в них. Досвід військової рентгенології виклала у монографії «Радіологія і війна». Після закінчення війни, з 1919 року, Марія Склодовська-Кюрі, незважаючи на погіршення стану здоров’я, активно працювала в Інституті радію. Під її керівництвом тут же працювали її дочка Ірен та зять Фредерік Жоліо-Кюрі, яким належить відкриття явища штучної радіоактивності. Марія Склодовська-Кюрі була членом академій багатьох країн, а 1907 року обрана член-кореспондентом Петербурзької Академії наук. У 1911 році Варшавське наукове товариство обрало її своїм почесним членом. У 1914 р. Склодовська-Кюрі стала почесним членом Московського фізико-медичного товариства, в 1926 р. – почесним членом Академії наук СРСР. Діяльність Марії Склодовської-Кюрі кілька разів пов’язувалася з Львівською політехнікою. У липні 1912 року вона відвідала Львівську політехнічну школу (тодішня назва Національного університету «Львівська політехніка»). Вчена Рада Політехніки того ж дня удостоїла її званням почесного доктора технічних наук. Її ім'я увічнено на дошці почесних докторів «honoris causa» Львівської політехніки. У листі, датованому 1922 роком, Склодовська-Кюрі повідомила про можливість сприяння через Лігу Націй надання фінансової допомоги Політехніці. Всесвітньо відомий фізик Мар'ян Смолуховський згадував про те, що вона допомагала в організації стажувань перспективних учених Львова у провідних європейських наукових установах. У 1921 році Кюрі відвідала Сполучені Штати, щоб прийняти в дарунок один грам радію для продовження дослідів. Під час свого другого візиту до США у 1929 вона отримала пожертвування, на яке придбала ще грам радію для терапевтичного використання в одному з варшавських госпіталів. Марія Кюрі опублікувала низку наукових робіт з радіоактивності. За 15 років було опубліковано 483 наукових праць, з яких перу Марії Склодовської-Кюрі належало 31 надруковане дослідження. Радій став об’єктом дослідження найвидатніших учених світу. Відкриття полонію та радію, а також розробка методу отримання радіоактивного радію зіграли ключову роль у розвитку ядерної медицини, яка сьогодні є основою променевої терапії. Завдяки цьому в усьому світі виникли численні Інститути радію, відомі як інститути Кюрі. У Варшаві Інститут радію був відкритий за активної участі Марії Кюрі у 1932 році, почесним директором якого була велика вчена. Відомо, що перші рентгенапарати для лікування захворювань шкіри і пухлин та контактні методи радієвої терапії активно впроваджувала сама Склодовська-Кюрі. Наприкінці 1933 року Марія Склодовська-Кюрі захворіла. Незважаючи на погіршення самопочуття вона продовжувала працювати. Весною 1934 року стан її здоров’я погіршився, був поставлений діагноз гострого злоякісного малокрів’я, пов’язаного з постійним променевим впливом. Хвороба прогресувала і 4 липня 1934 року Марії Склодовської-Кюрі не стало. Марія Склодовська-Кюрі − високообдарований вчений і засновник науки про радіоактивність, яка і донині залишається унікальним взірцем в історії світової наукової думки, якій вона присвятила все своє життя. У 2009 р. журнал «New Scientist» визнав Марію Склодовську-Кюрі найвидатнішою жінкою-науковцем усіх часів. У Польщі 2011 рік оголошено Роком Марії Склодовської-Кюрі. У 2017 році виповнюється 150 років від дня народження геніальної дослідниці Марії Склодовської-Кюрі. До цієї визначної дати у Польській медичній бібліотеці в Києві розгорнута широка книжкова експозиція, присвячена постаті Марії Склодовської-Кюрі в контексті сучасних наукових досягнень в Україні та Польщі. На виставці представлені наукові праці з фондів Національної наукової медичної бібліотеки України, що знайомлять з дослідженнями та відкриттями Марії Склодовської-Кюрі та ілюстрації дипломів Лауреата Нобелівської премії з фізики та хімії. Показані також авторські книги: монографія «Радиоактивность», 1960 р., «Пьер Кюри», 1926 р. і твори про славетну вчену, видані французькою, англійською, українською, російською мовами. Серед них: «Мария Кюри: биография», написана дочкою Євою Кюрі, 1977 р. Біографія вченої побудована на великій кількості документальних джерел, цитат із щоденників і листів Марії Склодовської-Кюрі. На виставці представлені також книги про життя і великі наукові відкриття родини Кюрі – дочки Ірени та зятя Фредеріка Жоліо-Кюрі. У 1935 році подружжя за відкриття штучної радіоактивності і синтез нових радіоактивних елементів були вшановані Нобелівською премією з хімії.