Вітамін D і меланома

Меланома є одним із найнебезпечніших видів раку. На сьогодні ліки, що застосовуються у терапії меланоми, мають значні побічні ефекти та коштують дорого. Тож існує потреба в розробці нових схем лікування 

Сонячне світло – джерело життя на Землі. Так, під дією ультрафіолетового випромінювання в організмі людини відбувається синтез вітаміну D, який регулює близько 2000 генів, впливаючи на імунну, репродуктивну, дихальну, кісткову та м’язову системи. Разом із тим, попадання прямих ультрафіолетових променів може мати негативні наслідки, особливо для тих, хто має світлу веснянкувату шкіру. Як штучне, так і природне ультрафіолетове випромінювання є основними факторами ризику розвитку меланоми – злоякісного новоутворення, що розвивається з меланоцитів (пігментні клітини, які продукують меланіни). Пухлина переважно локалізується в шкірі, значно рідше в сітківці ока, на слизових оболонках (порожнина рота і носа, періанальна і вульвовагінальна області) тощо. Меланома поширюється через лімфу і кров майже в усі органи. Зазвичай її метастази, що виявляють спочатку в лімфатичних вузлах, а потім – у легенях, печінці, кістках, головному мозку, поширюються протягом першого року захворювання.

У багатьох економічно розвинених країнах меланома входить в першу десятку найбільш соціально значущих злоякісних новоутворень за показниками захворюваності та смертності (від 1 до 55 випадків на 100 тис. населення). Кількість пацієнтів залежить від різних чинників, зокрема на поширеність захворювання впливають географічне розташування місця проживання, поведінкові особливості населення, расова приналежність тощо. Крім того, факторами, що впливають на меланомогенез, є віруси, хронічне запалення, постійний стрес тощо.

Відомо, що вітамін D сприяє профілактиці онкологічних захворювань, захищаючи ДНК, модулюючи імунну відповідь, пом’якшуючи перебіг хронічних запалень. Водночас він здатен підвищувати ефективність класичної протипухлинної терапії, зокрема таких препаратів як доксорубіцин, цисплатин, гемцитабін і циклофосфамід. Вітамін D сенсибілізує злоякісні клітини до іонізуючого та протонного випромінювання. Доведено, що вітамін D в поєднанні зі стандартними терапевтичними схемами може покращити результати терапії меланоми.

Нові дослідження показали ще одну цікаву закономірність. Здорові особи контрольної групи мали вищій рівень вітаміну D у сироватці крові, ніж у пацієнтів із діагностованою меланомою. До того ж чим нижчий рівень вітаміну D, тим більше поганих прогностичних маркерів. Зміни в активації вітаміну D на локальному і системному рівні можуть призвести до втрати протипухлинного захисту і сприяти розвитку меланоми. Як корелює порушення сигналізації вітаміну D із розвитком меланоми, потребує подальшого вивчення. Зрозуміло лише одне – вітамін D і його похідні є перспективними кандидатами в профілактиці та лікуванні меланоми.

Матеріал підготовлено на основі джерел нашої бібліотеки

  1. Brozyna AA, Hoffman RM, Slominski AT. Relevance of vitamin D in melanoma development, progression and therapy. Anticancer Res. 2020 Jan;40(1):473-89. doi: 10.21873/anticanres.13976 
  2. https://moz.gov.ua/article/health/scho-treba-znati-pro-melanomu

Публікації на цю тему

Меланома є одним із найнебезпечніших видів раку. На сьогодні ліки, що застосовуються у терапії меланоми, мають значні побічні ефекти та коштують дорого. Тож існує потреба в розробці нових схем лікування  Сонячне світло – джерело життя на Землі. Так, під дією ультрафіолетового випромінювання в організмі людини відбувається синтез вітаміну D, який регулює близько 2000 генів, впливаючи на імунну, репродуктивну, дихальну, кісткову та м’язову системи. Разом із тим, попадання прямих ультрафіолетових променів може мати негативні наслідки, особливо для тих, хто має світлу веснянкувату шкіру. Як штучне, так і природне ультрафіолетове випромінювання є основними факторами ризику розвитку меланоми – злоякісного новоутворення, що розвивається з меланоцитів (пігментні клітини, які продукують меланіни). Пухлина переважно локалізується в шкірі, значно рідше в сітківці ока, на слизових оболонках (порожнина рота і носа, періанальна і вульвовагінальна області) тощо. Меланома поширюється через лімфу і кров майже в усі органи. Зазвичай її метастази, що виявляють спочатку в лімфатичних вузлах, а потім – у легенях, печінці, кістках, головному мозку, поширюються протягом першого року захворювання. У багатьох економічно розвинених країнах меланома входить в першу десятку найбільш соціально значущих злоякісних новоутворень за показниками захворюваності та смертності (від 1 до 55 випадків на 100 тис. населення). Кількість пацієнтів залежить від різних чинників, зокрема на поширеність захворювання впливають географічне розташування місця проживання, поведінкові особливості населення, расова приналежність тощо. Крім того, факторами, що впливають на меланомогенез, є віруси, хронічне запалення, постійний стрес тощо. Відомо, що вітамін D сприяє профілактиці онкологічних захворювань, захищаючи ДНК, модулюючи імунну відповідь, пом’якшуючи перебіг хронічних запалень. Водночас він здатен підвищувати ефективність класичної протипухлинної терапії, зокрема таких препаратів як доксорубіцин, цисплатин, гемцитабін і циклофосфамід. Вітамін D сенсибілізує злоякісні клітини до іонізуючого та протонного випромінювання. Доведено, що вітамін D в поєднанні зі стандартними терапевтичними схемами може покращити результати терапії меланоми. Нові дослідження показали ще одну цікаву закономірність. Здорові особи контрольної групи мали вищій рівень вітаміну D у сироватці крові, ніж у пацієнтів із діагностованою меланомою. До того ж чим нижчий рівень вітаміну D, тим більше поганих прогностичних маркерів. Зміни в активації вітаміну D на локальному і системному рівні можуть призвести до втрати протипухлинного захисту і сприяти розвитку меланоми. Як корелює порушення сигналізації вітаміну D із розвитком меланоми, потребує подальшого вивчення. Зрозуміло лише одне – вітамін D і його похідні є перспективними кандидатами в профілактиці та лікуванні меланоми. Матеріал підготовлено на основі джерел нашої бібліотеки
  1. Brozyna AA, Hoffman RM, Slominski AT. Relevance of vitamin D in melanoma development, progression and therapy. Anticancer Res. 2020 Jan;40(1):473-89. doi: 10.21873/anticanres.13976 
  2. https://moz.gov.ua/article/health/scho-treba-znati-pro-melanomu