Зі славетного роду Комісаренків

«Я радий і гордий, що не минув у своєму житті можливості зробити рідній Батьківщині такий подарунок – стати антарктичною країною!»

«Моя Антарктика», 2020 рік, С. Комісаренко

Гідний продовжувач слави відомої української родини Сергій Васильович Комісаренко – доктор біологічних наук (1989), професор (1990), педагог, державний та політичний діяч, дипломат, дійсний член (академік) Національної академії наук України (імунологія, 1991 р.), дійсний член (академік) Національної академії медичних наук України (імунологія,1993), надзвичайний і повноважний Посол України, Заслужений діяч науки і техніки України (2008), Академік-секретар Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України святкує свій ювілей.

Рід Комісаренків походить із села Черняхів, що на Київщині. За легендою, іще в часи Запорізької Січі – послів, які представляли інтереси козаків в інших державах називали Комісарами. Тож історія подарувала медичній спільноті України славний рід медиків козацької крові. Сергій Комісаренко навчився у київській школі № 92 імені Івана Франка. То була в Києві перша школа з поглибленим вивченням української та англійської мов, з капличкою. Саме в цій каплиці вінчався Іван Франко з Ольгою Хоружинською. Вчитися, представляти свою школу та перемагати на олімпіадах з фізики, математики, хімії Сергію Комісаренку подобалося. Після закінчення школи він твердо вирішив піти професійною стежиною батька та брата й вступив до медінституту. Вже на третьому курсі працював фельдшером на станції швидкої допомоги. Здобуваючи фах медика із захопленням слухав лекції академіків Віктора Глушкова, Миколи Амосова, Платона Костюка, Сергія Гершензона та інших. За тих часів, все більше ставали популярними біокібернетика, генетика, молекулярна фізіологія, тому Сергій Комісаренко вирішив додати до своєї медичної освіти – математичну.

З точних предметів мав добрі оцінки у школі, тому легко склав екзамени до вечірнього відділення механіко-математичного факультету Київського університету імені Т.Шевченка. Закінчивши медінститут з відзнакою, 1966 року вступив до аспірантури Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна АН УРСР, де працює понад 56 років. Так як аспірантура забирала багато часу – довелося залишити навчання в університеті.

Після аспірантури – почав займатися молекулярною імунологією. В тодішньому радянському союзі цією галуззю займалися надто мало науковців. Їздив на наукові форуми, опановував методи імунохімічних досліджень. 1974 року пощастило поїхати до Франції в Інститут Пастера, який тоді був одним з найкращих світових центрів біохімії, молекулярної біології, імунології та вірусології. Як відомо, в цьому інституті працював великий український вчений Ілля Мечников. Сергій Комісаренко ініціював встановлення в Інституті Пастера пам’ятника Іллі Мечникову. І задум поталанило втілити видатному українському скульптору Валентинові Знобі. 1986 року, лютого місяця, перед Інститутом Пастера постало погруддя Іллі Мечникову. Це був дарунок Парижу від України, її Академії наук.

Наукова діяльність С. В. Комісаренка має велике науково-практичне значення. 1979 року за імунохімічне дослідження білків молока вченому присуджено Державну премію УРСР. Під його безпосереднім керівництвом було проведено унікальне дослідження стану імунітету у людей, які працювали після аварії на Чорнобильській АЕС. За допомогою найсучасніших методів вже у 1986 та 1987 роках дослідники вперше у світі з’ясували і довели (всупереч тогочасній офіційній позиції), що низькі дози радіації істотно пригнічують систему «природного імунітету», який відповідає за протипухлинний і противірусний захист в організмі людини. Саме Сергій Васильович ввів в обіг термін «Чорнобильський СНІД». Під керівництвом Сергія Комісаренка ґрунтовно вивчено біологічну дію фосфорорганічних комплексів — бісфосфонатів, виявлено протипухлинну та імуномодулювальну активність такої сполуки, як метилен-бісфосфонова кислота.

На основі останньої було розроблено лікувальний препарат «Мебіфон», який успішно пройшов клінічне випробування і випускається фармацевтичною фірмою ФАРМАК. Він також запропонував новий препарат «Мебівід» на основі бісфосфонатів та похідних вітаміну D (в першу чергу для лікування остеопорозу).

Під його керівництвом були розроблені методи імунодіагностики туберкульозу і дифтерії, а також порушень системи гемостазу з використанням моноклональних та одноланцюгових антитіл, проводиться пошук речовин, що впливають на
полімеризацію фібрину та на фібриноліз, а також сучасних матеріалів із суттєвою кровоспинною дією та антитромботичними властивостями. Методами генної інженерії створено бібліотеку рекомбінантних одноланцюгових антитіл людини (потужністю 10 мільярдів специфічностей) та миші, що стали основою колекції моноклональних та рекомбінантних антитіл, які увійшли до Національного надбання України, тощо.

З бібліотекою Сергія Васильовича пов’язує давня і щира дружба. Ім’я Академіка Комісаренка Сергія Васильовича, батька Василя Павловича Комісаренка та брата Ігоря Васильовича Комісаренка – як видатних вчених медиків європейського масштабу, занесено до серії біобібліографічних видань ННМБУ «Медицина в Україні», що є одним з найважливіших напрямів загальнодержавного проєкту «Медична україніка, як складова частина документальної пам’яті України» та репрезентує нашу державу у світі. Сергій Васильович завжди поважний учасник наукових медичних кворумів і бажаний гість соціокультурних заходів. Сергій Васильович Комісаренко люб’язно подарував і продовжує дарувати зі своєї особистої бібліотеки наукові та публіцистичні праці до фондів ННМБУ. Наукові інтереси С.В. Комісаренка охоплюють широке коло питань з біохімії, імунохімії, молекулярної біології та імунології, фармакології та біотехнології. Література стане у нагоді для наукових працівників та всіх, хто цікавиться історією вітчизняної науки.

У виставковій залі ННМБУ розгорнуто книжкову виставку. До ювілею на виставці демонструються наукові праці вченого та наукові досягнення в галузі біохімії, молекулярної імунології та біотехнології, описи до патентів на винаходи. Сергій
Васильович Комісаренко знаний у нашій державі та далеко за її межами як громадський і політичний діяч, який зробив багато корисного для України та її народу. 1995 року Посол України Сергій Комісаренко і Державний міністр закордонних справ Великобританії Дейвід Девіс підписали Меморандум про безкоштовну передачу Україні британської антарктичної станції «Фарадей», нині Академік Вернадський. Сергій Васильович щира і відкрита людина, яка особливостями свого характеру, своєю духовністю приваблює до себе людей різних за освітою, фахом та віком. Інформація виставки висвітлює основні етапи життя, наукової, науково-організаційної, педагогічної, дипломатичної, громадсько-політичної діяльності Сергія Васильовича Комісаренка та грані його особистості – вченого з широкою ерудицією, енциклопедичними знаннями, небайдужої людини, громадянина з активною життєвою позицією, справжнього патріота з високим почуттям відповідальності за майбутнє України. Науковий доробок Сергія Васильвича, його інтелект та висока культура увійшли до історії та принесли величезну користь науці та всій Україні.

Колектив ННМБУ вітає Сергія Васильовича Комісаренка зі Славним Ювілеєм!
Високоповажний Сергію Васильовичу, бажаємо Вам міцного здоров’я, завжди
залишатися таким наполегливим і цілеспрямованим, мудрим і розважливим. Нехай Вас завжди цінують і поважають. Бадьорості, наснаги та оптимізму Вам у всіх справах! Миру та Многіє літа!

«Я радий і гордий, що не минув у своєму житті можливості зробити рідній Батьківщині такий подарунок – стати антарктичною країною!»

«Моя Антарктика», 2020 рік, С. Комісаренко

Гідний продовжувач слави відомої української родини Сергій Васильович Комісаренко - доктор біологічних наук (1989), професор (1990), педагог, державний та політичний діяч, дипломат, дійсний член (академік) Національної академії наук України (імунологія, 1991 р.), дійсний член (академік) Національної академії медичних наук України (імунологія,1993), надзвичайний і повноважний Посол України, Заслужений діяч науки і техніки України (2008), Академік-секретар Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України святкує свій ювілей. Рід Комісаренків походить із села Черняхів, що на Київщині. За легендою, іще в часи Запорізької Січі - послів, які представляли інтереси козаків в інших державах називали Комісарами. Тож історія подарувала медичній спільноті України славний рід медиків козацької крові. Сергій Комісаренко навчився у київській школі № 92 імені Івана Франка. То була в Києві перша школа з поглибленим вивченням української та англійської мов, з капличкою. Саме в цій каплиці вінчався Іван Франко з Ольгою Хоружинською. Вчитися, представляти свою школу та перемагати на олімпіадах з фізики, математики, хімії Сергію Комісаренку подобалося. Після закінчення школи він твердо вирішив піти професійною стежиною батька та брата й вступив до медінституту. Вже на третьому курсі працював фельдшером на станції швидкої допомоги. Здобуваючи фах медика із захопленням слухав лекції академіків Віктора Глушкова, Миколи Амосова, Платона Костюка, Сергія Гершензона та інших. За тих часів, все більше ставали популярними біокібернетика, генетика, молекулярна фізіологія, тому Сергій Комісаренко вирішив додати до своєї медичної освіти – математичну. З точних предметів мав добрі оцінки у школі, тому легко склав екзамени до вечірнього відділення механіко-математичного факультету Київського університету імені Т.Шевченка. Закінчивши медінститут з відзнакою, 1966 року вступив до аспірантури Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна АН УРСР, де працює понад 56 років. Так як аспірантура забирала багато часу - довелося залишити навчання в університеті. Після аспірантури - почав займатися молекулярною імунологією. В тодішньому радянському союзі цією галуззю займалися надто мало науковців. Їздив на наукові форуми, опановував методи імунохімічних досліджень. 1974 року пощастило поїхати до Франції в Інститут Пастера, який тоді був одним з найкращих світових центрів біохімії, молекулярної біології, імунології та вірусології. Як відомо, в цьому інституті працював великий український вчений Ілля Мечников. Сергій Комісаренко ініціював встановлення в Інституті Пастера пам’ятника Іллі Мечникову. І задум поталанило втілити видатному українському скульптору Валентинові Знобі. 1986 року, лютого місяця, перед Інститутом Пастера постало погруддя Іллі Мечникову. Це був дарунок Парижу від України, її Академії наук. Наукова діяльність С. В. Комісаренка має велике науково-практичне значення. 1979 року за імунохімічне дослідження білків молока вченому присуджено Державну премію УРСР. Під його безпосереднім керівництвом було проведено унікальне дослідження стану імунітету у людей, які працювали після аварії на Чорнобильській АЕС. За допомогою найсучасніших методів вже у 1986 та 1987 роках дослідники вперше у світі з'ясували і довели (всупереч тогочасній офіційній позиції), що низькі дози радіації істотно пригнічують систему «природного імунітету», який відповідає за протипухлинний і противірусний захист в організмі людини. Саме Сергій Васильович ввів в обіг термін «Чорнобильський СНІД». Під керівництвом Сергія Комісаренка ґрунтовно вивчено біологічну дію фосфорорганічних комплексів — бісфосфонатів, виявлено протипухлинну та імуномодулювальну активність такої сполуки, як метилен-бісфосфонова кислота. На основі останньої було розроблено лікувальний препарат «Мебіфон», який успішно пройшов клінічне випробування і випускається фармацевтичною фірмою ФАРМАК. Він також запропонував новий препарат «Мебівід» на основі бісфосфонатів та похідних вітаміну D (в першу чергу для лікування остеопорозу). Під його керівництвом були розроблені методи імунодіагностики туберкульозу і дифтерії, а також порушень системи гемостазу з використанням моноклональних та одноланцюгових антитіл, проводиться пошук речовин, що впливають на полімеризацію фібрину та на фібриноліз, а також сучасних матеріалів із суттєвою кровоспинною дією та антитромботичними властивостями. Методами генної інженерії створено бібліотеку рекомбінантних одноланцюгових антитіл людини (потужністю 10 мільярдів специфічностей) та миші, що стали основою колекції моноклональних та рекомбінантних антитіл, які увійшли до Національного надбання України, тощо. З бібліотекою Сергія Васильовича пов'язує давня і щира дружба. Ім'я Академіка Комісаренка Сергія Васильовича, батька Василя Павловича Комісаренка та брата Ігоря Васильовича Комісаренка - як видатних вчених медиків європейського масштабу, занесено до серії біобібліографічних видань ННМБУ «Медицина в Україні», що є одним з найважливіших напрямів загальнодержавного проєкту «Медична україніка, як складова частина документальної пам'яті України» та репрезентує нашу державу у світі. Сергій Васильович завжди поважний учасник наукових медичних кворумів і бажаний гість соціокультурних заходів. Сергій Васильович Комісаренко люб'язно подарував і продовжує дарувати зі своєї особистої бібліотеки наукові та публіцистичні праці до фондів ННМБУ. Наукові інтереси С.В. Комісаренка охоплюють широке коло питань з біохімії, імунохімії, молекулярної біології та імунології, фармакології та біотехнології. Література стане у нагоді для наукових працівників та всіх, хто цікавиться історією вітчизняної науки. У виставковій залі ННМБУ розгорнуто книжкову виставку. До ювілею на виставці демонструються наукові праці вченого та наукові досягнення в галузі біохімії, молекулярної імунології та біотехнології, описи до патентів на винаходи. Сергій Васильович Комісаренко знаний у нашій державі та далеко за її межами як громадський і політичний діяч, який зробив багато корисного для України та її народу. 1995 року Посол України Сергій Комісаренко і Державний міністр закордонних справ Великобританії Дейвід Девіс підписали Меморандум про безкоштовну передачу Україні британської антарктичної станції «Фарадей», нині Академік Вернадський. Сергій Васильович щира і відкрита людина, яка особливостями свого характеру, своєю духовністю приваблює до себе людей різних за освітою, фахом та віком. Інформація виставки висвітлює основні етапи життя, наукової, науково-організаційної, педагогічної, дипломатичної, громадсько-політичної діяльності Сергія Васильовича Комісаренка та грані його особистості - вченого з широкою ерудицією, енциклопедичними знаннями, небайдужої людини, громадянина з активною життєвою позицією, справжнього патріота з високим почуттям відповідальності за майбутнє України. Науковий доробок Сергія Васильвича, його інтелект та висока культура увійшли до історії та принесли величезну користь науці та всій Україні. Колектив ННМБУ вітає Сергія Васильовича Комісаренка зі Славним Ювілеєм! Високоповажний Сергію Васильовичу, бажаємо Вам міцного здоров'я, завжди залишатися таким наполегливим і цілеспрямованим, мудрим і розважливим. Нехай Вас завжди цінують і поважають. Бадьорості, наснаги та оптимізму Вам у всіх справах! Миру та Многіє літа!