Вороний Юрій Юрійович
(1895—1961) український хірург, піонер трансплантології, автор першої у світі пересадки трупної нирки людині.
Народився у с. Журавка Полтавської губернії (нині — Варвинський район Чернігівської області) в родині математика Юрія Вороного — професора Варшавського університету, члена-кореспондента Російської академії наук.
У 1913 році вступив на медичний факультет Університету св. Володимира в Києві. Під час Першої світової війни працював у перев’язувальному загоні Південно-Західного обласного земського комітету допомоги хворим і пораненим. У січні 1918 року взяв участь у бою під Крутами проти московського більшовицького загону.
У 1921 році закінчив Київську державну медичну академію (з 1922 року — Київський медичний інститут), де згодом навчався в аспірантурі кафедри хірургії.
З 1926 року — асистент науково-дослідної кафедри факультетської хірургії Харківського медичного інституту (завідувач — професор В. М. Шамов). У 1931–1936 роках — головний лікар Радянської лікарні в Херсоні, завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії, директор Херсонського медичного інституту, старший науковий співробітник Херсонського опорного пункту Інституту гематології і переливання крові.
Згодом працював у Всеукраїнському інституті невідкладної хірургії та переливання крові (старший науковий співробітник). У 1936–1941 роках — завідувач кафедри хірургії Харківського медичного стоматологічного інституту.
У роки Другої світової війни залишився на окупованій території, працював хірургом у с. Водолага Харківської області, де організував підпільний госпіталь. Згодом приєднався до діючої армії, потрапив у полон і здійснив втечу. У 1944–1950 роках працював урологом у міській та обласній лікарнях Житомира. У 1950–1953 роках — керівник відділення експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології та патології, а з 1953 по 1960 рік — завідувач відділення переливання крові.
Наукова діяльність Вороного зосереджувалась на проблемах трансплантації. У 1920-х — на початку 1930-х років досліджував в експерименті вільну пересадку яєчок та нирок. У 1930 році на III Всесоюзному з’їзді фізіологів продемонстрував результати успішної трансплантації нирки собаці — орган був пересаджений у шийну ділянку і функціонував протягом 6 місяців. У листопаді 1930 року на IV Всеукраїнському з’їзді хірургів повторно представив цей досвід, заявивши про перспективність методики для клінічного застосування.
3 квітня 1933 року Вороний першим у світі здійснив клінічну пересадку трупної нирки від людини до людини. Реципієнткою стала 26-річна жінка з отруєнням сулемою, донором — 60-річний чоловік, який загинув від перелому основи черепа. Нирка була взята через 6 годин після смерті донора, пересаджена в ділянку стегна з виведенням сечоводу назовні. У перші години після операції орган продукував сечу, що свідчило про часткову функціональність трансплантата. Проте пацієнтка померла через 2 доби. Мікроскопія виявила дегенеративні зміни, які Вороний пояснював дією отрути, масивним переливанням крові або можливою несумісністю донорської та реципієнтської крові.
Вороний наголошував, що цей клінічний випадок не компрометує метод трансплантації, а лише підтверджує необхідність подальших досліджень. Він також був першим, хто запропонував концепцію повторної трансплантації нирки у разі загибелі попередньої.
У фонді ННМБУ зберігаються праці Вороного Ю. Ю., підготовлені одноосібно або у співавторстві:
- Демонстрация собаки с пересаженной, с помощью сосудистого шва, почкой под кожу шеи // Новый хирург. архив. – 1931. – Т. 23, кн. 1/2. – С. 200-203.
- Изучение гидратационным методом электрических свойств крови при лучевом поражении // Мед. радиология. – 1959. – № 8. – С. 28-32.
- Імунітет при пересадженні тканин та органів. Здобування антицитолізину // Експеримент. медицина. – 1936. – № 7. – С. 76-84.
- К вопросу о блокаде ретикуло-эндотелиального аппарата у человека при некоторых формах отравлений сулемой и о свободной пересадке целой почки, взятой от трупа, как метод лечения анурий при этом отравлении (предварительное сообщение) // Труды Украинского института неотложной хирургии и переливания крови. – Днепропетровск, 1934. – Вып. 1. – С. 221-233. Шифр зберігання:61(06) У 454.
- К вопросу о перевивке гомогенных и гетерогенных опухолей у собак // Ученые записки Киевского научно-исследовательского рентгено-радиологического и онкологического института. – Киев, 1953. – Т. 4. – С. 146-152.
- О значении нервной системы при пересадках органов и тканей от одного организма к другому // Некоторые проблемы клинической хирургии. – Ленинград, 1953. – С. 216-225. Шифр зберігання: 617.4 Н 479.
- Пересадка консервированной трупной почки как метод биостимуляции при тяжелых нефритах // Врачеб. дело. – 1950. – № 9. – Стб. 813-816.
- Про сечовидільну роботу пересадженої нирки з перших днів її приживлення // Мед. журнал. – 1953. – Т. 23, вип. 3. – С. 35-42.