Календар медицини

Касько Ювеналій Семенович (1914-1995) доктор медичних наук (1964), професор, завідувач кафедри дерматовенерології Чернівецького медичного інституту (1965), працював над розробкою таких наукових проблем дерматології та венерології, як патогенез, клініка, лікування, профілактика туберкульозу шкіри та лімфатичних вузлів; вивчення дерматофітів у Чернівецькій області; випробування нових лікарських форм (етенію та декаметоксину) в дерматологічній практиці; дослідження системи згортання крові у хворих на екзему.

Ювеналій Семенович народився в с. Сусловці; середню медичну освіту здобув у Вінницькому медичному технікумі (1931-1934); працював на посаді фельдшера районної санітарної станції в м. Теофіполі; вищу медичну освіту здобув в Одеському (1935-1937) та Вінницькому (1937-1941) медичних інститутах; під час німецько-радянської війни – лікар артилерійського полку та партизанського шпиталю. Працював на посаді ординатора Херсонської лікарні Дніпровського водного відділу охорони здоровʼя (1944-1946); навчався в клінічній ординатурі за фахом «дерматовенерологія» (1946-1948), працював на посадах асистента (1948-1950), доцента (1950-1956), завідувача (1956-1984) кафедри дерматовенерології Чернівецького медичного інституту; у 1954 р. захистив кандидатську дисертацію «Лечение туберкулеза кожи витамином В2», а в 1964 р. – докторську дисертацію «Вопросы патогенеза, клиники и лечения туберкулеза лимфатической системы шеи и вторичной скрофулодермы»; професор (1965); головний дерматовенеролог відділу охорони здоровʼя Чернівецької області; голова правління Чернівецького обласного товариства дерматовенерологів; член правління Українського республіканського товариства дерматовенерологів.

Автор 76 наукових публікацій, зокрема монографії «Туберкульоз периферичних лімфа-тичних вузлів і вторинна скрофулодерма». Основні напрями наукової діяльності: вивчення патогенезу, клініки, лікування та профілактики туберкульозу шкіри та лімфатичних вузлів, дослідження дерматофітів у Чернівецькій області, випробування нових лікарських форм (етонію та декаметоксину) в дерматологічній практиці, дослідження системи зсідання крові у хворих на екзему; науковий консультант і керівник 1 докторської та 5 кандидатських дисертацій; імʼя Ю. С. Касько внесено до галереї фундаторів наукових шкіл Буковинського державного медичного університету.

У фонді ННМБУ зберігаються праці Касько Ю. С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Вклад учених Академії наук Української РСР в розвиток медицини. (1967). Шифр зберігання: К-125КолКришт
2. Рак – відоме і невідоме. (1976). Шифр зберігання: А-800
3. Олександр Олександрович Богомолець. (1979). Шифр зберігання: Б-28742
4. Профілактика раку можлива. (1978). Шифр зберігання: Б-26894
5. Опухоль и организм. (1962). Шифр зберігання: 616.006 К-125
6. Взаимодействие организма и опухоли. (1977). Шифр зберігання: Б-23626

Рішення ВООЗ щодо відзначення цього дня було прийнято у 1998 році на Всесвітній нараді по бронхіальній астмі, яка проходила в м. Барселона, Іспанія. Його мета – поліпшення обізнаності населення про бронхіальну астму, привернення уваги громадськості до вирішення проблем пацієнтів, підвищення доступності та якості медичної допомоги.

Бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричиняє гіперреактивність бронхів і проявляється свистячим диханням, скутістю у грудній клітці, кашлем. Це захворювання діагностують приблизно в 5–10% населення світу. Від нього страждають діти і дорослі. Найбільш часто бронхіальна астма маніфестує у дітей шкільного віку. Особливо високий рівень захворюваності припадає на промислові регіони з несприятливою екологією. У мешканців міста бронхіальна астма реєструється частіше, ніж у мешканців сільської місцевості (7,1 % та 5,7 % відповідно). В Україні, за статистичними даними МОЗ України, поширеність захворювання серед дітей коливається в межах від 0,60 % до 0,56 %, що свідчить про проблему своєчасної діагностики.

Бронхіальна астма вважається невиліковною хворобою, але її перебіг та прояв симптомів можна контролювати.

Більшість експертів вважає, що причинами захворювання є генетична схильність в поєднанні з зовнішніми подразниками, якими виступають:

• алергени;
• шкідливі умови праці;
• куріння.

Факторами ризику розвитку бронхіальної астми можуть виступати:

• часті респіраторні захворювання;
• ожиріння;
• низька фізична активність;
• деякі медикаментозні засоби.

Для профілактики захворювання необхідно уникати сирості, холоду, а також намагатись мінімізувати контакт з алергенами у навколишньому середовищі. Велике значення в профілактиці даної патології має санація носоглотки, зміцнення імунітету та здоровий спосіб життя.

12 грудня 2012 року Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію, в якій закликала країни прискорити прогрес у напрямку загального охоплення медичними послугами. В документі зазначалося, що кожен і всюди повинен мати доступ до якісної та доступної медичної допомоги. 12 грудня 2017 року ООН прийняло резолюцію 72/138, в якій проголосила 12 грудня Міжнародним днем загального медичного забезпечення.

У декларації прав людини важливим пунктом є про право на медичну допомогу, але щонайменше половина людей на Землі не мають доступу до необхідних медичних послуг – профілактики, лікування, реабілітації та паліативного догляду. Проблеми зі здоров’ям, навіть незначні, можуть суттєво впливати на якість життя, рівень щастя та стресу.

Всесвітній день загального медичного забезпечення створений з метою висвітлення реальної ситуації зі здоров’ям населення у цілому світі, та призваний контролювати дії держав щодо його покращення.

Так, за останні два десятиліття індекс охоплення медичними послугами у Західно-Тихоокеанському регіоні свідчить про прогрес у збільшенні доступу до основних медичних послуг (з 49% у 2000 до 80% у 2019 р.) Однак існує нерівність у охопленні та фінансові труднощі у багатьох країнах. Особливо уразливі найменш захищені груп населення, які живуть у важкодоступних регіонах.

Війна, яку розпочала росія, поставила нові виклики перед вітчизняною системою охорони здоров’я. Вона погіршила доступ до медичної допомоги всіх верств населення в усіх регіонах України. Але передовсім важливим є забезпечення медичного доступу для тих, хто боронить нашу країну. В минулому році ННМБ України підготувало науково-допоміжний бібліографічний покажчик «Медичне забезпечення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил».

ВООЗ підтримує всі заходи щодо забезпечення людейсвоєчасною медичною допомогою. Цього року Всесвітній день загального медичного забезпечення проходить під гаслом: «Побудувати світ, який ми хочемо: здорове майбутнє для всіх».

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

26 квітня 1986 року сталася Чорнобильська катастрофа. Два теплових вибухи і спричинили руйнування четвертого енергоблока ЧАЕС. Реактор було повністю зруйновано, у атмосферу потрапило 300 млн кюрі радіонуклідів. Наслідки цієї катастрофи відчула на собі перш за все Україна (забруднено понад 145 тис. км2 переселено понад 5 тис. населених пунктів), а також Білорусь, Швеція, Норвегія, Польща, Австрія, Швейцарія, Німеччина, Фінляндія, Велика Британія.

Основна частина робіт по усуненню наслідків аварії виконана в 1986-1987 рр. У них взяли участь близько 240 тис. осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки складає приблизно 600 тис людей.

Довкола четвертого блоку був побудований бетонний «саркофаг», в який помістили всі радіоактивні уламки, знайдені на території АЕС. 30 листопада 1986 р. було завершено його будівництво. Саркофаг був споруджений за 206 днів, завдяки самопожертві ліквідаторів, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям. 14 грудня держкомісія прийняла в експлуатацію комплекс захисних споруд. З того часу в цей день вшановують всіх, хто брав участь у ліквідації аварії. Тих, хто власним життям заплатив за те, щоби світ не загинув у катастрофі!

Габович Рафаїл Давидович (1909–2002) гігієніст, доктор медичних наук (1952), професор (1954), завідувач кафедри загальної гігієни Вінницького медичного інституту (1953-60), декан санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту (1962-65), науковий консультант Київського НДІ гігієни харчування (1979-86). Наукові дослідження присвячені питанням в галузі військової та комунальної гігієни

Рафаїл Давидович народився в м. Києві. Медичну освіту здобув на лікувально-профілактичному факультеті
1-го Київського медичного інституту (1931); з 1931 р.-військовий лікар 9-го кавалерійського полку; згодом служив на посаді лікаря-лаборанта станції водопостачання науково-випробовувального полігону
РСЧА (станція Нахабіно під Москвою); за сумісництвом працював на посаді асистента кафедри гігієни та епідеміології Центрального інституту удосконалення лікарів; з часомпризначений старшим науковим співпрацівником Науково-випробувального санітарного інституту РСЧА; у 1941 р. захистив кандидатську дисертацію; брав участь у бойових діях; потрапив у полон; у 1941-1945 рр. перебував у концентраційних таборах у Польщі та Німеччині; після полону працював лікарем у складі оперативної групи Мо 29 СМЕРІ 33-ї армії Білоруського фронту. З 1946 р. – доцент кафедри загальної гігієни Київського медичного інституту; у 1952 р. захистив докторську дисертацію «Фтор в питьевых водах Украины и его гигиеническое значение»; у 1954-1960 рр. – завідувач кафедри гігієни Вінницького медичного інституту імені М. І. Пирогова; з 1960 р. до 1968 р. – завідувач кафедри комунальної гігієни, а у 1968-1979 рр. – завідувач кафедри загальної гігієни Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця; декан санітарно-гігієнічного факультету (1962-1965); у 1979-1991 рр. – науковий консультант Київського НДІ гігієни харчування; Заслужений діяч науки УРСР (1971).

Автор близько 400 наукових публікацій, зокрема 40 монографій та підручників. Основні напрями наукових досліджень: гігієна водопостачання, гігієна лікувально-профілактичних закладів, мікроелементи у питтєвих водах та харчових продуктах, фізичні чинники довкілля та їх вплив на здоровʼя людини, організашія та методика викладання.

У фонді ННМБУ зберігається автореферат дисертації Р. Д. Габовича:

1. Фтор в питьевых водах Украины и его гигиеноческое значение (1951). Шифр зберігання: 614.7 Г 122.
2. Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені Р. Д. Габовичем одноосібно або у співавторстві:
   Гігієна : підручник (1967). Шифр зберігання: 613(02) Г 122.
3. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ (1987). Шифр зберігання: Б-57033.
4. Командировка в лабиринты смерти (2002). Шифр зберігання: В-5930.
5. Криль и крилепродукты в питании человека (1984). Шифр зберігання: Б-47846.
6. Курс радиационной гигиены (1969). Шифр зберігання: 1969 Г 122р.
7. Оcнови загальної і тропічної гігієни (1995). Шифр зберігання: Б-74718.
8. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології (2004). Шифр зберігання: В-6343.
9. Санитарное обеспечение полевого водоснабжения войск (1939). Шифр зберігання: 61:355.7 Г 122.
10. Умови праці з комп’ютером і їх оптимізація (1998). Шифр зберігання: Б-76360.

День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам’яті Святого Миколая у католиків та православних.

За традицією, цієї ночі діти отримують подарунки під подушками. Тому вони вірять у диво, звершуване святим Миколаєм і вчаться в святого бути милосердними. Святий Миколай опікується воїнами, водіями і тими, що подорожують, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей і студентів, моряків, торговців, і лучників.

В пам’ять про милосердя святого Миколая, цього дня відзначається Міжнародний день допомоги бідним.