Календар медицини

У 2010 році на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було вирішено встановити та відзначати щорічно 28-го липня Всесвітній день боротьби з гепатитом.

Всесвітній Альянс боротьби з гепатитом за підтримки ВООЗ щорічно 28 липня проводить заходи з популяризації знань про вірусні гепатити для профілактики нових заражень серед населення.

Мета цих заходів – підвищення обізнаності світової громадськості про симптоми, методи діагностики, профілактики та лікування гепатитів, особливо групи В і С, а також привернення уваги урядів і неурядових організацій до необхідності надання підтримки людям, які живуть з гепатитом В і С.

Статистика невблаганна – в середньому кожна дванадцята людина у світі є носієм вірусу гепатиту В або C. Ця статистика перевищує показники ВІЛ-інфікованих або хворих на рак, проте рівень обізнаності людей про гепатит вкрай низький. Вірусні гепатити – це група дуже розповсюджених небезпечних захворювань, що вражають печінку людини. Захворювання починається поступово, перебігає без симптомів і не проявляється тривалий час, тому гепатит ще називають “ласкавий вбивця”. Саме гепатит є основною причиною цирозу та раку печінки.

Стратегію з гепатиту було розроблено вперше в історії та в ній встановлені глобальні цілі боротьби проти вірусного гепатиту. Зокрема, до 2020 року пропонується знизити кількість нових випадків захворювання гепатитом В і С на 30 %, скоротити смертність на 10 %. Стратегія спирається на такі ключові підходи, як розширення програм вакцинації від гепатиту А і В; запобігання передачі гепатиту В від матері до дитини; підвищення безпеки ін’єкцій, крові та хірургічних втручань; зниження шкоди  для уживачів ін’єкційних наркотиків; розширення доступу до лікування гепатиту В і С.

Лікування гострих вірусних гепатитів у місті Києві здійснюють інфекційні відділення міських клінічних лікарень. Кваліфіковану медичну допомогу хворим на хронічні вірусні гепатити в Києві надає гепатологічний центр на базі Київської міської клінічної лікарні № 15 та  інфекційне відділення для хворих на вірусний гепатит Київської міської клінічної лікарні № 5.

Візір Анатолій Дмитрович (1929-2002) терапевт, доктор медичних наук (1967), професор (1968), академік НАН України (1992), НАМН України (1993). Закінчив Харківський медичний інститут (1953), де й працював до 1966; відтоді – в Запорізькому медичному університеті: завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, 1974-2002 – ректор. Засновник школи терапевтів.

Досліджував роль нейрогуморальних механізмів у патогенезі серцево-судинних захворювань, а також хвороб органів шлунково-кишкового тракту та дихання. Започаткував в Україні вивчення ролі симпатоадреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової та калікреїнкінінової систем, нейропептидів, простагландинів у розвитку гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та порушень серцевого ритму. У практичну медицину впровадив нові антиаритмічні препарати та біогенні стимулятори, зокрема оригінальний вітчизняний кардіопротектор “Тіотриазолін”.

Наукові праці: “Загальний догляд за хворими в терапевтичному і хірургічному стаціонарі” (1986); “Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии” (1986); “Роль некоторых прессорных и депрессорных факторов в патогенезе начальных стадий гипертонической болезни” (1992); “Ритмы сердца” (1993); “Антигипертензионная активность ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента и блокаторов кальциевых каналов при артериальной гипертензии с нарушением мозгового кровотока” (1995); “Охорона здоров’я України – погляд у майбутнє” (2001).

Базаров Володимир Григорович (1929-2009) отоларинголог, доктор медичних наук (1970), професор (1980), заслужений діяч науки і техніки України (1989). Закінчив Військово-медичну академію в Ленінграді (1954). Працював лікарем у військово-медичних закладах (1954-1968); викладачем, старшим викладачем у Київському інституті вдосконалення лікарів (1968-1972); завідувачем (1972-2003), провідним науковим співробітником (від 2003) лабораторії клінічної аудіології та вестибулології Інституту отоларингології АМНУ.

Фахівець у галузі фізіології та патології слухової та вестибулярної системи. Засновник наукової школи в Україні з сурдології та вестибулології. Голова наукового медико-технічного товариства України (1982-1991).

Наукові праці: “Основы аудиологии и слухопротезирования” (1984); “Клиническая вестибулометрия” (1988); “Вестибулярные и слуховые нарушения при шейном остеохондрозе” (1990); “Импедансная аудиометрия в диагностике нарушений слуховой функции” (1995); “О трактовке вибрационных ощущений при оценке тяжелых нарушений слуха” (1996); “Клиническая вестибулология” (1996); “Субъективный ушной шум: влияние акустической и электрической стимуляции” (1998).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Базарова В.Г.:

1. Особенности взаимодействия некоторых анализаторов и перспективы использования их в оториноларингологии и авиационной медицине. (1970). Шифр зберігання: 1970 Б-173в
2. Влияние некоторых экстрараздражителей на выраженность вестибуло-вегетативных реакций. (1964). Шифр зберігання: 616.21 Б-173

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Оториноларингологія: підручник для студентів вищих навчальних медичних закладів III і IV рівнів акредитації. (1999). Шифр зберігання: Б-77662
2. Основы аудиологии и слухопротезирования. (1984). Шифр зберігання: Б-48186
3. Основные принципы и методика определения потребности населения в слуховых аппаратах: методические рекомендации. (1986). Шифр зберігання: Б-55790″

Щорічна літня акція “Тиждень підтримки грудного вигодовування” в усьому світі проводиться, починаючи з 1-го серпня. Дата проведення була обрана невипадково, цього дня в 1990 р. була прийнята Декларація про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування. Цю Декларацію підписали 32 країни та 10 агентств ЮНІСЕФ.

Проходить ця акція під егідою WABA – Міжнародного Союзу, що об’єднує організації та приватних осіб, які вірять у право матері на годування дитини грудьми та право дитини харчуватися материнським молоком. Ця організація присвячує свою роботу захисту, освіті та підтримці цих прав. WABA працює в тісному співробітництві з ЮНІСЕФ.

Всесвітня акція “Тижня підтримки грудного вигодовування” була задумана як один зі стратегічних методів популяризації та підтримки природного вигодовування дітей, для пожвавлення та відновлення, в умовах втраченої традиції – годувати діток грудьми.

Різні організації, що підтримують традиційне природне грудне вигодовування, проводять різні заходи для привернення уваги широкої громадськості до даної проблеми. Проводяться роз’яснювальні лекції для вагітних жінок, матерів-годувальниць, для персоналу медичних закладів, що надають допомогу матерям і дітям. За участю засобів масової інформації з’являються репортажі, замітки про користь і необхідність природного вигодовування.

Книшов Геннадій Васильович (1934-2015) кардіохірург, доктор медичних наук (1976), професор (1984), академік НАМН України (1994), НАН України (2006), заслужений діяч науки і техніки України (1994). Герой України (2004).

Закінчив Сталінський медичний інститут (нині Донецьк, 1958). Працював лікарем. Від 1962 – в Інституті серцево-судинної хірургії НАМНУ: від 1989 – директор, від 1993 – завідувач відділення рентґенохірургічних методів лікування гострої вінцевої недостатності; водночас від 1992 – завідувач кафедри хірургії серця і магістральних судин Національної медичної академії післядипломної освіти (обидва – Київ). Президент Асоціації серцево-судинних хірургів України (від 1992).

Вивчав анатомію й електрофізіологію серця, зокрема будову та функціонування серцевого м’яза. Започаткував новий підхід у розвитку теорії серцевої недостатності на основі дослідження порушення синхронності та послідовності скорочення різних відділів серця, запропонував нові методи її лікування за допомогою запрограмованих двошлуночкових електрокардіостимуляторів. Уперше в Україні застосував операції з аортокоронарного шунтування в лікуванні ішемічної хвороби серця, загальну гіпертермію при гострому інфекційному ендокардиті, хірургічну корекцію складних порушень ритму серця.

Наукові праці: “Набуті вади серця” (1997); “Принцип “золотого перетину” в регуляції серцево-судинної системи: теоретичні та клініко-фізіологічні дослідження” (2000); “Кровоносні судини, ренін-ангіотензинова система та артеріальні гіпертензії” (2000); “Новий підхід до патогенезу гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії та її лікування методом послідовної двохкамерної електрокардіостимуляції” (2001); “Опухоли сердца” (2005); “Сучасні проблеми вроджених вад серця та їх корекція у новонароджених дітей” (2009); “Хірургія” (2010).

У фонді ННМБУ зберігаються праці Книшова Г.В., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Хірургічна корекція складних порушень ритму серця: методичні рекомендації. (2002). Шифр документа: Б-81481
2. Клініка, діагностика та хірургічне лікування міксом серця: методичні рекомендації. (2005). Шифр документа: Б-85652
3. Невідкладна допомога при основних патологічних синдромах у немовлят з уродженими вадами серця. (2001). Шифр документа: Б-81297
4. Серцева недостатність. (2000). Шифр документа: Б-79454
5. Сучасні принципи діагностики та лікування пацієнтів з фібриляцією передсердь: методичні рекомендації. (2007). Шифр документа: Б-86733

Це міжнародний день, що був запропонований організацією “Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі”. Він відзначається в річницю дня бомбардування японського міста Хіросіми 6 серпня 1945 р.

Цей день у певному сенсі є символічним і слугує для нагадування про цю людську трагедію, про роль лікарів у боротьбі за мир і в запобіганні війни загалом. Організація відзначає цей день своєю повсякденною роботою.

Ця організація виникла в 1980 р. у Франції в результаті відокремлення від іншої відомої міжнародної організації “Лікарі без кордонів”. Відтоді великі відділення “Лікарів світу” з’явилися в дванадцяти країнах.

У всьому світі регулярно здійснюються терористичні акти та насильство, внаслідок чого багато невинних людей стають інвалідами на все життя. При цьому від лікарів вимагається не тільки уміння надати правильну медичну допомогу, але й довготерпіння, гуманність, любов до пацієнта. Адже часом добре слово та розуміння можуть бути ціннішими за будь-які ліки.