Календар медицини

Бабій Віталій Филимонович (1951) гігієніст, доктор медичних наук.

Відомий науковець у сфері медичної екології та гігієни, який досліджує вплив сучасних технологій і факторів довкілля на здоров’я людини.

Професійна діяльність

• Доктор медичних наук (2004)
• Завідувач лабораторії гігієни нанотехнологій та наноматеріалів (з 2009)
• Заступник директора з науково-організаційної роботи
• Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України

Наукова діяльність

Основні напрями досліджень:

• вплив наноматеріалів на організм людини
• біологічні ефекти та безпечність нанотехнологій
• дослідження адаптаційних процесів організму
• оцінка забруднення повітря, води та ґрунтів
• вплив транспортних і промислових факторів на довкілля
• токсиколого-гігієнічна оцінка речовин і матеріалів

Розробляє гігієнічні нормативи безпеки

Визначає допустимі рівні впливу шкідливих факторів

Впроваджує сучасні методи дослідження відповідно до міжнародних стандартів

Щороку, 5 травня, з 1991 року в понад 50 країнах світу відзначається Міжнародний день акушерки – International Day of the Midwife. 1987 року ідею проведення дня запропонувала Міжнародна конфедерація акушерок в Нідерландах. Конфедерацію засновано 1919 року, її об’єднує 88 акушерських асоціацій із 75 країн світу.

Акушерство від французької «accoucher», що означає «народжувати» – одна з найдавніших наук про фізіологічні та патологічні процеси, пов’язані з вагітністю, пологами і післяпологовим періодом, а також методи діагностики, лікування та профілактики ускладнень вагітності і пологів.

У виставковій залі ННМБУ організовано книжкову виставку до Міжнародного дня акушерства. На виставці демонструються монографії, довідники з діагностики, підручники, навчальні посібники, методичні рекомендації, практичні керівництва, практикуми з акушерства, вітчизняних та зарубіжних авторів.

Шановні користувачі, ознайомлюючись та вивчаючи видання, із фондів ННМБ України, маєте можливість поринути у філософію найпотаємнішого – народження нового життя. У виданнях висвітлюються численні проблеми, що постають перед акушерством і гінекологією: від етичних питань штучного запліднення до глобальної значущості контрацепції, лікування онкогінекологічних захворювань та проблем пренатальної діагностики, психічних наслідків коронавірусної хвороби, особливостей захворюваності серед жінок-військовослужбовців та збереження репродуктивного здоров’я у жінок в умовах агресивної війни р ф проти України.

Ще 20-30 років тому концепція ставлення до пологів, відомого французького акушера Мішеля Одена не сприймалася серйозно акушерами нашої країни. В акушерстві XX століття, зокрема радянському та пострадянському, не було індивідуального підходу до самого процесу, пологи розглядалися суто як біохімічний або імунологічний процес. Мішеляь Оден – це Лікар, який змінив світ акушерства.

У XXI столітті акушерство України помітно змінилося. Поступово пологові будинки відмовилися від ліжок Рахманіна, таким чином акцентуючи увагу на бажанні жінки народжувати в зручному саме для неї положенні. Рахманівські ліжка – на смітник! Пологові зали, де раніше зазвичай знаходились 2-3 роділлі, поступово набували статусу індивідуальних пологових залів. Віднедавна, на відміну від радянського акушерства, роділля має право вибору того партнера в пологах, який на її думку буде максимально допомагати, підтримувати, радіти процесу появи нового життя. Медичний персонал починає розуміти, що межа між наданням медичної допомоги і створенням максимального комфорту стирається, що під час пологів жінка може і має право бачити поряд насамперед близьких людей, а не лікарів.

Черговою зміною в українському акушерстві XXI століття стало формування толерантності до домашніх пологів у стратегії акушерства. Проте на сьогоднішній день домашні пологи знаходяться поза системою. Лікар не має права приїхати додому та офіційно прийняти пологи. Домашні пологи кваліфікують як такі, що знаходяться поза межами лікувального закладу, проте серед досить великої кількості громадян формується прогресивний рух за домашні пологи. 2017 року один із пологових будинків Києва розпочав проект «Домашні пологи у стінах пологового будинку», створивши максимально комфортні умови перебування родини в пологовому будинку. Водночас обмежили втручання медичного персоналу в фізіологічний процес пологів, мінімізували кількість медичного обладнання, пологова палата наповнилась ароматом з аромоламп, звучанням приємної заспокійливої музики тощо. Такі пологові зали викликають у породіль відчуття спокою та комфорту… за Мішелем Оденом.

Спілкування з французьким акушером, який вперше завітав до українського пологового будинку «Трійця», надзвичайно вразило медичний персонал, закликаючи змінити концепцію ведення пологів. Як наслідок – в одному з пологових залів створили всі умови «за Оденом». Таким чином складається нова концепція розвитку акушерської служби України, що пропонує нові комфортні сімейні умови, але водночас і дає змогу тримати руку на пульсі. У стінах пологового будинку стало можливим зустріти нове життя у сімейному колі, при цьому професіонали контролюють та попереджають ускладнення в пологах, які зазвичай майже неможливо передбачити. Поєднуючи практику наближення до сімейних пологів з виключно грудним вигодовуванням, деякі пологодопоміжні заклади мають статус «Лікарня доброзичлива до дитини». Завдяки консультантам з грудного вигодовування батьки мають можливість навчитись розуміти потреби новонародженого. Все це у минулому столітті розпочав Мішель Оден. Отже, мандри світом видатного французького акушера допомагають здійснити мрію багатьох сімей, повною мірою насолодитися найпотаємнішим – народженням нового Життя.

Де б ви не вивчали чи практикували акушерство й гінекологію, глибоке знання клінічних аспектів слугуватиме основою розуміння спеціальності та допоможе ефективно працювати й піклуватися про жінок. Мета бібліотеки – поширювати та забезпечити вас цими знаннями.

Вітаємо всіх з Міжнародним днем акушерства! Бажаємо, щоб подяки за допомогу і сприяння при пологах, лилися рікою і відбивалися в душевному теплі і умиротворенні. Будьте вільні, здорові, щасливі, успішні у всіх сферах життя! Миру всім!

Цей день покликаний звернути увагу людей на проблеми, пов’язані з захистом прав людей з обмеженими можливостями.

Свій початок історія “міжнародного дня боротьби за права інвалідів” бере 5 травня 1992 р. У цей день люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права та проти дискримінації інвалідів. З того часу подібні заходи відбуваються кожне п’яте травня.

Метою Дня боротьби за права інвалідів є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов’язаних з інвалідністю, мобілізація підтримки прав, гідності та благополуччя інвалідів. Люди з обмеженими можливостями мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту й інфраструктуру, як інші категорії громадян.

Тимошенко Леонід Васильович (1921–2004) – видатний український учений у галузі акушерства та гінекології, доктор медичних наук (1963), професор (1964), член-кореспондент НАН України (1992) та НАМН України (1993).

Освіта та початок діяльності

У 1948 році закінчив Київський медичний інститут. Професійний шлях розпочав у сфері журналістики та видавничої справи:

кореспондент редакції столичної інформації РАТАУ при Раді Міністрів УРСР;
редактор армійської газети «На защите Родины» (1945–1948);
старший редактор і завідувач відділу науково-популярної та масової літератури Державного медичного видавництва УРСР (1950–1952).
Науково-педагогічна діяльність

З 1952 року працював у Київському НДІ педіатрії, акушерства і гінекології ім. П. М. Буйка:

• молодший науковий співробітник (1952–1959);
• старший науковий співробітник (1959–1961).

Подальша діяльність:

• доцент Київського медичного інституту (1961–1964);
• завідувач кафедри акушерства та гінекології Львівського медичного інституту (1964–1971);
• завідувач кафедри акушерства та гінекології Київського інституту удосконалення лікарів (з 1971 р.);
• професор кафедри військової хірургії Військово-медичної академії МО України (1995–1999);
• професор-консультант Київського обласного центру охорони здоров’я матері та дитини (1996–2004).

Основні напрями наукових досліджень

Наукова діяльність Леоніда Тимошенка охоплювала широкий спектр проблем акушерства та гінекології, зокрема:

• функціонування системи адаптації організму жінки в нормі та при патологіях;
• маткові кровотечі в акушерстві;
• нейрогуморальна регуляція скоротливої діяльності матки;
• питання акушерської ендокринології;
• фактори ризику ускладнень у вагітних та плода;
• принципи комплексної допологової підготовки та знеболювання пологів;
• асфіксія плода і новонародженого;
• функціональні стани у вагітних і гінекологічних хворих.

Особливу увагу вчений приділяв ролі резус-фактора у виникненні гемолітичних ускладнень, що стало важливим внеском у розвиток сучасного акушерства.

Перехрестенко Петро Михайлович (1936-2024)- відомий український хірург, доктор медичних наук (1991), професор (1997), фахівець у галузі трансфузіології та гематології.

Освіта та початок професійної діяльності

У 1961 році закінчив Київський медичний інститут. Професійну діяльність розпочав у практичній медицині:

• лікар-хірург, головний лікар Білогородської дільничної лікарні (1961–1964).

Наукова та управлінська діяльність

• лікар-хірург, науковий працівник Київського НДІ туберкульозу та грудної хірургії (1964–1971);
• заступник начальника, начальник Головного управління науково-дослідних робіт МОЗ України (1971–1988);
• директор Київського НДІ гематології та переливання крові (1988–2011);
• з 1998 року — завідувач відділу організації трансфузіологічної та гематологічної допомоги населенню цього ж інституту;
• з 1994 року — професор кафедри гематології та трансфузіології Київського інституту удосконалення лікарів;
• головний трансфузіолог МОЗ України (з 1989).

Основні напрями наукової діяльності

Наукові дослідження Петра Перехрестенка були спрямовані на вирішення актуальних проблем хірургії та трансфузіології, зокрема:

• застосування полімерних матеріалів у хірургічній практиці;
• розвиток клінічної та виробничої трансфузіології;
• використання стовбурових клітин у лікуванні гематологічних захворювань;
• розробка новітніх методів безшовного закриття ранових поверхонь паренхіматозних органів;
• створення комбінованого препарату з кровоспинними та антибактеріальними властивостями.