Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Жов
24
Сб
М’ясніков Віктор Георгійович (1936-2016)
Жов 24 день

М’ясніков Віктор Георгійович (1936-2016)М’ясніков Віктор Георгійович (1936 — 2016) — український лікар-фтизіатр, пульмонолог, доктор медичних наук, професор, організатор медичної освіти та один із фахівців, які зробили вагомий внесок у розвиток української фтизіатрії. Його наукова діяльність була присвячена вдосконаленню лікування туберкульозу, дослідженню особливостей перебігу захворювання в пацієнтів старшого віку та вивченню впливу супутніх патологій на ефективність протитуберкульозної терапії.

Освіта та професійний шлях

Віктор Георгійович народився 24 листопада 1936 року в місті Лепель, нині Вітебської області Білорусі. У 1960 році закінчив Київський медичний інститут, після чого працював лікарем.

У 1965–1969 роках його професійна діяльність була пов’язана з Київським науково-дослідним інститутом туберкульозу і грудної хірургії, нині — Інститутом фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України.

З 1969 року працював у системі післядипломної медичної освіти в Києві, де поєднував наукові дослідження з викладацькою та організаційною діяльністю.

У 1987–1991 роках обіймав посаду проректора з наукової роботи, а в 1992–2006 роках — проректора з навчальної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти. Водночас у 1989–2014 роках очолював кафедру туберкульозу.

У 1988 році здобув науковий ступінь доктора медичних наук, а в 1989 році отримав вчене звання професора.

Основні напрями наукової діяльності

Наукові дослідження Віктора М’яснікова охоплювали фтизіатрію, пульмонологію, клінічну біохімію, ендокринологію та геріатрію. Особливу увагу він приділяв проблемам лікування туберкульозу в пацієнтів похилого й старечого віку, а також особливостям перебігу захворювання за наявності супутніх патологій.

Основними напрямами його наукової роботи були:

  • Клінічна фтизіатрія. Удосконалення підходів до діагностики та лікування туберкульозу.
  • Туберкульоз у пацієнтів старшого віку. Дослідження особливостей перебігу хвороби та підвищення ефективності лікування в літніх людей.
  • Супутні захворювання. Вивчення порушень обміну речовин у хворих на туберкульоз із патологіями серцево-судинної та ендокринної систем.
  • Патогенетична терапія. Дослідження можливостей комплексного лікування з урахуванням механізмів розвитку захворювання та супутніх порушень.
  • Пульмонологія. Розвиток наукових підходів до вивчення захворювань органів дихання та вдосконалення методів їх діагностики.

Наукова діяльність професора М’яснікова була спрямована на індивідуалізацію лікування туберкульозу з урахуванням віку пацієнта, супутніх захворювань і особливостей реакції організму на протитуберкульозні препарати.

Педагогічна та організаційна діяльність

Важливим напрямом роботи Віктора Георгійовича була підготовка лікарів-фтизіатрів і розвиток післядипломної медичної освіти. Як завідувач кафедри та проректор він брав участь у вдосконаленні навчального процесу, організації наукових досліджень і підвищенні кваліфікації медичних працівників.

У період його керівництва кафедрою проводилися дослідження особливостей перебігу й лікування туберкульозу легень за наявності супутніх захворювань серцево-судинної та ендокринної систем, а також хронічних неспецифічних захворювань легень.

Віктор М’ясніков також був головним редактором наукового журналу «Медичний всесвіт» із 2002 року. На цій посаді він сприяв поширенню наукових результатів і розвитку професійної комунікації серед медиків.

Основні наукові праці

Віктор Георгійович М’ясніков є співавтором наукових праць, підручників і навчальних посібників, присвячених туберкульозу, епідеміології, пульмонології та лікуванню захворювань органів дихання.

Серед його відомих праць:

«Этиопатогенетическая терапия больных туберкулезом пожилого и старческого возраста» (1982) — дослідження підходів до комплексного лікування туберкульозу в пацієнтів старшого віку.

«Епідеміологія» (1988) — навчальне видання з питань епідеміології.

«Фтизіатрія» (1996) — праця, присвячена діагностиці, лікуванню та профілактиці туберкульозу.

«Лікування туберкульозу» (1996) — видання з питань терапії туберкульозної інфекції.

«Ендоскопія легенів» (2007) — навчальний посібник із методів ендоскопічного дослідження органів дихання.

«Протитуберкульозна імунізація в Україні в умовах епідемії туберкульозу» (2009) — наукова праця, присвячена питанням протитуберкульозної імунопрофілактики.

Ці роботи стали частиною навчальної та наукової літератури, що використовувалася для підготовки медичних фахівців і вдосконалення професійних знань у галузі фтизіатрії.

Внесок у розвиток української фтизіатрії

Віктор Георгійович М’ясніков належить до покоління українських медиків, які поєднували клінічну практику, наукові дослідження, викладання та управління медичною освітою.

Його багаторічна діяльність сприяла розвитку фтизіатрії та пульмонології, поглибленню знань про особливості перебігу туберкульозу за наявності супутніх захворювань і вдосконаленню підготовки лікарів.

Наукова й педагогічна спадщина професора Віктора М’яснікова зберігає значення для історії української медичної науки та розвитку післядипломної освіти лікарів.

Жов
29
Чт
Всесвітній день боротьби з інсультом
Жов 29 день

Всесвітній день боротьби з інсультом

Мета цього дня – привернути увагу населення до проблем, пов’язаних із судинно-мозковими захворюваннями. День було засновано ВООЗ за участі Всесвітньою організацією боротьби з інсультом.

Інсульт – це  гостре порушення мозкового кровообігу, внаслідок якого виникає пошкодження частини головного мозку. Щорічно понад 110 тис. українців стають жертвами інсульту. Третина з тих, хто захворів, – молодша 65 років. Інсульт посідає друге місце в списку патологій, від яких помирають наші громадяни.

В зоні ризику розвитку захворювання знаходяться:

  • Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, зокрема ті, хто страждає на гіпертончіну хворобу та мають високий вміст холестерину у крові;
  • Ті, хто має ендокринні патології, зокрема діабет;
  • Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, страждають на ожиріння;
  • Особи, які зловживають алкоголем, курять.

Існують два різновиди інсульту:

  • геморагічний спричиняється розривом мозкової артерії;
  • ішемічний виникає при закупорюванні тромбом артерії, яка постачає кров у мозок.

Слід пам’ятати, що прогноз захворювання залежить від швидкості та ефективності надання допомоги, тому важливим є обізнаність населення щодо перших ознак захворювання. Якщо виникла підозра щодо інсульту:

  • Попросіть людину посміхнутися чи випити ковток води. Через те, що один куточок губ опущений зробити це не можливо;
  • Запропонуйте повторити за вами речення. У людини, в якої розвивається інсульт мова нерозбірлива, плутана. Повторити речення їй важко;
  • Запропонуйте підняти вгору обидві руки. Через слабкість обидві руки будуть підніматись не однаково (одна рука буде відставати);
  • Виникає різкий інтенсивний біль у голові;
  • Розвивається раптова сабкість чи оніміння у частині тулуба або кінцівках.

ВООЗ попереджає, якщо ви помітили хоча б один із цих проявів у людини, негайно викликайте екстрену допомогу!

 

Всесвітній день боротьби з псоріазом
Жов 29 день

Всесвітній день боротьби з псоріазом

Ініціатором проведення цього дня в 2004 році виступила Міжнародна федерація асоціацій псоріазу (International Federation of Psoriasis Associations – IFPA).

За різними оцінками на псоріаз страждає близько 2–4% жителів Землі. В Україні кількість хворих становить понад 1 млн осіб. Більшість пацієнтів із псоріазом скаржаться на низьку якість життя.

Псоріаз – неінфекційне хронічне захворювання, що вражає переважно шкіру, але також можливе запалення суглобів. Причини цієї хвороби досі не з’ясовані. Вважається, що розвитку патології сприяють різні чинників: імунні розлади, порушення обміну речовин, супутні ендокринні та неврологічні захворювання. На сьогодні вилікувати псоріаз поки неможливо, проте перебіг хвороби можна контролювати, досягаючи тривалих періодів ремісії.

На жаль, у суспільстві ще й досі поширені міфи щодо передачі захворювання при безпосередньому контакті з хворим або при користуванням спільними предметами побуту та гігієни.

Насправді псоріаз не передається повітряно-краплинним або статевим шляхом, а також при безпосередньому контакті. Більше того, це захворювання не передається дитині при годуванні грудьми і навіть при переливанні крові. Тож хворі на псоріаз можуть спокійно відвідувати басейни, лазні, інші громадські місця, користуватися загальними рушниками, постільною білизною, не створюючи при цьому загрозу інфікування.

Лис
1
Нд
Міжнародний день поінформованості про синдром Леннокса – Гасто
Лис 1 день

Міжнародний день поінформованості про синдром Леннокса – ГастоЦе важка форма епілепсії, яка проявляється ще в дитячому віці. У хворих із синдромом Леннокса – Гасто (СЛГ) наявні різноманітні напади та затримка нейропсихічного розвитку.

Синдром може не мати чіткої причини або виникати на тлі інших захворювань (мозкові аномалії, генетичні обмінні захворювання, патологія під час вагітності тощо).
Основний симптом СЛГ – часті напади, що викликаються неконтрольованими спалахами аномальної електричної активності в головному мозку. Якщо захворювання проявляється м’яким типом нападів, воно може певний час залишатись недіагнозтованим.

Під час нападів у хворих може спостерігатися втрата свідомості на кілька секунд, різні види судом (пароксизми), короткочасна втрата тонусу м’язів. Для локальних пароксизмів характерно локальне м’язове посмикування, раптове підгинання колін, кивки головою і випадання предметів з рук. Під час пароксизму також можуть виникати: прискорене серцебиття, ціаноз (синіє обличчя, кінцівки), сльозо- та слюнотеча, зупинка дихання тощо. Приступи важко піддаються лікуванню протисудомними ліками.

У більшості людей із СЛГ також спостерігаються проблеми у навчанні, поведінкові порушення або й виражена розумова відсталість.

Лис
9
Пн
День української писемності і мови
Лис 9 день

День української писемності і мови
Сьогодні українською розмовляють понад 45 млн людей у всьому світі, і носіїв її дедалі більшає. Молодь активно популяризує українську в соцмережах та спонукає до її вжитку у мовленні.

Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються. Вона вважається однією з найкрасивіших та визнана другою за мелодійністю після італійської.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Цю назву почали вживати з XVI ст. Видання «Енеїди» Івана Котляревського ознаменувало початок формування української літературної мови.

Упродовж століть мова зазнавала утисків з боку держав, до яких входили українські землі. Але чи не найбільше заборон було у росії. Починаючи від наказу Петра І (1720) про заборону друкувати книги на Україні і вилучати церковні тексти, написані українською, до постанови ЦК ВКП (б) про припинення українізації (1932), закриття українських шкіл на Кубані (1933), масове знищення українських діячів культури, історичних пам’яток тощо.

Слід зазначити, що, крім Європи, українська поширена і у західній півкулі, а в окрузі Кук, штат Іллінойс, США вона має напівофіційний статус.

Наприкінці хотілося б пригадати слова Івана Огієнка: «Мова – то серце народу».

Лис
10
Вт
Всесвітній день науки
Лис 10 день

Всесвітній день науки
Цей день був заснований в 2001 році на Генеральній конференції ЮНЕСКО. Відзначення Всесвітнього дня науки покликано формувати уявлення громадськості щодо необхідності використання науково-технічних досягнень в інтересах миру та розвитку цивілізації, сприяти популяризації науки як інструменту для сталого розвитку суспільства. Також його святкування має на меті інформування громадян про досягнення науки.

Наука здійснює значний вплив на повсякденне життя людей, має глибокі суспільні наслідки, зокрема етичного характеру. Отже наукова грамотність є необхідною умовою для ефективних демократичних процесів.

Щодо розвитку медичної науки, то вона безпосередньо впливає на тривалість і якість життя людей. Її досягнення щороку відзначаються Нобелівською премією. Так, за останні роки в галузі фізіології і медицини нагороди були присуджені за відкриття механізмів автофагії; молекулярних механізмів циркадних ритмів; терапії раку за допомогою гальмування механізмів негативної імунної регуляції; адаптації клітин до доступу кисню; природи вірусу гепатиту С; рецепторів температури й дотику тощо.

Наука допомагає людині отримати нові знання про себе і оточуючий світ.