Календар медицини

Календар медицини містить професійні свята медиків, всесвітні дні медицини, ювілейні дати видатних медиків а також державні свята України.

Кві
23
Вт
Всеукраїнський день психолога
Кві 23 день

Всеукраїнський день психолога представники цієї професії можуть відзначати 23 квітня. У наше століття психологія стала надзвичайно популярною. Нею цікавляться не тільки на науковому, а й на побутовому рівні. Це унікальне значення психології передбачив ще Жан Піаже, який став найвідомішим психологом свого часу.

За останнє сторіччя психологія пройшла дуже стрімкий шлях розвитку. Вона була офіційно визнана як наука тільки в 1879 році. Але за минулий час психологи всього світу змогли накопичити величезний багаж знань про суть людини, її стани та почуття, самопізнання та соціальні ролі.

Поява Всеукраїнського дня психолога теж цілком виправдана, оскільки в Україні психологія є однією з ключових наук. Сьогодні психологи працюють не тільки в медустановах, а й у навчальних закладах, оскільки рішення психологічних проблем людини вважається базовим у процесі її особистісного становлення.

 

Клименко Віктор Іванович (1939-2003)
Кві 23 день

Клименко Віктор Іванович (1939-2003)Клименко Віктор Іванович (1939-2003) гематолог, доктор медичних наук (1987), професор (1998). Закінчив Київський медичний інститут (1964). Працював лікарем. У 1967-1987 – у Київському НДІ гематології та переливання крові; від 1987 – завідувач відділу гематології Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМНУ (Київ).

Наукові дослідження були присвячені моніторингу гемопоетичної системи в осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС; механізмам формування злоякісних пухлин кровотворної системи на клітинно-молекулярному рівні у віддалений період після опромінення; ранній діагностиці, перебігу та лікуванню лейкемії, лімфом і мієлодиспластичного синдрому.

Наукові праці: “Features of myelodysplastic syndrome in the persons suffered from the Chernobyl accydent” (1999); “Ультраструктурна характеристика елементів кісткового мозку у реконвалесцентів гострої променевої хвороби у період віддалених наслідків” (2000); “Результати лікування хронічного В-клітинного лімфолейкозу в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді” (2003).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Клименка В. І.:

    • Обмен гистамина и проницаемость сосудистой стенки у больных с различными формами острого лейкоза (1974). Шифр зберігання: Р-14075
    • Комплексная терапия острых лейкозов с дифференцированным применением цитостатических препаратов и активных методов дезинтоксикации (1988). Шифр зберігання: Р-33529

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені Клименком В. І. одноосібно або у співавторстві:

  • Клініко-гематологічні особливості мієлодиспластичного синдрому в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (2001). Шифр зберігання: Б-81283
  • Миелодиспластический синдром: диагностика и основные принципы лечения (1996). Шифр зберігання: Б-75631

 

Корж Олексій Олександрович (1924-2010)
Кві 23 день

Корж Олексій Олександрович (1924-2010)Корж Олексій Олександрович (1924-2010) ортопед-травматолог, доктор медичних наук (1962), професор (1964), академік НАН України (1992), НАМН України (1993) та Російської АМН (1988). Заслужений діяч науки УРСР (1982). Закінчив Харківський медичний інститут (1951). Відтоді працював у Інституті патології хребта та суглобів НАМНУ (з перервою): директор (1965-1996), завідувач клінічного відділу (від 1996); водночас у 1956-1987 – в Українському інституті удосконалення лікарів: від 1966 – завідувач кафедри ортопедії та травматології. Голова правління Всеукраїнського товариства ортопедів-травматологів (1991-1996).

Вивчав пато­­логії хребта, захворювання й ушкодження великих суглобів, проблеми алотрансплантації кі­­сток і суглобів, регенерації кісткової тканини, протезування. Зробив значний внесок у виокремлення та становлення таких напрямів, як ортопедична вертебрологія, ортопедична артрологія й ортопедична онкологія. Під його керівництвом уперше в СРСР обґрунтовано та впроваджено в практику експрес-протезування безпосередньо після ампутації кінцівки. Розробив низку методик хірургічних втручань, зокрема реконструкції грудної клітки при тяжкій формі сколіозу, кульшового суглоба при вродженому вивиху стегна, трансплантації головки стегнової кістки, з’єд­­нання кісткового транс­плантата з кіст­­кою реци­пієнта.

Наукові праці: “Ушкодження ліктьового суглоба та основні принципи їх лікування” (1962); “Гетеротопические трав­­матические оссификации” (1963); “Оперативные доступы к грудным и поясничным позвонкам: Анатомо-хирургическое обоснование” (1968); “Репаративная регенерация костей” (1971); “Восстановление опорности нижних конечно­­стей у больных с последствиями полиомиелита” (1984); “Диспластический коксартроз: Хирургическая профилактика и лечение” (1986); “Повреждение кос­­тей и суставов у детей” (1994); “Методологічні та організаційні проблеми ре­­абілітації при ураженнях опорно-рухової системи” (2009).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати Коржа О. О.:

  • Некоторые морфологические изменения при застарелых вывихах предплечья в эксперименте и клинике (1956). Шифр зберігання: 617.3 К 665а
  • Гетеротопические посттравматические оссификаты (клинико-морфологическое и экспериментальное исследование) (1961). Шифр зберігання: 616.011 К 665.

Також у фонді бібліотеки зберігаються праці, підготовлені Коржем О. О. одноосібно або у співавторстві:

  • Ампутации конечностей и экспресс-протезирование (1977). Шифр зберігання: Б-21307
  • Гомопластика в лечении опухолей костей (1973). Шифр зберігання: Б-7953
  • Побутовий травматизм (1973). Шифр зберігання: Б-6961
  • Повреждения костей и суставов у детей (1994). Шифр зберігання: Б-73851
  • Як запобыгти травмы кысток (1986). Шифр зберігання: Б-55016
  • Medical treatment of musculoskeletal lesions (1985). Б-51325
Кві
24
Ср
Всесвітній тиждень імунізації
Кві 24 – Кві 30 день

Всесвітній тиждень імунізаціїПроведення Тижня імунізації покликане привернути увагу громадськості до імунізації як одного з головних профілактичних заходів, що дозволяють вберегти людство від інфекційних захворювань. ВООЗ наполегливо рекомендує родинам обов’язково вакцинувати дітей проти смертоносних хвороб.

За даними ВООЗ, імунізація дозволяє щорічно запобігати від 2 до 3 мільйонів випадків смерті від дифтерії, правця, кашлюку, кору, свинки та краснухи. Кількість дітей, які вчасно отримують вакцину, зростає, зокрема завдяки старанням ВООЗ і оголошеного нею Тижня імунізації.

Метою Глобального плану дій ВООЗ відносно вакцин є гарантування до 2020 року кожній людині захисту від інфекцій, які можливо попередити методом імунізації. На національному рівні країни мають забезпечити охоплення щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця 80 % відповідного населення, впровадити одну чи більше нових вакцин, ліквідувати поліомієліт, кір, краснуху, правець у матерів і новонароджених.

Кві
25
Чт
Всесвітній день боротьби з малярією
Кві 25 день

Всесвітній день боротьби з малярієюВсесвітній день боротьби з малярією (World Malaria Day) відзначається щорічно 25 квітня. Його було затверджено Всесвітньою організацією охорони здоров’я на 60-ій сесії в травні 2007 р. День присвячений пропаганді глобальних зусиль щодо забезпечення ефективної боротьби проти захворювання.

Малярія – це інфекційне захворювання, що спричиняють найпростіші з роду плазмоїдів. Передається воно з укусом комарів роду Anopheles. Симптомами недуги є гарячка, лихоманка, підвищене потовиділення, збільшення розмірів печінки та селезінки, анемія. Характерною ознакою патології є хронічний перебіг із рецидивами. Малярія поширена у більш ніж 100 країнах світу та щорічно вбиває понад 900 000 людей, переважно маленьких дітей. Основними факторами, що сприяють поширенню малярії в світі, є: інтенсивна міграція населення, глобальні зміни клімату, резистентність малярійних комарів до інсектицидів, стійкість збудників малярії до лікарських засобів.

Мета проведення Всесвітнього дня боротьби з малярією – роз’яснення загрози захворювання, поширення інформації щодо запобігання, профілактики та лікування малярії. В свою чергу ООН розробила Глобальний план дій проти малярії (GMAP). Він має три складові: контроль, проведення досліджень та ліквідація загрози. Задля ефективної боротьби із захворюванням впроваджено моніторинг стійкості комах до інсектицидів. Дослідження спрямовані на розробку нових ліків та підходів до профілактики. Глобальні зусилля мають взяти захворювання під контроль, а згодом призвести до ліквідації малярії в ендемічних регіонах.

На жаль, прогрес у досягненні цієї мети значно сповільнився через недостатнє фінансування та медичне обслуговування, особливо у важкодоступних районах, на долю яких припадає найбільша частка випадків. До 2019 року показники зараження в цих місцях залишаються в основному незмінними, а аналіз глобальних тенденцій захворюваності на малярію свідчить про те, що викорінення малярії може бути досягнуто не раніше 2050 року.

У фондах ННМБУ ви можете ознайомитись із літературою на цю тему:

  1. Козько В.М., Соломенник Г.О., Юрко К.В. Тропічні хвороби: навчальний посібник для студентів медичних закладів вищої освіти, лікарів-інтернів, курсантів інститутів післядипломної освіти, практичних лікарів. Київ, Медицина, 2019.
  2. Внутрішні хвороби: національний підручник для лікарів-інтернів, студентів старших курсів медичних університетів, резидентів, слухачів закладів післядипломної освіти, що готують фахівців у галузі “Охорона здоров’я” зі спеціальності “Внутрішні хвороби”: у 2 ч. За ред. Глушка Л.В. Київ, 2019.
  3. Епідеміологія: протиепідемічні заходи: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти IV рівня акредитації та лікарів. За ред. Чемича М.Д. Вінниця, 2020.
  4. Клінічна лабораторна діагностика: підручник для студентів і лікарів-інтернів медичних закладів вищої освіти, фахівців лабораторної діагностики і клініцистів різних спеціальностей. За ред. Лаповець Л.Є. Київ, 2021.
  5. Клисак Л. С. Епідеміологічна ситуація щодо малярії в Маріуполі за 2016-2020 роки: тези науково-практичної конференції з міжнародною участю “Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека” (12-13 жовтня 2021 р., м. Київ, Україна)// Актуальна інфектологія. – 2021. – Том 9, № 4. – С. 68-69.
  6. Ящук Г.М., Чегодайкіна Н.С., Махота Л.С. Результати ентомологічного моніторингу за переносниками малярії у Харківській області: тези науково-практичної конференції з міжнародною участю “Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека” (12-13 жовтня 2021 р., м. Київ, Україна) / // Актуальна інфектологія. – 2021. – Том 9, № 4. – С. 101-102.
  7. Голубовська О.А. та ін. Особливості перебігу імпортованої тропічної малярії // Лікарська справа. Врачебное дело. – 2021. – № 3/4. – С. 68-73.
  8. Городецька Г. Складнощі діагностики тропічної малярії // Лабораторна справа. – 2021. – № 5. – С. 22-28.
Міжнародний День ДНК
Кві 25 день

Міжнародний День ДНК встановлено на честь виходу 25 квітня 1953 р. британського журналу “Nature”, в якому була опублікована невелика стаття вчених з Кембриджу англійця Френсіса Кріка й американця Джеймса Уотсона під назвою “Молекулярна структура нуклеїнових кислот”, та відкриття подвійної спіралі ДНК.

Цей день – унікальна можливість для генетиків і лікарів різних спеціальностей, пов’язаних з наданням допомоги хворим зі спадковою патологією, обговорити свої дослідження зі студентами, лікарями та населенням. Зустрічі генетиків і населення в День ДНК об’єднують теоретиків і практиків, сприяють створенню товариств зацікавлених і працюючих у даному напрямку людей.