Календар медицини

Щорічно 8 серпня у багатьох країнах світу відзначають День офтальмології. Це професійне свято лікарів, які лікують різні захворювання очей. Завдяки офтальмологам ми маємо можливість бачити і сприймати навколишній світ у всіх його неповторних відтінках і кольорах, адже відомо, що до 90% інформації людина отримує через зір.

Лікарі-офтальмологи щодня стикаються з патологіями органу зору різного ступеня тяжкості. Деякі захворювання очей можуть протікати абсолютно безсимптомно, тому завдання офтальмолога дуже відповідальне – виявити ці захворювання якомога раніше і зберегти зір. Глаукома залишається однією з найпоширеніших причин втрати зору у світі. Це небезпечне захворювання очей, яке проявляється періодичним або постійним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним ураженням зорового нерва, що призводить до необоротної втрати зору.

У День офтальмології ми хочемо привітати всіх офтальмологів з професійним святом. Бажаємо їм успіхів у праці, міцного здоров’я, достатку та Перемоги!

Ситар Леонід Лукич (1939) кардіохірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (1999), член Асоціації серцево-судинних хірургів України.

Закінчив Тернопільський державний медичний інститут (1962). Завідувач хірургічного відділу Свеської лікарні (Сумщина); клінічний ординатор за спеціальністю “Торакальна хірургія”; аспірант Київського НДІ туберкульозу, пульмонології і грудної хірургії ім. Ф.Г. Яновського; асистент кафедри факультетської хірургії Чернівецького медінституту; старший науковий співробітник Інституту серцево-судинної хірургії; завідувач відділу хірургії набутих вад серця; завідувач відділу хірургії патології аорти.

Є засновником одного з найскладіших розділів серцево-­судинної хірургії – хірургії аневризм грудної аорти з досягненнями найвищого європейсь­кого та світового рівнів.

Вперше в СРСР виконав повну заміну дуги аорти з аневризмектомією. Його наукові розробки та практична діяльність сприяли суттєвому вдосконаленню хірургічного лікування аневризм аорти і набутих вад серця, покращенню результатів операцій.

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати:

1. Аномалия Эбштейна: клиника, диагностика, хирургическое лечение, отдаленные результаты. (1979). Шифр документа: Р-24691
2. Место кардиометрии в диагностике приобретенных пороков сердца в хирургической клинике. (1970). Шифр документа: С-41

У фонді ННМБУ зберігаються праці, підготовлені одноосібно або у співавторстві:
Аневризми грудної аорти (клініка, діагностика, лікування). (2011). Шифр документа: В-8291

Бабій Яків Степанович (1939) рентґенолог, доктор медичних наук (1981), професор (1988).

Закінчив Вінницький медичний інститут (1962). Працював рентґенологом у Дунаєвецький райлікарні Хмельницької області (1962-1964); м.н.с. Київського НДІ експериментальної та клінічної онкології (1966-1970); ст.н.с. (1971-1981), завідувачем відділу (1981-1989) Київського науково-дослідного рентґено-радіологічного та онкологічного інституту; від 1989 – завідувач відділу Київського міського консультативно-діагностичного центру, за сумісництвом – професор кафедри променевої діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти. Був головним рентґенологом МОЗ України (1988-1995).

Наукова діяльність пов’язана з розробленням питань рентґенодіагностики захворювань щитоподібної залози, легень, середостіння, в останній час – променевої діагностики (рентґенологічна, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія захворювань різних органів і систем у дорослих і дітей). Президент Асоціації радіологів України (від 1989).

Наукові праці: “Основы рентгенологической семиотики” (1978); “Клинико-рентгенологическая и машинная диагностика опухолей легких и средостения” (1981); “Томография грудной клетки” (1992); “Комп’ютерна томографія у діагностиці і визначенні поширеності рецидивів раку шлунка” (1998); “Состояние и перспективы развития магнитно-резонансной томографии в Украине” (1999); “Возможности лучевой диагностики локальных осложнений острого панкреатита” (2000).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати:

1. Клинико-рентгенологическая диагностика и прогнозирование результатов хирургического лечения рака легкого с помощью ЭВМ (1978). Шифр зберігання: Р-23962
2. Пневмография в диагностике зоба (1967). Шифр зберігання: 616.4 Б-125

Зозуля Іван Савович (1939) невропатолог, доктор медичних наук (1990), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (1998).

Закінчив Чернівецький медичний інститут (1965). Працював лікарем. Від 1968 – у Національній медичній академії післядипломної освіти (Київ): від 1991 – проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків, завідувач кафедри швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Вивчає патогенез, проблеми діагностики, лікування та профілактики судинних і запальних захворювань нервової системи, черепно-мозкових і спінальних травм, уражень нервової системи внаслідок аварії на ЧАЕС, організації швидкої та невідкладної медичної допомоги хворим і потерпілим.

Наукові праці: “Клинико-электрофизиологические изменения при сосудистых заболеваниях головного мозга” (1978); “Невриты лицевого нерва и их комплексное лечение с включением иглотерапии” (1980); “Практическая неврология: неотложные состояния” (1997); “Медицина невідкладних станів” (2002); “Гормоны и мозг” (2008).

У фонді ННМБУ зберігаються праці Зозулі І.С., підготовлені одноосібно або у співавторстві:

1. Генералізована епілепсія у дітей раннього віку: оптимізація діагностики та лікування (2014). Шифр зберігання: Б-94397
2. Інсульт. Тактика, стратегія ведення, профілактика, реабілітація та прогнози (2010). Шифр зберігання: Б-92770
3. Порушення спінального кровообігу. Клініка, діагностика, лікування (2011). Шифр зберігання: Б-92202
4. Церебральний інсульт у осіб молодого віку: особливості діагностики, клініки та лікування (2012). Шифр зберігання: Б-92191
5. Гормоны и мозг (2008). Шифр зберігання: Б-88032
6. Нейропротектори, ноотропи, нейрометаболіти в інтенсивній терапії уражень нервової системи (2005). Шифр зберігання: Б-85215

На фресці Мікеланджело у Ватикані, правиця Бога вказує на ліву руку Адама. Де в чому це символічно, бо Мікеланджело, який був шульгою від природи, з юних років привчав себе працювати правою рукою. Більшість малюнків він робив правою, втім  ліву руку використовував для робіт, що вимагали сили, як різьблення по мармуру.

Джерело: CLINICAL ANATOMY, volume 31, number 5, july 2018 https://doi.org/10.1002/ca.23203

Арбузова Світлана Борисівна (1954) вчений у галузі медичної генетики, член-кореспондент НАМН України (2011), доктор медичних наук (1996), професор (2001), заслужений лікар України (2005), генетик вищої категорії. Директор Східно-українського спеціалізованого центру медичної генетики та пренатальної діагностики. Голова Проблемної комісії МОЗ та НАМН України з медичної генетики. Голова комісії з питань боротьби із лженаукою та фальсифікацією наукових досліджень при Президії НАМН України. Член Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій при Кабінетові Міністрів України (2017).

Відома в Україні та за її межами, видатний фахівець у галузі медичної генетики, зробила великий внесок у вивчення етіології спадкових хвороб, пренатальну діагностику вродженої та спадкової патології, розвиток методів ранньої профілактики генетичних порушень, що є основними напрямами її наукової діяльності.

Працюючи над вирішенням фундаментальних і прикладних проблем медичної генетики, вперше у світі довела й обґрунтувала роль мітохондріального геному в етіології та патогенезі хромосомної анеуплоїдії, відкрила нові мутації в мітохондріальній ДНК. Ці дослідження були двічі підтримані грантами Королівського товариства Великобританії та дали початок новому науковому напряму в медичній генетиці.

Вагомі здобутки також досягнуто в сфері генетичного допологового обстеження – вперше засновано цілісну концепцію пренатального біохімічного скринінгу, запропоновано комбінацію генетичних маркерів материнської сироватки для діагностики спадкових хвороб, принципи розрахунку індивідуального генетичного ризику. Розроблена стратегія генетичного скринінгу отримала загальне визнання як найбільш ефективна, впроваджена в багатьох країнах світу. Брала безпосередню участь у створенні Європейського реєстру спадкових захворювань, міжнародної системи контролю якості генетичних обстежень, епідеміологічних дослідженнях популяційної частоти генетичних синдромів.

Наукові праці: “Early Prenatal Diagnosis, Fetal Cells and DNA in the Mother” (2005); “Genetic Disorders and the Fetus. Diagnosis, Prevention and Treatment” (2007); “Fifty years of Human Genetics” (2007); “Prenatal Diagnosis” (2008); “Концепція ранньої пренатальної діагностики згідно з міжнародними стандартами якості” (2009); “Контроль якості генетичних обстежень” (2010); “Етико-психологічні аспекти медико-генетичного консультування” (2011); “Пренатальна ехокардіографія” (2014); “Down Syndrom Screening: Evidence that Test Results Differ According to Phenotype” (2016).

У фонді ННМБУ зберігаються автореферати С. Б. Арбузової:

1. Соотносительная роль генетических и средовых факторов в индивидуальной чувствительности человека к мутагенному воздействию (1987). Шифр зберігання: Р-32503.
2. Клініко-патогенетичне обгрунтування виникнення і маніфестації синдрому трисомії 21 (1996). Шифр зберігання: Р-42460.