Календар медицини

Воробйов Володимир Петрович (1876–1937) – анатом, доктор медичних наук (1908), професор (1916), академік АН УРСР (1934), заслужений професор СРСР (1924). Основоположник української наукової школи анатомів.

Освіта

1903 — закінчив медичний факультет Харківського університету.

Професійна діяльність

Від 1903 — працював у Харківському університеті (згодом — Харківський медичний інститут).

1904–1913 — викладав анатомію в навчальних закладах Харкова.

1917–1937 (з перервою) — завідувач кафедри нормальної анатомії Харківського медичного інституту.

1920–1921 — засновник і завідувач кафедри анатомії Медичної академії в Софії (Болгарія).

Один із засновників і науковий керівник Українського інституту експериментальної медицини (м. Харків).

Організатор Музею становлення людини при кафедрі анатомії Харківського медичного інституту — єдиного на той час у світі музею такого профілю.

Основні напрями наукової діяльності

• функціональна анатомія;
• анатомія нервової системи;
• морфологія людини;
• стереоморфологія;
• макромікроскопічні методи дослідження;
• морфогенез;
• методи анатомічного бальзамування;
• методика викладання анатомії.

Основні наукові досягнення

Відкрив закономірності структурної організації нервової системи.

Розвинув учення про цілісність організму.

Дослідив вплив функціональної діяльності організму та праці на процеси морфогенезу.

Розробив макромікроскопічний метод дослідження тканин людини.

Склав карту вегетативних нервових вузлів і сплетінь внутрішніх органів.

Запропонував метод вшитих електродів для дослідження периферичної нервової системи в умовах хронічного експерименту.

Створив оригінальний метод бальзамування.

Заснував наукові напрями функціональної анатомії та стереоморфології.

Організував Музей становлення людини при Харківському медичному інституті.

Основні наукові праці

• К топографии нервных стволов и узлов сердца человека (1917);
• О негативной окраске нервной системы (1917);
• О нервах сердца у человека (1923);
• Methodik der Untersuchungen von Nervenelementen des makro- und makromikroskopischen Gebiets (1925);
• Анатомія людини: Підручник і атлас: У 3 т. Т. 1. Апарат опори та руху (1934);
• Краткий учебник анатомии: У 2 т. (1935–1936);
• Короткий підручник анатомії людини: У 2 т. (1936–1938);
• Новое в методике преподавания анатомии (1937);
• Избранные труды (1958).

Науковий внесок

Володимир Петрович Воробйов є одним із найвидатніших українських анатомів XX століття та засновником української наукової школи анатомів. Його фундаментальні дослідження нервової системи, функціональної анатомії та морфології людини суттєво вплинули на розвиток медичної науки. Він розробив нові методи анатомічних досліджень, започаткував функціональну анатомію і стереоморфологію, створив оригінальну методику бальзамування та зробив значний внесок у вдосконалення викладання анатомії. Його підручники й атласи стали класичними виданнями для кількох поколінь лікарів і студентів медичних закладів.

У 2010 році на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було вирішено встановити та відзначати щорічно 28-го липня Всесвітній день боротьби з гепатитом.

Всесвітній Альянс боротьби з гепатитом за підтримки ВООЗ щорічно 28 липня проводить заходи з популяризації знань про вірусні гепатити для профілактики нових заражень серед населення.

Мета цих заходів – підвищення обізнаності світової громадськості про симптоми, методи діагностики, профілактики та лікування гепатитів, особливо групи В і С, а також привернення уваги урядів і неурядових організацій до необхідності надання підтримки людям, які живуть з гепатитом В і С.

Статистика невблаганна – в середньому кожна дванадцята людина у світі є носієм вірусу гепатиту В або C. Ця статистика перевищує показники ВІЛ-інфікованих або хворих на рак, проте рівень обізнаності людей про гепатит вкрай низький. Вірусні гепатити – це група дуже розповсюджених небезпечних захворювань, що вражають печінку людини. Захворювання починається поступово, перебігає без симптомів і не проявляється тривалий час, тому гепатит ще називають “ласкавий вбивця”. Саме гепатит є основною причиною цирозу та раку печінки.

Стратегію з гепатиту було розроблено вперше в історії та в ній встановлені глобальні цілі боротьби проти вірусного гепатиту. Зокрема, до 2020 року пропонується знизити кількість нових випадків захворювання гепатитом В і С на 30 %, скоротити смертність на 10 %. Стратегія спирається на такі ключові підходи, як розширення програм вакцинації від гепатиту А і В; запобігання передачі гепатиту В від матері до дитини; підвищення безпеки ін’єкцій, крові та хірургічних втручань; зниження шкоди  для уживачів ін’єкційних наркотиків; розширення доступу до лікування гепатиту В і С.

Лікування гострих вірусних гепатитів у місті Києві здійснюють інфекційні відділення міських клінічних лікарень. Кваліфіковану медичну допомогу хворим на хронічні вірусні гепатити в Києві надає гепатологічний центр на базі Київської міської клінічної лікарні № 15 та  інфекційне відділення для хворих на вірусний гепатит Київської міської клінічної лікарні № 5.

Воробйова Ірина Іванівна (1956) – акушер-гінеколог, доктор медичних наук (2009), керівник відділення наукових проблем невиношування вагітності, професор.

Освіта

Медичну освіту здобула на лікувальних факультетах:

• Запорізького медичного інституту (1973–1975);
• Київського медичного інституту (1975–1979).

Професійна діяльність

Працювала на посадах:

• молодшого наукового співробітника відділення фізіології та патології вагітності та пологів (1981–1988);
• старшого наукового співробітника відділення фізіології та патології вагітності та пологів (1988–2010);
• головного наукового співробітника (2010–2011);
  наукового керівника відділення наукових проблем невиношування вагітності (від 2011).

Професійну діяльність здійснювала в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України.

Щорічна літня акція “Тиждень підтримки грудного вигодовування” в усьому світі проводиться, починаючи з 1-го серпня. Дата проведення була обрана невипадково, цього дня в 1990 р. була прийнята Декларація про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування. Цю Декларацію підписали 32 країни та 10 агентств ЮНІСЕФ.

Проходить ця акція під егідою WABA – Міжнародного Союзу, що об’єднує організації та приватних осіб, які вірять у право матері на годування дитини грудьми та право дитини харчуватися материнським молоком. Ця організація присвячує свою роботу захисту, освіті та підтримці цих прав. WABA працює в тісному співробітництві з ЮНІСЕФ.

Всесвітня акція “Тижня підтримки грудного вигодовування” була задумана як один зі стратегічних методів популяризації та підтримки природного вигодовування дітей, для пожвавлення та відновлення, в умовах втраченої традиції – годувати діток грудьми.

Різні організації, що підтримують традиційне природне грудне вигодовування, проводять різні заходи для привернення уваги широкої громадськості до даної проблеми. Проводяться роз’яснювальні лекції для вагітних жінок, матерів-годувальниць, для персоналу медичних закладів, що надають допомогу матерям і дітям. За участю засобів масової інформації з’являються репортажі, замітки про користь і необхідність природного вигодовування.

Горецький Людвіг Казимирович (1826–1885) – дерматолог, терапевт, доктор медицини (1855), професор.

Освіта

Закінчив медичний факультет Університету св. Володимира (1848).

Професійна діяльність

Працював на посадах:

• ординатора університетської терапевтичної клініки (1848–1851);
• директора акушерської клініки (1851–1854);
• помічника при професорі — завідувачеві клінічного відділення терапевтичної госпітальної клініки Медичного факультету Університету св. Володимира (з 1854);
• у 1858–1859 роках виконував обов’язки завідувача терапевтичної госпітальної клініки;
• у 1861 році удосконалювався в клініках Парижу та Відня;
• у 1866 році був обраний на посаду штатного доцента по кафедрі спеціальної терапії;
• у 1864–1880 роках керував дерматологічною клінікою Університету св. Володимира;
• у 1869 році заснував Київське товариство природодослідників.
  Наукова діяльність

Наукові праці були присвячені вивченню клініки шкірних хвороб.

Мірам Едуард Ернестович (1811-1887)- фізіолог, зоолог, анатом, доктор медицини (1842), професор.

Освіта

• У 1829 році вступив до Медико-хірургічної академії (Санкт-Петербург), звідки в 1831 році перевівся на медичний факультет Дерптського університету, який закінчив у 1833 році.
• У 1833–1836 роках навчався у Віленській медико-хірургічній академії.

Професійна діяльність

З 1833 року працював на посадах:

• помічника прозектора (1833–1836);
• прозектора з порівняльної анатомії (1836–1839);
  ад’юнкта по кафедрі зоології (1839–1840) при Віленській медичній академії, де викладав анатомію та зоологію.
• У 1840–1842 роках спеціалізувався з фізіології в лабораторіях відомих європейських фізіологів — Й. Мюллера, Е. Вебера, К. Бернара.

Надалі працював на посадах:

• ад’юнкта (1842);
• екстраординарного професора (1942–1843);
• ординарного професора кафедри фізіології здорової та хворої людини (1843–1862);
• декана медичного факультету (1854–1862) Університету св. Володимира.

Наукова та викладацька діяльність

Викладав загальну та спеціальну фізіологію, фізіологію народження, історію розвитку зародка, порівняльну анатомію.

Вперше ввів у викладання фізіології проведення досліджень на лабораторних заняттях.

Лікувальна діяльність

Також працював на посадах лікаря в Київській поштовій конторі та Київському військовому госпіталі.

Під час епідемій холери у 1847 та 1857 роках завідував лікарнями в Печерській і Плоській частинах м. Києва.