До ННМБУ завітали колядники

20 грудня 2023 року «Літературно-мистецька вітальня» ННМБУ зустрічала гостей із «Бюро театралізованих екскурсій».

Відомо, що сонячне світло впливає на рівень «гормону радості» (серотоніну) в організмі. Недивно, що наші пращури вважали найтемнішу пору року — зимове сонцестояння — часом, коли нечиста сила може найбільше зашкодити людині. Більше того, вона здатна вплинути на її долю в наступному році. Відлякнути нечисть можна веселощами і гучними забавами. Такий звичай з’явився ще у дохристиянську добу. Колядники вдягали костюми звірів, які наче б то відганяли нечисту силу, ходили від хати до хати, співали величальних пісень, зичили добробуту і гарного врожаю на наступний рік. Традиції продовжилися і після прийняття християнства. Період між Різдвом і Водохрещею називали «святками». І хоча духовенство забороняло ворожіння, в уявленнях народу світ в цей період ще нехрещений, а духи і нечиста сила, які гуляють по землі, можуть розказати про майбутнє.

Ольга Мусіяченко, заступник декана факультету здоров’я, фізичного виховання і спорту Київського університету імені Бориса Грінченка, разом із учасниками «Бюро театралізованих екскурсій» розповіли про традиції одного з найяскравіших календарних свят, про те, як дослідникам по краплині доводиться піднімати з небуття перлини українських обрядових пісень, що раніше звучали у кожній хаті. В наш час ми особливо гостро розуміємо: українська пісня маркує наші етнічні території. До прикладу, традиційну колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю» в певних варіаціях раніше можна було почути й на Кубані. Не дарма в «совєтські» часи боролися з будь-якими проявами традиційної культури, зокрема пильно слідкували за представниками дисидентського руху, які намагалися відродити колядування. Сьогодні, відроджуючи традиції, ми перебуваємо на мистецькому фронті.

Публікації на цю тему

20 грудня 2023 року «Літературно-мистецька вітальня» ННМБУ зустрічала гостей із «Бюро театралізованих екскурсій». Відомо, що сонячне світло впливає на рівень «гормону радості» (серотоніну) в організмі. Недивно, що наші пращури вважали найтемнішу пору року — зимове сонцестояння — часом, коли нечиста сила може найбільше зашкодити людині. Більше того, вона здатна вплинути на її долю в наступному році. Відлякнути нечисть можна веселощами і гучними забавами. Такий звичай з’явився ще у дохристиянську добу. Колядники вдягали костюми звірів, які наче б то відганяли нечисту силу, ходили від хати до хати, співали величальних пісень, зичили добробуту і гарного врожаю на наступний рік. Традиції продовжилися і після прийняття християнства. Період між Різдвом і Водохрещею називали «святками». І хоча духовенство забороняло ворожіння, в уявленнях народу світ в цей період ще нехрещений, а духи і нечиста сила, які гуляють по землі, можуть розказати про майбутнє. Ольга Мусіяченко, заступник декана факультету здоров’я, фізичного виховання і спорту Київського університету імені Бориса Грінченка, разом із учасниками «Бюро театралізованих екскурсій» розповіли про традиції одного з найяскравіших календарних свят, про те, як дослідникам по краплині доводиться піднімати з небуття перлини українських обрядових пісень, що раніше звучали у кожній хаті. В наш час ми особливо гостро розуміємо: українська пісня маркує наші етнічні території. До прикладу, традиційну колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю» в певних варіаціях раніше можна було почути й на Кубані. Не дарма в «совєтські» часи боролися з будь-якими проявами традиційної культури, зокрема пильно слідкували за представниками дисидентського руху, які намагалися відродити колядування. Сьогодні, відроджуючи традиції, ми перебуваємо на мистецькому фронті.