20 грудня 2023 року «Літературно-мистецька вітальня» ННМБУ зустрічала гостей із «Бюро театралізованих екскурсій».
Відомо, що сонячне світло впливає на рівень «гормону радості» (серотоніну) в організмі. Недивно, що наші пращури вважали найтемнішу пору року — зимове сонцестояння — часом, коли нечиста сила може найбільше зашкодити людині. Більше того, вона здатна вплинути на її долю в наступному році. Відлякнути нечисть можна веселощами і гучними забавами. Такий звичай з’явився ще у дохристиянську добу. Колядники вдягали костюми звірів, які наче б то відганяли нечисту силу, ходили від хати до хати, співали величальних пісень, зичили добробуту і гарного врожаю на наступний рік. Традиції продовжилися і після прийняття християнства. Період між Різдвом і Водохрещею називали «святками». І хоча духовенство забороняло ворожіння, в уявленнях народу світ в цей період ще нехрещений, а духи і нечиста сила, які гуляють по землі, можуть розказати про майбутнє.
Ольга Мусіяченко, заступник декана факультету здоров’я, фізичного виховання і спорту Київського університету імені Бориса Грінченка, разом із учасниками «Бюро театралізованих екскурсій» розповіли про традиції одного з найяскравіших календарних свят, про те, як дослідникам по краплині доводиться піднімати з небуття перлини українських обрядових пісень, що раніше звучали у кожній хаті. В наш час ми особливо гостро розуміємо: українська пісня маркує наші етнічні території. До прикладу, традиційну колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю» в певних варіаціях раніше можна було почути й на Кубані. Не дарма в «совєтські» часи боролися з будь-якими проявами традиційної культури, зокрема пильно слідкували за представниками дисидентського руху, які намагалися відродити колядування. Сьогодні, відроджуючи традиції, ми перебуваємо на мистецькому фронті.