Файншмідт Ісаак Ілліч (1875–1940)

Дата:
18.06.2025 день
2025-06-18T00:00:00+03:00
2025-06-19T00:00:00+03:00

Файншмідт Ісаак Ілліч (1875–1940)Файншмідт Ісаак Ілліч (1875–1940)
терапевт, фтизіатр, заслужений діяч науки УРСР, заслужений професор УРСР

Освіта та рання кар’єра:

Народився в м. Орел (нині — Російська Федерація). Закінчив медичний факультет Харківського університету (1899).

  • 1899–1901 — курсант-екстерн при факультетській терапевтичній клініці професора Оболенського.
  • 1901–1903 — стажувався в 1-й медичній клініці Берлінського університету під керівництвом професора Лейдена, слухав курси в клініках і лабораторіях Берліна.
  • 1903–1904 — понадштатний ординатор госпітальної терапевтичної клініки Харківського університету.
  • 1904–1905 — учасник російсько-японської війни.Професійна діяльність:
  • 1905–1923 — ординатор, згодом асистент госпітальної терапевтичної клініки Харківського університету.
  • 1907, 1909, 1911, 1913 — стажування у клініках Німеччини, Бельгії, Англії з питань внутрішніх хвороб та боротьби з туберкульозом.
  • 1910 — організував безкоштовну лікарню для хворих на туберкульоз.
  • 1921 — один із організаторів Українського туберкульозного інституту в Харкові; директор (1922–1940).
  • 1923–1931 — завідувач кафедри туберкульозу Харківського медичного інституту.
  • 1924–1940 — завідувач факультетської терапевтичної клініки того ж інституту.
  • 1931 — ініціатор створення Українського інституту клінічної медицини, керівник терапевтичної клініки при ньому (1931–1940).

Громадська та науково-організаційна діяльність:

  • Засновник Харківського відділу Всеросійської ліги боротьби з туберкульозом (1912).
  • Голова та заступник голови Українського товариства терапевтів.
  • Член президії Вченої ради Наркомату охорони здоров’я УРСР.
  • Член Ради директорів низки наукових інститутів.
  • Голова бюро терапевтичної секції та голова правління Харківського медичного товариства (1924–1925).
  • Редактор терапевтичного відділу журналу «Врачебное дело».
  • Організатор перших українських з’їздів терапевтів і фтизіатрів.
  • Представник СРСР на міжнародних з’їздах, стажувався в клініках Європи (1923, 1924, 1926, 1928, 1931, 1934).

Наукова діяльність:
Автор 32 наукових праць.

Основні напрями:

  • патогенез і діагностика туберкульозу;
  • пневмонії;
  • захворювання серцево-судинної системи;
  • діабет;
  • організація протитуберкульозної допомоги.
  • Ініціатор створення мережі протитуберкульозних диспансерів в Україні.