Каменецький Михайло Соломонович (1933)

Дата:
28.06.2023 день
2023-06-28T00:00:00+03:00
2023-06-29T00:00:00+03:00

Каменецький Михайло Соломонович (1933)Каменецький Михайло Соломонович (1933) рентгенолог, доктор медичних наук (1989), професор, завідувач кафедри променевої діагностики та терапії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (1987-2000). Засновник функціонального напряму у вітчизняній променевій діагностиці: рання (доклінічна) променева діагностика серцевих і легеневих захворювань, особливо лівошлуночкової недостатності, набряку легенів різного генезу, професійної патології шахтарів, дифузних уражень легень. За його ініціативою здійснено глибоке реформування системи викладання рентгенології та радіології. Був одним із розробників усіх державних стандартів медичної освіти в країні.

Михайло Соломонович народився в м. Чернігові. Медичну освіту (з відзнакою) здобув у Київському медичому інституті (1956); працював на посадах лікаря-рентгенолога у м. Ковелі, Волинської обл. (1956-1958), лікаря-рентгенолога в м. Донецьку (1958- 1967), асистента (1967-1975), доцента (1975-1987), завідувача (1987–2000) кафедри радіології Донецького медичного інституту (тепер – Донецький національний медичний уні- верситет).

З 1994 р. також завідувач наукової лабораторії з проблем переддипломної медичної освіти МОЗ України. У 1965 р. захистив кандидатську дисертацію «Со- стояние функции наружного дыхания у больных деструктивным туберкулезом до и после радикальной операции», а в 1989 р. – докторську дисертацію; професор; голова Донецького регіонального відділення та член виконавчого комітету (з 1995 р.) Асоціації радіологів України; член редакційних колегій низки фахових журналів.

Заслужений працівник народної освіти України (1994). Автор понад 650 наукових публікацій, зокрема 27 монографій, 3 підручників, 30 навчаних посібників, 8 винаходів.

Основні напрями наукової діяльності: опрацювання ранньої (доклінічної) променевої діагностики серцевих та легеневих захворювань, набряку легень різного генезу, професійної патології шахтарів, дифузних уражень легень, розробка системи вищої медичної освіти; засновник функціонального напряму у вітчизняній променевій діагностиці; науковий консультант і керівник 4 докторських та 14 кандидатських дисертацій.