Народилася Тетяна Анатоліївна Бухтіарова

Дата:
07.01.2022 день
2022-01-07T00:00:00+02:00
2022-01-08T00:00:00+02:00
Народилася Тетяна Анатоліївна Бухтіарова

70 років від дня народження фармаколога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, старшого наукового співробітника Тетяни Анатоліївни Бухтіарової (1952)

Фармаколог, член-кореспондент НАМН України (2011), доктор медичних наук (1999), старший науковий співробітник (1990), директор ДУ “Інститут фармакології та токсикології Національної академії медичних наук України” (з 2007). Закінчила Київський медичний інститут (1976).

Основні напрями наукової діяльності: пошук зв’язку “структура-активність” у рядах конденсованих азотвміщуючих гетероциклів з ключовим атомом азоту та на цій основі спрямоване конструювання та вивчення фізіологічно активних сполук з аналгезуючими та протизапальними властивостями, розробка питань спеціальної токсикології. Однією з перших в Україні започаткувала впровадження в методологію створення нових лікарських засобів позаекспериментальних методів QSAR, намітила шляхи пошуку неопіоїдних аналгетиків нового покоління. Для похідних ізонікотинової кислоти встановила сполученість рівня активності зі змінами основності азоту піридину й азоту амідного угрупування; довела визначальний внесок гетероциклічної системи в прояв токсичності, аналгезуючої та протизапальної активності конденсованих імідазолвміщуючих гетероциклів; сформулювала гіпотезу про те, що анальгофорні групи цих речовин представлені фрагментом молекули імідазолу; одержала пріоритетні дані щодо участі системи периферичних опіоїдів, кальцію, сегментарних і надсегментарних утворень центральної нервової системи в реалізації аналгезуючої дії низки неопіоїдних аналгетиків.

Наукові праці: “Лекарственные средства, отпускаемые без рецепта врача” (1998); “Лекарственные средства в кардиологии” (2000); “Азотистые гетероциклы и алкалоиды” (2001); “Простатопротекторы” (2005); “Государственный формуляр лекарственных средств” (2009); “Нестероїдні протизапальні препарати: ефективність, доступність, прийнятність для пацієнта” (2011); “До питання про фармакологічну класифікацію протипухлинних засобів” (2011); “Вивчення біохімічних та структурно-динамічних параметрів мембран еритроцитів за умов гострого больового синдрому та дії кеторолаку і ɑ-токоферолу ацетату” (2012); “Координационные соединения металлов с биородственными лигандами для медицины” (2012); “Фармакодинамика и особенности фармакокинетики производных адамантана” (2013); “Involvement of the vaniloid receptor 1 in the mechenism of analgetic effect of кetorolac” (2013); “Біофізичні властивості мембран еритроцитів та механізми взаємодії з ненаркотичними анальгетиками в умовах гострого больового синдрому” (2014); “Synthesis, antioxidant activity and QSAR studies of some pyridine derivatives” (2015); “Лекарственная токсикология” (2015).

70 років від дня народження фармаколога, члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, старшого наукового співробітника Тетяни Анатоліївни Бухтіарової (1952) Фармаколог, член-кореспондент НАМН України (2011), доктор медичних наук (1999), старший науковий співробітник (1990), директор ДУ "Інститут фармакології та токсикології Національної академії медичних наук України" (з 2007). Закінчила Київський медичний інститут (1976). Основні напрями наукової діяльності: пошук зв’язку "структура-активність" у рядах конденсованих азотвміщуючих гетероциклів з ключовим атомом азоту та на цій основі спрямоване конструювання та вивчення фізіологічно активних сполук з аналгезуючими та протизапальними властивостями, розробка питань спеціальної токсикології. Однією з перших в Україні започаткувала впровадження в методологію створення нових лікарських засобів позаекспериментальних методів QSAR, намітила шляхи пошуку неопіоїдних аналгетиків нового покоління. Для похідних ізонікотинової кислоти встановила сполученість рівня активності зі змінами основності азоту піридину й азоту амідного угрупування; довела визначальний внесок гетероциклічної системи в прояв токсичності, аналгезуючої та протизапальної активності конденсованих імідазолвміщуючих гетероциклів; сформулювала гіпотезу про те, що анальгофорні групи цих речовин представлені фрагментом молекули імідазолу; одержала пріоритетні дані щодо участі системи периферичних опіоїдів, кальцію, сегментарних і надсегментарних утворень центральної нервової системи в реалізації аналгезуючої дії низки неопіоїдних аналгетиків. Наукові праці: "Лекарственные средства, отпускаемые без рецепта врача" (1998); "Лекарственные средства в кардиологии" (2000); "Азотистые гетероциклы и алкалоиды" (2001); "Простатопротекторы" (2005); "Государственный формуляр лекарственных средств" (2009); "Нестероїдні протизапальні препарати: ефективність, доступність, прийнятність для пацієнта" (2011); "До питання про фармакологічну класифікацію протипухлинних засобів" (2011); "Вивчення біохімічних та структурно-динамічних параметрів мембран еритроцитів за умов гострого больового синдрому та дії кеторолаку і ɑ-токоферолу ацетату" (2012); "Координационные соединения металлов с биородственными лигандами для медицины" (2012); "Фармакодинамика и особенности фармакокинетики производных адамантана" (2013); "Involvement of the vaniloid receptor 1 in the mechenism of analgetic effect of кetorolac" (2013); "Біофізичні властивості мембран еритроцитів та механізми взаємодії з ненаркотичними анальгетиками в умовах гострого больового синдрому" (2014); "Synthesis, antioxidant activity and QSAR studies of some pyridine derivatives" (2015); "Лекарственная токсикология" (2015).