150 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Михайла Михайловича Дитеріхса (1871-1941)
Хірург, доктор медицини (1901), професор (1915), заслужений діяч науки РРФСР (1936). Навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету, в Університеті св. Володимира в Києві, закінчив Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі (1897), де й працював у 1898-1901 під керівництвом М. Вельямінова. У 1901-1907 – в Одеській міській лікарні; 1907-1909 – приват-доцент Новоросійського університету в Одесі; від 1910 – в Університеті св. Володимира: приват-доцент, 1912-1919 – завідувач кафедри хірургічної патології; 1919-1920 – завідувач однойменної кафедри Таврійського університету (Сімферополь); від 1920 – завідувач кафедри хірургії Кубанського університету (м. Краснодар, РФ); 1922-1923 – завідувач хірургічного відділення Туберкульозного інституту (м. Ялта); від 1923 – в Московському військовому шпиталі; 1934-1941 – завідувач кафедри загальної хірургії 3-го Московського медичного інституту.
Вивчав проблеми хірургічного лікування туберкульозу легенів; клініку кістково-суглобової патології. Багато уваги приділяв питанням військової хірургії, зокрема запропонував шину для транспортної іммобілізації при переломах стегна з витягненням нижньої кінцівки (шина Дитеріхса).
Наукові праці: “Так называемый древовидный жировик суставов. (Lipoma arborescens articulorum)” (1901); “Послеоперационный период” (1924); “Душа хирурга. Из записок старого врача” (1925); “Хирургическое лечение туберкулеза легких” (1926); “Введение в клинику заболеваний суставов” (1937).