Іван Тодосійович Шевченко (1905–1993) онколог, доктор медичних наук, професор, один із провідних організаторів онкологічної служби в Україні.
Освіта та професійна діяльність
- Доктор медичних наук (1950)
- Професор (1952)
У 1930 році закінчив Харківський медичний інститут.
Професійний шлях ученого охоплював клінічну, військово-медичну та організаційну діяльність:
1931–1934 рр. — хірург і головний лікар управління санаторіями та будинками відпочинку України
1934–1937 рр. — завідувач хірургічного відділення та головний лікар Слобідського медкомбінату (Київ)
1938–1941 рр. — начальник лікарсько-санітарної служби Південно-Західної залізниці, завідувач онкологічного відділення Центральної дорожньої лікарні
1941–1943 рр. — провідний хірург евакогоспіталю 6-ї загальновійськової армії, лікар 1-го рангу у фронтових евакогоспіталях
Від 1943 року — провідний хірург госпіталю та всієї госпітальної бази армії
З 1945 року — директор Київського рентгено-радіологічного та онкологічного інституту (нині — Національний інститут раку).
У подальші роки працював у Київський інститут удосконалення лікарів:
1946–1952 рр. — доцент кафедри онкології
1952–1959, 1971–1975 рр. — завідувач кафедри онкології
У 1951–1971 роках — головний онколог МОЗ України.
Наукова діяльність
Наукові праці Івана Тодосійовича були присвячені:
- проблемам передракових станів
- профілактиці злоякісних пухлин
- лікуванню раку стравоходу та інших локалізацій
Учений запропонував низку оригінальних хірургічних методик, зокрема:
- операцію на прямій кишці зі збереженням слизової оболонки сфінктера
- метод накладення шлункової фістули типу «хоботка завитка»
- метод закриття пневмотораксу
- новий підхід до рентгено-радіумхірургії злоякісних пухлин різних локалізацій
Його діяльність суттєво вплинула на розвиток онкологічної хірургії та формування системи онкологічної допомоги в Україні.