Народився Микола Павлович Трофімов

Дата:
03.01.2021 день
2021-01-03T00:00:00+02:00
2021-01-04T00:00:00+02:00
Народився Микола Павлович Трофімов

160 років від дня народження оториноларинголога, доктора медицини, професора Миколи Павловича Трофімова (1861-1918)

Оториноларинголог, доктор медицини, професор. У 1892 брав участь у ліквідації епідемії холери на Кубані. У 1894 пройшов спеціалізацію з оториноларингології при Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі. У 1896 захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини “К вопросу об изменении лимфатических желез при местном воспалении – скипидарном и бактерийном”, того ж року був переведений до Київського військового госпіталю. У 1899 очолив при госпіталі новостворене лор-відділення; з 1907 – клініку. За рекомендацією М.М. Волковича призначений приват-доцентом курсу з оториноларингології медичного факультету Університету св. Володимира (1903-1918). У 1912 за вислугою звільнений з військової служби. З початком I-ої світової війни призначений консультантом Київського військового госпіталю. З 1918 – професор Жіночого медичного інституту.

Наукові дослідження були присвячені питанням отіатрії, захворювань придаткових пазух носа, діагностиці та хірургічному лікуванню оториноларингологічної патології.

160 років від дня народження оториноларинголога, доктора медицини, професора Миколи Павловича Трофімова (1861-1918) Оториноларинголог, доктор медицини, професор. У 1892 брав участь у ліквідації епідемії холери на Кубані. У 1894 пройшов спеціалізацію з оториноларингології при Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі. У 1896 захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини "К вопросу об изменении лимфатических желез при местном воспалении – скипидарном и бактерийном", того ж року був переведений до Київського військового госпіталю. У 1899 очолив при госпіталі новостворене лор-відділення; з 1907 - клініку. За рекомендацією М.М. Волковича призначений приват-доцентом курсу з оториноларингології медичного факультету Університету св. Володимира (1903-1918). У 1912 за вислугою звільнений з військової служби. З початком I-ої світової війни призначений консультантом Київського військового госпіталю. З 1918 – професор Жіночого медичного інституту. Наукові дослідження були присвячені питанням отіатрії, захворювань придаткових пазух носа, діагностиці та хірургічному лікуванню оториноларингологічної патології.