Народився Митрофан Миколайович Москальов

Дата:
14.01.2018 день
2018-01-14T00:00:00+02:00
2018-01-15T00:00:00+02:00

145 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Митрофана Миколайовича Москальова (1873-1940)

Лікар-хірург та уролог, доктор медицини (1913), професор (1919), завідувач ка­федри загальної хірургічної патології Університету Св. Володимира, згодом Київського медичного інституту (1919-1931), консультант лікувальних закладів міста Києва (1931-1938).

Закінчив медичний факультет Київ­ського університету Св. Володимира (1902). Учень О.Д. Павловського. У 1904-1905 – ординатор хірургіч­ного відділення Київського військового госпіталю. Від 1905 до 1909 – лікар хірургічного відділення “Больницы для чернорабочих”. 3 1911 працював у лабораторії хірургічної патології Уні­верситету Св. Володимира. У 1913 захистив дисертацію на ступінь докто­ра медицини “К учению об этиологии пиелонефритов”. 1913-1919 – доцент кафедри загальної хірургічної патології Університету, 1919-1931 – завідувач тієї ж кафедри.

Розробив оригінальні методи хірур­гічного лікування при туберкульозі ле­гень (торакопластика, френікотомія), встановив, що патогенні мікроорганіз­ми – збудники пієлонефритів – про­никають первинно з кровотоком або вторинно через лімфатичну систему.

Наукові праці: “Опыты прививки го­нококков мелким лабораторным животным и попытки к серотерапии” (1905); “Отчет о заграничной ко­мандировке для изучения хирургии с 1 апре­ля 1909 по 1 апреля 1911 года” (1912).

145 років від дня народження хірурга, доктора медицини, професора Митрофана Миколайовича Москальова (1873-1940) Лікар-хірург та уролог, доктор медицини (1913), професор (1919), завідувач ка­федри загальної хірургічної патології Університету Св. Володимира, згодом Київського медичного інституту (1919-1931), консультант лікувальних закладів міста Києва (1931-1938). Закінчив медичний факультет Київ­ського університету Св. Володимира (1902). Учень О.Д. Павловського. У 1904-1905 - ординатор хірургіч­ного відділення Київського військового госпіталю. Від 1905 до 1909 - лікар хірургічного відділення "Больницы для чернорабочих". 3 1911 працював у лабораторії хірургічної патології Уні­верситету Св. Володимира. У 1913 захистив дисертацію на ступінь докто­ра медицини "К учению об этиологии пиелонефритов". 1913-1919 - доцент кафедри загальної хірургічної патології Університету, 1919-1931 - завідувач тієї ж кафедри. Розробив оригінальні методи хірур­гічного лікування при туберкульозі ле­гень (торакопластика, френікотомія), встановив, що патогенні мікроорганіз­ми - збудники пієлонефритів - про­никають первинно з кровотоком або вторинно через лімфатичну систему. Наукові праці: "Опыты прививки го­нококков мелким лабораторным животным и попытки к серотерапии" (1905); "Отчет о заграничной ко­мандировке для изучения хирургии с 1 апре­ля 1909 по 1 апреля 1911 года" (1912).