Народився Олександр Дмитрович Павловський

Дата:
13.10.2017 день
2017-10-13T00:00:00+03:00
2017-10-14T00:00:00+03:00

160 років від дня народження мікробіолога і хірурга, доктора медицини, професора Олександра Дмитровича Павловського (1857-1944)

Закінчив Санкт-Петербурзьку військово-медичну академію (1881). Понад 10 років студіював медицину та працював у Німеччині та Франції: учень Р. Вірхова, Р. Коха, Л. Пастера. У 1884 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини “Костномозговая опухоль и гигантские клетки (о патологическом развитии соединительной ткани)”. За його ініціативи в Києві (1894) було засновано “Товариство для боротьби із заразними хворобами”. Він створив і очолив першу пастеровську станцію (лабораторію); на її базі в 1896 р. був організований Бактеріологічний інститут, який він очолив і для якого під його керівництвом була побудована спеціальна будівля. Брав участь у російсько-японській війні (1904-1905), де надавав хірургічну допомогу пораненим у польових госпіталях. Під час Першої світової війни був начальником Київського госпіталя Червоного Хреста. У 1919 р. разом з групою професорів Університету св. Володимира емігрував за кордон.

Автор понад 100 наукових праць, присвячених вивченню мікроорганізмів, що містяться в повітрі, механізму зараження туберкульозом, риносклеромою, розвитку хірургічних інфекцій, удосконаленню методів виготовлення протидифтерійної сироватки та одержанню нових видів сироватки проти стрептококової інфекції, правця та ін. Створив (1897) препарат риносклерин для лікування риносклероми. Вперше в Росії отримав протидифтерійну сироватку (1895). Відомий своїми працями з військово-польової хірургії.

Наукові праці: “Бактериологические исследования” (1886); “Борьба с заразными болезнями” (1897); “Принципы и задачи современной хирургии” (1889); “Гнойные хирургические заразные заболевания при огнестрельных ранениях и их этиология” (1915); “Газовая гангрена, газовая флегмона и бронзовая рожа. Этиология их и клиника” (1917); “Сыпной тиф и возвратный тиф” (1919).