Народився Петро Михайлович Буйко

Дата:
31.10.2020 день
2020-10-31T00:00:00+02:00
2020-11-01T00:00:00+02:00

125 років від дня народження акушера-гінеколога, доктора медичних наук, професора Петра Михайловича Буйка (1895-1943)

Акушер-гінеколог, доктор медичних наук (1936), професор (1938). Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник воєнних дій 1918-1920, 1-ї та 2-ї світових воєн. Закінчив Київський медичний інститут (1922). У 1923-1929 – голова Бердичівського комітету профспілки “Медсанпраця”, завідувач здороввідділу в Білій Церкві, головний лікар лікарень Червоного Хреста в Білій Церкві та Люботині. Від 1930 – доцент Київського медичного інституту; від 1931 – завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського стоматологічного інституту; у 1933-1938 – один із засновників і директор Київського НДІ охорони материнства і дитинства, який у 1950-1993 носив його ім’я (нині Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМНУ); 1939-1941 – завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського медичного інституту. Під час 2-ї світової війни – хірург медсанбату; після поранення під м. Умань Черкаської області потрапив у полон, звідки втік. Працював хірургом у Фастівській районній лікарні (від 1942). Був партизаном, урятував понад 1000 радянських громадян від вивезення на фашистську каторгу. Від липня 1943 очолював медичну частину партизанського загону. Спалений живцем німецькими карателями в с. Ярошівка Фастівського району, де встановлено пам’ятник.

Основні напрями наукових досліджень: профілактика та лікування розривів промежини під час пологів, лікування міхурево-піхвових нориць. Запропонував метод фістулографії з гомотрансплантацією плаценти на ушитий дефект сечового міхура.

Наукові праці: “Клініка і профілактика розривів промежини при пологах” (1940); “Хирургическое лечение пузырно-влагалищных свищей у женщин с применением плацентарной ткани” (1954).