90 років від дня народження хірурга, кандидата медичних наук, професора Платона Лукича Шупика (1907-1986)
Лікар-хірург, міністр охорони здоров’я Української РСР, заслужений лікар України (1967), кандидат медичних наук (1940), професор (1968, без захисту докторської дисертації). Закінчив Харківський медичний інститут (1931). У 1940 р. захистив кандидатську дисертацію “Диагностическая ценность измерения сопротивления электрическому току органов и тканей”. У 1940 р. був призначений директором 2-го Харківського медичного інституту. У 1941 р. евакуював інститут з Харкова до міста Фрунзе (тепер Бішкек) Киргизької РСР. Очолював Киргизький медичний інститут (1942-1944), до складу якого увійшов і евакуйований Харківський медінститут. У травні 1944 р. був відряджений у розпорядження Наркомату охорони здоров’я Української РСР. У 1944-1952 – начальник управління медичних навчальних закладів Наркомату (Міністерства) охорони здоров’я Української РСР; 1952-1954 – міністр охорони здоров’я Української РСР; 1954-1956 – 1-й заступник міністра охорони здоров’я СРСР; 1956-1969 – міністр охорони здоров’я Української РСР; 1966-1980 – завідувач кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров’я Київського інституту удосконалення лікарів; 1980-1981 – професор-консультант Київського інституту удосконалення лікарів. Автор понад 160 праць з питань хірургії, зокрема пластичної хірургії, урології та організації охорони здоров’я.
У 1998 р. його ім’я присвоєно Київській медичній академії післядипломного навчання (тепер Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика).