Народився Сергій Петрович Алфер’єв

Дата:
04.10.2021 день
2021-10-04T00:00:00+03:00
2021-10-05T00:00:00+03:00
Народився Сергій Петрович Алфер'єв

205 років від дня народження терапевта, доктора медицини, ординарного професора, дійсного статського радника Сергія Петровича Алфер’єва (1816-1884)

Терапевт, доктор медицини (1843), ординарний професор (1847), дійсний статський радник (1868). Закінчив Московське відділення Медико-хірургічної академії (1838). У 1848 був призначений ординатором Київського військового госпіталю, 1849 – завідувачем терапевтичного відділення госпіталю, на базі якого створив першу в Києві госпітальну терапевтичну клініку; одночасно в 1850-1854 – декан медичного факультету; у 1856 відряджений у місця розміщення Південної армії для надання допомоги хворим на тиф і вивчення характеру й особливостей тифозної епідемії у військах; 1857-1864 – завідувач кафедри факультетської терапевтичної клініки; після звільнення з Університету за вислугою 25 років до 1870 залишався на службі у військовому відомстві; з 1870 кілька років працював на посаді лікаря-консультанта в Другій Київській гімназії, Київській духовній академії та семінарії; у 1857-1860 – президент Товариства київських лікарів; був першим завідувачем госпітальної терапевтичної клініки та першим професором-терапевтом Медичного факультету Університету св. Володимира; брав участь у боротьбі з висипним тифом у діючій армії (1856).

205 років від дня народження терапевта, доктора медицини, ординарного професора, дійсного статського радника Сергія Петровича Алфер'єва (1816-1884) Терапевт, доктор медицини (1843), ординарний професор (1847), дійсний статський радник (1868). Закінчив Московське відділення Медико-хірургічної академії (1838). У 1848 був призначений ординатором Київського військового госпіталю, 1849 - завідувачем терапевтичного відділення госпіталю, на базі якого створив першу в Києві госпітальну терапевтичну клініку; одночасно в 1850-1854 - декан медичного факультету; у 1856 відряджений у місця розміщення Південної армії для надання допомоги хворим на тиф і вивчення характеру й особливостей тифозної епідемії у військах; 1857-1864 - завідувач кафедри факультетської терапевтичної клініки; після звільнення з Університету за вислугою 25 років до 1870 залишався на службі у військовому відомстві; з 1870 кілька років працював на посаді лікаря-консультанта в Другій Київській гімназії, Київській духовній академії та семінарії; у 1857-1860 - президент Товариства київських лікарів; був першим завідувачем госпітальної терапевтичної клініки та першим професором-терапевтом Медичного факультету Університету св. Володимира; брав участь у боротьбі з висипним тифом у діючій армії (1856).