Народився Василь Йосипович Акімов

Дата:
01.05.2020 день
2020-05-01T00:00:00+03:00
2020-05-02T00:00:00+03:00

120 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Василя Йосиповича Акімова (1900-1964)

Хірург, доктор медичних наук (1951), професор (1951). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеський медичний інститут (1930). Працював у Кадіївській райлікарні Сталінської (Донецької) області (1930-1935); асистентом (1935-1941) Українського інституту вдосконалення лікарів (Харків); головним, потім провідним хірургом евакошпиталю (1941-1945); доцентом кафедри факультетської хірургії Львівського медичного інституту (1945-1950); завідувачем кафедри факультетської хірургії Станіславського медичного інституту (1950-1953); професором Львівського медичного інституту (1953-1958); завідувачем кафедри хірургії № 1 Київського інституту вдосконалення лікарів (1958-1964).

Основні напрями наукової діяльності: хірургія щитоподібної залози, хірургічне лікування відкритих пошкоджень грудної клітки (проникні вогнепальні поранення); ускладнення при захворюваннях шлунка, дванадцятипалої кишки; питання топічної діагностики виразок, що кровоточать.

Наукові праці: “О сплетении при болезни Гоше” (1934); “Клиника и диагностика рака щитовидной железы” (1936); “Клиника и диагностика хронического неспецифического тиреоидита” (1936); “Риделевский зоб” (1940).

120 років від дня народження хірурга, доктора медичних наук, професора Василя Йосиповича Акімова (1900-1964) Хірург, доктор медичних наук (1951), професор (1951). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеський медичний інститут (1930). Працював у Кадіївській райлікарні Сталінської (Донецької) області (1930-1935); асистентом (1935-1941) Українського інституту вдосконалення лікарів (Харків); головним, потім провідним хірургом евакошпиталю (1941-1945); доцентом кафедри факультетської хірургії Львівського медичного інституту (1945-1950); завідувачем кафедри факультетської хірургії Станіславського медичного інституту (1950-1953); професором Львівського медичного інституту (1953-1958); завідувачем кафедри хірургії № 1 Київського інституту вдосконалення лікарів (1958-1964). Основні напрями наукової діяльності: хірургія щитоподібної залози, хірургічне лікування відкритих пошкоджень грудної клітки (проникні вогнепальні поранення); ускладнення при захворюваннях шлунка, дванадцятипалої кишки; питання топічної діагностики виразок, що кровоточать. Наукові праці: "О сплетении при болезни Гоше" (1934); "Клиника и диагностика рака щитовидной железы" (1936); "Клиника и диагностика хронического неспецифического тиреоидита" (1936); "Риделевский зоб" (1940).