Народився Василь Єгорович Чернов

Дата:
18.09.2017 день
2017-09-18T00:00:00+03:00
2017-09-19T00:00:00+03:00

165 років від дня народження педіатра, доктора медицини, професора Василя Єгоровича Чернова (1852-1912)

У 1874 р. закінчив Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію. З 1886 р. – приват-доцент кафедри дитячих хвороб і головний лікар Ольгинської дитячої лікарні в Москві. З 1889 р. – екстраординарний професор Університету св. Володимира. У 1877-1879 рр. – військовий лікар; учасник російсько-турецької війни, член Червоного Хреста при діючій армії в Румунії й евакуаційному таборі в Ясах. У 1883 р. захистив докторську дисертацію “О всасывании жира взрослыми и детьми во время лихорадочных заболеваний и вне их”. У наукових дослідженнях висвітлював питання кишкового всмоктування та засвоєння харчових речовин у здорових і хворих дітей, лікування дифтерії та хірургічних хвороб, уперше використав протидифтерійну сироватку О.Д. Павловського при лікуванні хворих на дифтерію, розробив показання до трахеостомії при потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи, запропонував метод бужирування рубцьових звужень стравоходу в дітей та низку лабораторних методів обстеження. Автор праць з питань бронхоектатичної хвороби в дітей, роботи з хлорозу та інших захворювань, що посідали значне місце в структурі захворюваності дітей.

Наукові праці: “О смешанной форме скарлатины и дифтерита” (1882); “О язвах и их лечении” (1881); “О значении избыточного содержания жира в испражнениях при диспепсиях раннего детского возраста”; “О лечении эмпиемы у детей” (1889); “О рубцовых сужениях пищевода у детей и об их лечении вообще” (1892); “Perilyphlitis et Poratyphlitis y детей” (1892); “Обезображивающее множественное воспаление сочленений (polyarthritis deformans) у детей” (1898); “Головная водянка и серозный менингит” (1900); “Смертность грудных детей и искусственное вскармливание” (1903).

165 років від дня народження педіатра, доктора медицини, професора Василя Єгоровича Чернова (1852-1912)

У 1874 р. закінчив Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію. З 1886 р. - приват-доцент кафедри дитячих хвороб і головний лікар Ольгинської дитячої лікарні в Москві. З 1889 р. - екстраординарний професор Університету св. Володимира. У 1877-1879 рр. - військовий лікар; учасник російсько-турецької війни, член Червоного Хреста при діючій армії в Румунії й евакуаційному таборі в Ясах. У 1883 р. захистив докторську дисертацію "О всасывании жира взрослыми и детьми во время лихорадочных заболеваний и вне их". У наукових дослідженнях висвітлював питання кишкового всмоктування та засвоєння харчових речовин у здорових і хворих дітей, лікування дифтерії та хірургічних хвороб, уперше використав протидифтерійну сироватку О.Д. Павловського при лікуванні хворих на дифтерію, розробив показання до трахеостомії при потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи, запропонував метод бужирування рубцьових звужень стравоходу в дітей та низку лабораторних методів обстеження. Автор праць з питань бронхоектатичної хвороби в дітей, роботи з хлорозу та інших захворювань, що посідали значне місце в структурі захворюваності дітей.

Наукові праці: "О смешанной форме скарлатины и дифтерита" (1882); "О язвах и их лечении" (1881); "О значении избыточного содержания жира в испражнениях при диспепсиях раннего детского возраста"; "О лечении эмпиемы у детей" (1889); "О рубцовых сужениях пищевода у детей и об их лечении вообще" (1892); "Perilyphlitis et Poratyphlitis y детей" (1892); "Обезображивающее множественное воспаление сочленений (polyarthritis deformans) у детей" (1898); "Головная водянка и серозный менингит" (1900); "Смертность грудных детей и искусственное вскармливание" (1903).