Народився Володимир Васильович Пасько

Дата:
10.10.2021 день
2021-10-10T00:00:00+03:00
2021-10-11T00:00:00+03:00
Народився Володимир Васильович Пасько

Володимир Васильович ПАСЬКО (1946-2014)

Пасько Володимир Васильович  народився 10 жовтня 1946 року на Тернопільщині. 1971 року закінчив Військово-медичну академію ім. С.М. Кірова. Проходив службу в Повітряно–десантних військах, на посаді начальника медичної служби полку. 1972–75 роках навчався в ад′юнктурі ВМедА з організації медичного забезпечення збройних сил. 1975 – 1982 роки Володимир Пасько – викладач Академії. 1982 – 1984 роки – начальник медичної служби 108–ї мотострілецької дивізії, що діяла в центральній частині Афганістану. 1984 – 1992 роки – викладач і старший викладач (доцент) ВМедА в місті Ленінград. 1987 року захистив кандидатську дисертацію. З березня 1992 року – проходив службу у лавах Збройних Сил України. 1991–1992 роках розробив розгорнуту концепцію побудови системи військово-медичної освіти і науки в Україні. Значною мірою завдяки зусиллям Володимира Васильовича Паська і групи його однодумців, 1993 року було створено вищий військовий спеціальний навчальний заклад нового типу – Військово–медичне відділення при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця, яке 1995 року отримало статус Української військово–медичної академії (УВМА). Володимир Пасько очолював УВМА від дня її заснування січня 1993 року до серпня 2003 року (за винятком періоду 1994 – 1996 років, коли працював заступником начальника Головного військово–медичного управління). Під керівництвом Володимира Паська Академія здобула найвищий, IV рівень державної акредитації і стала провідним освітньо–науково–інформаційним центром військової медицини в Україні. Впродовж своєї діяльності, Володимир Васильович активно займався науковою роботою. 2002 року Володимир Пасько захистив в НМУ ім. О.О. Богомольця докторську дисертацію, рішенням Атестаційної колегії МОН України, йому присвоєно вчене звання професора. З лютого 2005 до грудня 2006 року Пасько В.В. – заступник Міністра оборони України. Володимир Васильович до останнього дня працював на посаді професора Української військово–медичної академії та головним редактором науково–практичного журналу Міноборони «Військова медицина України».

Пасько Володимир Васильович автор понад 60 наукових праць, 6 книг громадського та суспільно–політичного спрямування. Ініціатор створення і провідний співавтор перших в Україні сучасних російсько–українських словників військово–медичної термінології, а також російсько–українсько–англійського алфавітного довідника з військової та екстремальної медицини. За успішне керівництво медичною службою в бойових умовах, Володимира Васильовича нагороджено Орденом Червоної Зірки, почесним знаком «Відмінник охорони здоров’я СРСР». За підготовку керівного складу військово–медичної служби  іноземних армій нагороджено Орденом  Дружби (Республіки В’єтнам). За службу у Збройних Силах України генерал-лейтенант Пасько удостоєний почесного звання «Заслужений лікар України» (1966). Нагороджений відзнакою МО України «Вогнепальна зброя» (2001), відзнакою Президента України «Іменна вогнепальна зброя» (2006) та багатьма відомчими відзнаками і нагородами.

Головним захопленням генерала Паська була літературна творчість. Володимир Васильович Пасько – член Національної спілки письменників України, прозаїк історико–публіцистичного, військово–патріотичного спрямування. 1999 року вийшла книга «Ночь забытых песен. Афганские коментарии», з перевиданнями 2001, 2006 роках; «Час прощення» – 2001року, з перевиданням 2005 року; «Пора істини» – 2004, 2005 роках; «Звання – слухач. Нотатки лікаря-генерала» – 2011 року. Книга «Під зіркою й тризубом. Нотатки українського генерала» – вийшла 2019 року посмертно, презентація якої відбулася в ННМБ України. Видання «Нація, держава та армія. Забуті уроки генерала де Голля» вийшло посмертно 2021 року.

Колекцію книг професора до фондів Національної наукової медичної бібліотеки України, люб′язно передала дружина Ірина Володимирівна Пасько – професор Української військово–медичної академії. Колекція Володимира Васильовича налічує 121 одиницю зберігання. Хронологічні межі зібрання складають видання 1915-2010 роки.